На підставі результатів багаторічних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактора на водний, поживний режим і фітосанітарний стан грунту та посівів. Установлено значення рослинних решток у формуванні запасів і балансу органічної речовини в грунті. Визначено агротехнічну, економічну й енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін з різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових і олійних культур. Науково обгрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України. Для одержання високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові й олійні культури за кращих попередників, а саме: пшеницю озиму - після пару чорного та гороху, ячмінь озимий і соняшник - пшениці озимої, ріпаку ярого - після гороху та ячменю озимого.