Статтю присвячено аналізу українських компаративних фразеологічних та паремійних одиниць з ономастичними компонентами в семантико-стилістичному та структурно-граматичному аспектах. Специфіку власноіменних компонентів у складі компаративів виявлено у глобальних семантичних зрушеннях: відриві від первинного денотату, дезінтеграції одиничного поняття, актуалізації узагальненого символічного значення. Онім, як компонент порівняльного звороту, виконує функцію підсилювача, а також дублює в градаційному плані семантику основи порівняння. Граматична структура фразеологізованих компаративів з онімічними компонентами співвідноситься з порівняльними зворотами та з неповними підрядними порівняльними частинами способу дії складних речень.

Висвітлено основні етапи становлення дисципліни "лінгвістичний аналіз художнього тексту". Описано методику і техніку лінгвістичного аналізу тексту. Розглянуто структуру та лінгвістичні категорії художнього тексту, висвітлено засоби і прийоми творення його експресивності.

Освещены основные этапы становления дисциплины "лингвистический анализ художественного текста". Описаны методика и техника лингвистического анализа текста. Рассмотрена структура и лингвистические категории художественного текста. Освещены средства и приёмы создания экспрессивности текста.

Наведено визначення основних лінгвістичних термінів і термінологічних сполучень з мовознавства, фонетики, фонології, лексикології, фразеології, лексикографії, морфеміки, словотвору, граматики (морфології, синтаксису), письма, графіки та орфографії, діалектів, класифікації мов.

Приведены определения основных лингвистических терминов и терминологических сочетаний по языковедению, фонетике, фонологии, лексикологии, фразеологии, лексикографии, морфемике, словообразованию, грамматике (морфологии, синтаксису), письму, графике и орфографии, диалектах, классификации языков.

Розглянуто основні поняття, напрями та методи дослідження лінгвостилістики, особливості стилістики сучасної української літературної мови в контексті слов'янських лінгвістик, стильову норму ідеї звукового символізму. Проаналізовано багатозначність слова у поетичному тексті Л.Українки, історичну лексику та порівняння в поезії Т.Шевченка, неологізми в творах І.Драча, лексичну парадигму "страждання" в поетиці В.Стуса.

Рассмотрены основные понятия, направления и методы исследования лингвостилистики, особенности стилистики современного украинского литературного языка в контексте славянских лингвистик, стилевая норма украинского символизма, идеи звукового символизма. Пронализированы многозначность слова в поэтическом тексте Л.Украинки, историческая лексика и сравнения в поэзии Т.Шевченко, неологизмы в произведениях И.Драча, лексическая парадигма "страдания" в творчестве В.Стуса.

Дисертацію присвячено комплексному аналізу українських фразеологічних і пареміологічних одиниць із компонентом "власна назва". Визначено роль різних типів власних назв у створенні переносних значень фразеологізмів і паремій, проаналізовано процес лексико-семантичної трансформації онімів у складі зворотів, здійснено семантичну, семантико-граматичну і структурно-граматичну систематизацію фактичного матеріалу. Аналіз і класифікація фразеологічних та пареміологічних одиниць з ономастичним компонентом дозволили змоделювати їх основні семантичні, семантико-граматичні та структурно-граматичні типи, визначити специфіку даного фразеолого-пареміологічного корпусу на тлі інших.