Дисертацію присвячено дослідженню специфіки фонетичного та граматичного вираження, генезису, семантики та реальних особливостей лексико-семантичної групи (ЛСГ) назв одягу в українських говорах Карпат у порівняльному етнолінгвістичному аспекті. Наукова проблематика праці належить до сфери української діалектної лексикології, карпатистики, номенклатури народної матеріальної культури. Робота є першою в українському мовознавстві спробою визначити склад і семантичну структуру лексики на позначення назв одягу в українських говорах Карпат, подати її системну, ареальну та генетичну характеристики, а також встановити її зв'язки з аналогічними системами інших регіонів. Основний корпус лексики для дослідження зібрано експедиційним методом у населених пунктах Чернівеччини, Львівщини, Закарпаття та Івано-Франківщини, доповнено матеріалами з опублікованих та рукописних джерел. Проаналізовано і з'ясовано наявні етимології, запропоновано власні спроби з'ясувати походження деяких лексем, введено в науковий обіг і досліджено ряд назв з їх фонетичними варіантами, що раніше не були об'єктом лінгвістичного вивчення, простежено вплив фонетичних змін на семантику, побудовано схеми семантичного розвитку ряду лексем, запропоновано схему семантичної структури ЛСГ загальних назв одягу на наддіалектному рівні. Ареали частини досліджених лексем продемонстровано на 28 лінгвістичних картах. Проаналізовано принципи і способи номінації лексики. Висновки дослідження про склад, структуру і становлення групи назв одягу в карпатських говорах України можна

Досліджено онтологічні принципи вивчення номінативних моделей артефактів матеріальної культури балкано-слов'янського етномовного континууму. Розглянуто внутрішню форму слова як tertium comparationis у вивченні генетично споріднених мов. Охарактеризовано метод "слів і речей" у реконструкції прамови й протокультури. Розроблено алгоритм аналізу номінацій артефактів матеріальної культури балкано-слов'янського етномовного континууму. Проаналізовано генетичну детермінованість номінативних моделей концепту "дім" як артефакту матеріальної культури зазначеного континууму. Побудовано номінативні моделі ядра та периферії концепту "дім" у діалектах карпатського ареалу балкано-слов'янського етномовного континууму.

Виявлено і зіставлено на лінгвокогнітивному рівні номінативних моделей вербалізацію етнокультурного концепту ДІМ карпатського діалектного ареалу на тлі балкано-слов’янського етномовного континууму у площині проблеми взаємозв’язку мови і культури в часі та просторі в антропоцентричній опосередкованості. Зазначено, що дослідження є першим досвідом в ареалогічних дослідженнях, зокрема в карпатистиці та балканістиці, зіставного дослідження ономасіологічних процесів на когнітивному рівні. З метою всебічного вивчення об’єкта на сучасному науковому рівні в авторській концепції засади когнітивної компаративістики екстрапольовані в царину лінгвістичної типології, ономасіології, контактології, ареалогії та лінгвокультурології, що дозволило сформулювати теоретичні підвалини та методологію нового напрямку в мовознавчих студіях - лінгвокогнітивної ареалогії. У результаті семантичного та етимологічного дослідження понад 400 різномовних номінативних одиниць на позначення архітектурних об’єктів виявлено й класифіковано 17 ономасіологічних моделей континууму і 7 - ареалу, на основі яких визначено місце концепту ДІМ у балкано-слов’янській і карпатській картинах світу. З’ясовано, що у взаємовідношенні мови і культури в ономасіологічних процесах в мультикультурному мовному континуумі пріоритетним виявився часовий лінгвальний фактор, а в монокультурному ареалі - просторовий культурний. Доведено, що номінативні моделі - ментальна основа вербальної актуалізації концептів - є надійним релевантним критерієм зіставлення ономасіологічних явищ у мовах та діалектах, диференціації діалектного ареалу в мовно-культурному континуумі, виявлення взаємозв’язку мови і культури у процесі номінації етнокультурних артефактів.