Досліджено стан координаційних здібностей юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки. Вперше визначено залежність координаційних здібностей від рівня кваліфікації спортсменів. На основі одержаних результатів показників координаційних здібностей вперше розроблено моделі координаційної підготовленості юних тхеквондистів на етапі попередньої базової підготовки. Доповнено дані про особливості координаційних характеристик юних спортсменів спеціалізації тхеквондо на етапі попередньої базової підготовки. Визначено структурні компоненти техніки діяльності змагання тхеквондистів об'єм і різноманітність технічних дій, прийомів і їх ефективність. Експериментально доведено ефективність розробленої методики розвитку координаційних здібностей на етапі попередньої базової підготовки, яка підтверджується значним підвищенням рівня розвитку координаційних здібностей і ефективністю застосування техніко-тактичних дій в змагальних поєдинках у спортсменів експериментальної групи після експерименту. Кореляційний аналіз визначив залежність координаційних здібностей спортсменів від рівня сенсорної активності фізичних якостей. Розроблено регресійні моделі залежності показників спеціальної та загальної координаційної підготовленості на етапі попередньої базової підготовки, які дозволили визначити, які прояви координаційних здібностей впливають на частоту виконання технічних прийомів, на час рухової реакції, відчуття точності дозування зусиль.

Виявлено якісні показники змагальної діяльності спортсменів спеціалізації тхеквондо. Порівняльний аналіз ефективності змагальної діяльності спортсменів спеціалізації тхеквондо (ВТФ) різної кваліфікації дозволив визначати основні відмінності використання технічних дій у змагальній діяльності. Ефективність виступу спортсменів на змаганнях залежить від використання в змагальній діяльності більш різнобічного технічного арсеналу на тлі зростаючого стомлення.

Мета роботи - здійснити підбір комплексів завдань для вдосконалення комбінаційної техніки каратистів з урахуванням специфіки змагальної діяльності. Аналіз і узагальнення даних науково-методичних літературних джерел, бесіди з тренерами - викладачами з "кіокушинкай" карате, педагогічні спостереження. Визначено комбінації технічних прийомів, що відповідають специфіці змагальної діяльності у "кіокушинкай" карате. Здійснено підбір комплексів завдань для вдосконалення комбінаційної техніки каратистів стилю "кіокушинкай". Висновки: визначено п'ять видів комбінацій, які відповідають специфіці змагальної діяльності у "кіокушинкай" карате: комбінації зі зміною секторів ураження; з дією на реагування супротивника; з повторними ударами; із застосуванням натиску супротивника; із застосуванням натиску на супротивника. Здійснено підбір комплексів завдань для вдосконалення комбінаційної техніки каратистів стилю "кіокушинкай" (з партнером та без партнера).

Трансфузійні інфекції, включаючи вірус гепатиту B (HBV), є головною проблемою за переливання крові. Усередині 1980-х рр. було проведено тестування HBsAg за допомогою методу ІФА для контролю донорів крові в неендемічних щодо HBV країнах з метою запобігання передачі гепатиту. Цей тест залишається у використанні для запобігання потенційної передачі HBV. Світові дослідження HBsAg-позитивних донорів показали, що позитивний статус HBV ДНК становить до 15 %. Наведено дані щодо клініко-епідеміологічного перебігу хронічного вірусного гепатиту B у обстежених донорів крові з HBsAg у Південному регіоні України (Миколаївська область). Проведено аналіз результатів ІФА за період 2007 - 2016 рр. та зроблено висновки щодо наявності значної кількості позитивних HBsAg донорів крові, що підвищує ризик передачі HBV за гемотрансмісії. Зокрема, серед донорів крові Миколаївської області України спостережено рівень виявлення хронічного вірусного гепатиту B у межах 0,7 - 1,1 %. Оскільки рівень інфікування вірусом гепатиту B донорів крові є досить високим, актуальним є питання впровадження, поряд із методами серологічної діагностики, полімеразної ланцюгової реакції для підвищення рівня інфекційної безпеки гемотрансфузій.

