Розглянуто українські фразеологічні одиниці (ФО), пов'язані з соціальними реаліями, матеріальним та духовним життям. Зазначено, що ФО на позначення мовлення поряд з іншими тематичними групами фразем витворюють фразеологічну картину світу, яка входить до мовної, а та, у свою чергу, до загальної картини світу.

Рассмотрены украинские фразеологические единицы (ФЕ), связанные с социальными реалиями, материальной и духовной жизнью. Указано, что ФЕ на обозначение речи рядом с другими тематическими группами фразем образуют фразеологическую картину мира, которая входит в языковую, а та, в свою очередь, в общую картину мира.

Досліджено походження та семантичний розвиток дієслівних одиниць на позначення процесів мовлення. Визначено коло дієслівних лексем, семантика яких пов'язана з різними аспектами процесу мовлення. Запропоновано класифікацію мовленнєвих дієслів та здійснено етимологічний аналіз кожної лексико-тематичної групи. З'ясовано, що переважна більшість дієслів на позначення мовлення праслов'янського або власне українського походження. Метамовні дієслова іншомовного походження зазвичай позначають прагматичний і комунікативний аспект мовлення. Установлено, що фраземи, які характеризують процес мовлення, взаємопов'язані з його інформаційним, емоційним, прагматичним і комунікативними аспектами. Етимологічний елемент їх змісту відображає реальні факти з історії та етнокультури українців, їх виробничу діяльність і духовний досвід, особливості морально-етичного кодексу та родинних стосунків. Результати дослідження дозволяють з'ясувати значимість дієслів мовлення для реконструкції культури, аналіз їх етимонів допомагає дослідити історію наївної рефлексії людини над мовленням, а змістова систематизація етимонів метамовних дієслів дозволяє виявити основні моделі творення їх значень.

Розглянуто питання мовної творчості І.С. Нечуя-Левицького в контексті творення літературних норм мови. Визначено варіанти, які письменник відносить до норми, а які залишає за її межами. З'ясовано, які із запропонованих ним норм стали нормативними для сучасної літературної мови, а які втратили цей статус. Увагу приділено критеріям виділення мовних норм і проблемам нормалізації української мови в лінгвістичних працях І.С. Нечуя-Левицького.

Рассмотрены вопросы языкового творчества И.С. Нечуя-Левицкого в контексте формирования литературных норм речи. Определены варианты, которые писатель относит к норме, а которые оставляет за ее пределами. Выяснено, какие из предложенных им норм стали нормативными для современного литературного языка, а какие утратили этот статус. Уделено внимание критериям выделения языковых норм и проблемам нормализации украинского языка в лингвистических работах И.С. Нечуя-Левицкого.

Висвітлено сутність, основні етапи історичного розвитку та галузі науки як виду людської діяльності. Розкрито психологічні засади наукової творчості, показано роль мотивації та творчої інтуїції в ній. Визначено найважливіші риси особистості науковця та принципи взаємодії у науковому середовищі, шляхи та засоби обміну науковою інформацією. Розглянуто такі типи наукових текстів, як курсова, бакалаврська, магістерська, конкурсна студентська робота, кандидатська та докторська дисертація, стаття, рецензія, монографія, доповідь на науковій конференції. Охарактеризовано сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку науки в Україні, зокрема в суспільно-гуманітарній сфері.

Освещены сущность, основные этапы исторического развития и отрасли науки как вида человеческой деятельности. Раскрыты психологические основы научного творчества, показана роль мотивации и творческой интуиции в нем. Определены наиболее важные черты личности ученого и принципы взаимодействия в научной среде, пути и средства обмена научной информацией. Рассмотрены такие типы научных текстов, как курсовая, бакалаврская, магистерская, конкурсная студенческая робота, кандидатская та докторская диссертация, статья, рецензия, монография, доклад на научной конференции. Охарактеризованы современное состояние, основные проблемы и перспективы развития науки в Украине, в частности в общественно-гуманитарной сфере.

Вперше опрацьовано лінгвістичні погляди І. С. Нечуя-Левицького в контексті творення норм української літературної мови та визначено відповідність його пропозицій нормативному складу сучасної літературної мови. Простежено бачення письменником орфоепічних, лексичних, граматичних і правописних норм, з'ясовано їх особливості у варіанті, пропонованому письменником, а також їх місце серед норм сучасної української літературної мови, таким чином визначаючи місце І. С. Нечуя-Левицького в нормалізаційному процесі.

Наведено розроблені письменником орфоепічні, словотвірні, лексичні, граматичні та правописні норми. Висвітлено лінгвістичні погляди І.С.Нечуя-Левицького на словотвірні та лексичні норми української мови кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Изложены разработанные писателем орфоэпические, словообразовательные, лексические, грамматические и правописные нормы. Отображены лингвистические взгляды И.С.Нечуя-Левицкого на словообразовательные и лексические нормы украинского языка конца XIX - начала ХХ в.

Розкрито проблему норми й її ознак у мовознавстві, критерії виділення мовних норм, проблему класифікації мовних норм, норму й її кодифікацію. Охарактеризовано специфіку орфоепічних норм у лінгвістичному висвітленні та художньому втіленні І. С. Нечуя-Левицького, граматичні норми в теоретичному розробленні автора. Встановлено практичне використання письменником орфографічних норм української мови, орфографічні погляди І. С. Нечуя-Левицького в контексті правописних розроблень ХХ ст.

Раскрыта проблема нормы и ее признаков в языкознании, критерии выделения языковых норм, проблема классификации языковых норм, норма, и ее кодификация. Охарактеризована специфика орфоэпических норм в лингвистическом освещении и художественном воплощении И. С. Нечуя-Левицкого, грамматические нормы в теоретическом разрабатывании автора. Установлено практическое использование писателем орфографических норм украинского языка, орфографические взгляды И. С. Нечуя-Левицкого в контексте разрабатываний правописаний ХХ ст.

Подано аналіз лінгвістичних поглядів І. С. Нечуя-Левицького на лексичні норми української мови. На основі публіцистичних праць і художніх творів письменника здійснено порівняльний аналіз його пропозицій щодо норм слововживання із сучасними лексичними нормами. Виявлено, що лінгвістичне бачення І. С. Нечуя-Левицького лексичних норм української мови у порівнянні із лексемами сучасної української мови відзначається певним суб'єктивізмом і непереконливістю.

Проанализированы лингвистические взгляды И. С. Нечуя-Левицкого на лексические нормы украинского языка. На основании публицистических трудов и художественных произведений писателя осуществлен сравнительный анализ его предложений относительно норм словоупотребления с современными лексическими нормами. Выявлено, что лингвистический взгляд И. С. Нечуя-Левицкого на лексические норм украинского языка в сравнении с лексемами современного украинского литературного языка отмечается определенным субъективизмом и неубедительностью.

The article gives the analysis of I. S. Levytsky's views on the literary norm of the Ukrainian language. On the basis of the author's journalistic articles and fiction the comparative analysis of his proposals concerning the norms of lexical word usage with the modern standards is carried out. It was discovered that I. S. Nechuy-Levytsky's linguistic view concerning the lexical norms of the Ukrainian language in comparison with the lexemes of the modern Ukrainian literary language is marked by the specific subjectivism and weakness.