На рівні сучасного філософського мислення з урахуванням засад світоглядного плюралізму й ідеологічної толерантності проаналізовано основні напрямки сучасної європейської й американської філософської думки. Досліджено історію формування та розвитку феноменології, екзистенціалізму, філософської герменевтики, структуралізму та поструктуралізму (постмодернізму). Висвітлено погляди, ідеї та концепції їх провідних представників, зокрема, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Е. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рікьора, К. Леві-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж. Дерріда, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко, Ж. Дельоза, Ф. Гваттарі, Ж. Бодрійара, Д. Ваттімо.

На уровне современного философского мышления с учетом основ мировозренческого плюрализма и идеологической толерантности проанализированы основные направления современной европейской и американской философской мысли. Исследована история формирования и развития феноменологии, экзистенциализма, философской герменевтики, структурализма и поструктурализма (постмодернизма). Освещены взгляды, идеи и концепции их ведущих представителей, в частности, З. Фрейда, А. Адлера, К.Г. Юнга, В. Райха, Э. Фромма, К. Ясперса, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, Г. Марселя, А. Камю, Г.-Г. Гадамера, П. Рикера, К. Леви-Стросса, Р. Барта, Ж. Лакана, Л. Альтюссера, Ж., Деррида, Ж.-Ф. Лиотара, М. Фуко, Ж. Делеза, Ф. Гваттари, Ж. Бодрийяра, Д. Ваттимо.

Висвітлено основні філософські положення руху за відродження ідеї природного права, який виник серед вітчизняної інтелігенції наприкінці XIX - XX ст. Визначено ідейно-теоретичні джерела, які стали базовими для становлення руху, визначено логіко-теоретичну основу всіх уявлень про природне право (його ідею), надано характеристику основних ціннісних складових природного права. Установлено, що у рамках концепції відродженого природного права надано філософське обгрунтування необхідності розширення комплексу позитивних дій держави в інтересах людини з метою створення реальних умов її розвитку, у першу чергу, економічних умов існування. Одним з кроків на цьому шляху повино було стати визнання за кожною людиною особливих суб'єктивних прав (наприклад, права на гідне людське існування).

Висвітлено основні філософські положення руху за відродження ідеї природного права, який виник серед вітчизняної інтелігенції у кінці XIX - на початку XX ст. Визначено ідейно-теоретичні джерела, які стали вихідними для становлення руху, та логіко-теоретичну основу всіх уявлень про природне право (його ідею), наведено характеристику основних ціннісних складових природного права. Встановлено, що в межах концепції відродженого природного права дано філософське обгрунтування необхідності розширення комплексу позитивних дій держави в інтересах людини з метою створення реальних умов її розвитку, у першу чергу економічних умов існування.

Тексти лекцій складені для підготовки аспірантів та здобувачів наукового ступеня PhD (доктор філософії) відповідно до програми дисципліни "Філософія науки". Матеріал подано англійською мовою.