Вперше розроблено методику перфузійного мультизрізового комп'ютерно-томографічного дослідження з визначенням життєздатності тканини легенів в перибульозній зоні. Вперше проведено порівняльний аналіз інформативності променевих методів дослідження (конвенціальних рентгенологічних, мультизрізової комп'ютерної томографії перфузійної сцинтиграфії) у діагностиці різних форм бульозної емфіземи легенів. Вивчено можливості мультизрізової комп'ютерної томографії, у тому числі мультизрізової комп'ютерної томографії з ангіопульмонографією, перфузійної мультизрізової комп'ютерної томографії, а також постпроцесингового аналізу зображень. Вперше на великому клінічному матеріалі шляхом порівняння даних мультизрізової комп'ютерної томографії та комплексного морфологічного дослідження розроблено мультизрізову комп'ютерно-томографічну семіотику за поширеної та локалізованої формах бульозної емфіземи легенів. Порівняно можливості перфузійної сцинтиграфії та перфузійної мультизрізової комп'ютерної томографії за бульозної емфіземи легенів. Встановлено роль мультизрізової комп'ютерної томографії у визначенні тактики хірургічного лікування хворих на бульозну емфізему легенів та оцінці ефективності проведеного оперативного втручання.

Мета роботи - визначити доцільність використання озонотерапії при метаболічних порушеннях під час вагітності та вплив такої терапії на перебіг вагітності, пологів, стан плода і новонародженого. Обстежено 160 вагітних жінок. Проведено озонотерапію на апараті Медозонс-БМ, щоденно. Після озонотерапії рівень глікемії та глікозильованого гемоглобіну знизився у всіх вагітних. Суттєво підвищився рівень естріолу, загального білка плазми крові. Швидко зникли протеїнурія і набряки; нормалізувався артеріальний тиск; зменшився відсоток передчасного розродження і прогресуючої анемії вагітних, показник перекисного окислення ліпідів; активізувалася антиоксидантна система захисту в плазмі крові; поліпшилося функціонування системи гемостазу; зменшилась частота ускладнень у пологах, оперативних втручань, народження немовлят у стані асфіксії; скоротилась тривалість перебування в стаціонарі. Висновки: використання озонотерапії у вагітних із метаболічними порушеннями надає змогу значно поліпшити перебіг вагітності та пологів, стан плода і новонародженого, що зменшує фармакологічне навантаження на вагітну і плід, практично не має протипоказань, економічно вигідне, просте у виконанні.

Мета роботи - для зниження рівня материнської, малюкової захворюваності і смертності, підвищення якості надання перинатальної допомоги впровадити комплекс перинатальних технологій в акушерських стаціонарах області. Проведено моніторинг пологів і новонароджених з аналізом отриманих даних для оцінки повноти та ефективності їх впровадження відповідно до індикаторів якості надання допомоги. Виявлено прогресивне погіршення загального стану вагітних і зростання питомої ваги ускладнень вагітності. Визначено недоліки надання допомоги в кожному закладі. Розроблено алгоритм дій щодо поліпшення ситуації. Ефективність впровадженого комплексу перинатальних технологій була статистично достовірною в потужних акушерських стаціонарах. Перинатальна смертність знизилась за рахунок ранньої неонатальної смертності. Рівень мертвонароджуваності зріс, що обумовлено незадовільним станом здоров'я вагітних, недоліками диспансеризації. Висновки: впровадження сучасних перинатальних технологій на рівні стаціонарів недостатнє для суттєвого поліпшення здоров'я матерів і дітей. Вкрай необхідно на амбулаторній ланці забезпечити: оздоровлення жінок з екстрагенітальною патологією; поліпшення диспансеризації вагітних; активізацію санітарно-просвітницької роботи серед населення; підвищення кваліфікації медичного персоналу.

Мета роботи - оцінити обізнаність жінок стосовно раку шийки матки та їх вмотивованості щодо проходження цитологічного скринінгу в м. Ужгород; порівняти і проаналізувати дані медичної документації амбулаторій сімейної медицини та жіночих консультацій з проходження жінками цитологічного скринінгу. Анкетування включало 200 жінок в амбулаторіях сімейної медицини м. Ужгород. Вибір респонденток був випадковим, опитування проводилось під час очікування прийому до сімейного лікаря. Здійснювався аналіз 200 карт амбулаторних пацієнток на рівні амбулаторії сімейної медицини та жіночої консультації, які перевірялися на предмет наявності інформації про гінекологічні огляди та взяття матеріалу для цитологічного дослідження. Встановлено, що 30,1 % респонденток узагалі не володіють інформацією про рак шийки матки, 46,5 % - про Пап-тест; у 68,2 % за останні 3 роки це дослідження не проводили; 88,1 % протягом останніх 3 років перевірялися у гінеколога; лише 2 % жінок отримали інформацію про Пап-тест від сімейного лікаря. Висновки: отримані дані вказують на низьку поінформованість жіночого населення м. Ужгород щодо раку шийки матки та доцільності його скринінгу. Роль українського сімейного лікаря у пропагуванні ідеї доцільності цитологічного скринінгу раку шийки матки серед жіночого населення є низькою.

Мета роботи - оцінити ефективність різних методів підготовки шийки матки до пологів. Обстежено 90 вагітних жінок у термін гестації 41 тиждень і більше, яким проводилася преіндукція пологів різними методами. Протягом доби з початку преіндукції пологів спонтанна пологова діяльність розпочалася у 40 % вагітних першої групи, у 35 % - другої групи, у 80 % - третьої групи. У жінок другої групи значно частіше спостерігався патологічний прелімінарний період. Стани плодів і новонароджених в усіх групах суттєво не відрізнялися. Розродження через природні родові шляхи проводилося у 79 (87,8 %) вагітних, шляхом кесаревого розтину - у 11 (12,2 %) вагітних. Суттєвих патологічних відхилень у перебігу післяродового періоду не виявлено. Висновки: проведене дослідження надає змогу застосовувати альтернативні методи допологової підготовки шийки матки з урахуванням клінічної ситуації, протипоказань, стану плода і тим самим суттєво зменшити відсоток оперативних втручань, перинатальної та материнської захворюваності і смертності.

Мета роботи - навести шляхи поліпшення та збереження репродуктивного здоров'я жіночого населення області, зниження материнської та малюкової смертності шляхом удосконалення служби планування сім'ї. Проаналізовано показники репродуктивного здоров'я за статистичними даними, матеріали розбору випадків материнської та малюкової смертності. Проведено анкетування пацієнток. При позитивному прирості населення народжуваність має тенденцію до зниження. Серед причин материнських і перинатальних втрат переважають екстрагенітальна патологія, ускладнені передчасні пологи та природжені вади розвитку плода. Показник підліткових пологів у 2 - 3 рази перевищує середньоукраїнський, особливо серед ромського населення. Відмічається тенденція до зростання невиношування та безпліддя. Показник використання контрацепції у 2 рази нижчий за середньоукраїнський, а жінки з тяжкою екстрагенітальною патологією вкрай недостатньо забезпечені безкоштовними контрацептивами. Висновки: репродуктивне здоров'я жіночого населення області має тенденцію до погіршення на тлі ускладнення соціально-економічної ситуації, браку фінансування та відсутності медичного страхування. Одним зі шляхів поліпшення ситуації є удосконалення служби планування сім'ї на всіх рівнях надання акушерсько-гінекологічної допомоги.