Удосконалення технологій лабораторної діагностики знизило небезпеку гемотрансфузійної передачі гепатиту B. Однак ризик зараження під час переливання крові залишається. Мета роботи - дослідити розповсюдженість HBsAg серед донорів крові у Південному регіоні України за період 2007 - 2016 рр. Досліджено статистичні дані по донорах крові на базі Обласної станції переливання крові Миколаївської обласної ради. Встановлено, що кількість донорів у Південному регіоні Миколаївської області за період 2007 - 2016 рр. зросла на 71,6 %; основний приріст числа донорів був в м. Миколаїв (95,1 %); приріст в районах області становив 50,7 %. За абсолютною кількістю HBsAg-позитивних донорів за період 2007 - 2016 відмічено тенденцію до зменшення частоти виявлення HBsAg на 60,2 % в районах та на 20,5 % в м. Миколаїв. Найменшу кількість HBsAg-позитивних донорів зареєстровано в 2012 р., а загальне число HBsAg-позитивних донорів за період спостереження зменшилось на 43,2 %. Під час оцінки регіональних особливостей встановлено, що частота HBsAg-позитивних донорів була більша в районах області у порівнянні з м. Миколаїв - 1,2 % проти 0,8 %. Більш частим HBsAg-носійство серед донорів крові було в Березанському (1,6 %), Березнігуватському (1,6 %), Ново-Одеському (1,5 %) та Новобугському районах (1,6 %). Найвищий показник зареєстровано в Єланецькому районі - 2,2 %. Найнижчі показники HBsAg-позитивних донорів спостерігались у Веселинівському (0,5 %), Вітовському (0,7 %), Очаківському (0,8 %), Снігурівському (0,7 %) районах, а також у м. Южноукраїнськ (0,4 %). Виявлення HBsAg було найбільшим у 2006 р. (1,7 %), у 2007 р. - зменшувалось до 1,3 % (становило 1,1 % в 2008 та 2009 рр.). Найменші показники частоти виявлення HBsAg були за період 2011 - 2013 рр. - 0,6 %. Доведено, що основну частку HBsAg-позитивних складали первинні донори (98,0 %), кадрові донори становили 2,0 %. Тендерною особливістю HBsAg-позитивних донорів у Південному регіоні України (Миколаївська область) за період 2007 - 2016 рр. було частіше виявлення HBsAg серед обстежених чоловічої статі - співвідношення чоловіків і жінок становило 87,0 до 13,0 %. Висновки: кількість донорів у Південному регіоні Миколаївської області за період 2007 - 2016 рр. зросла на 71,6 %, а частота виявлення HBsAg за період спостереження зменшилась на 60,2 % в районах та на 20,5 % в м. Миколаїв. Регіональною особливістю є більша частота HBsAg-позитивних донорів в районах області, а гендерною особливістю - перевага HBsAg-позитивних донорів чоловічої статі.

Мета роботи - проаналізувати змагальну діяльність висококваліфікованих борців греко-римського стилю (ГРС). Матеріал і методи: аналіз науково-методичної інформації (НМІ) та джерел Інтернету; узагальнення передового практичного досвіду; відеокомп'ютерний аналіз змагальної діяльності висококваліфікованих борців; методи математичної статистики. Для аналізу сутичок використано спеціалізовану комп'ютерну програму "Martial Arts Video Analysis". Всього здійснено аналіз 30 фінальних сутичок (боротьба за перші та треті місця) висококваліфікованих борців ГРС на Кубку світу 2020 р. На підставі аналізу НМІ, джерел Інтернету та узагальнення провідного практичного досвіду виявлено, що успішна підготовка борців будь-якого рівня є неможливою без ретельного обліку основних тенденцій у розвитку спортивної боротьби, які з достатньою точністю можна встановити при аналізі структурних компонентів змагальної діяльності провідних спортсменів світу. Встановлено, що на Кубку світу 2020 р. у борців-переможців техніко-тактичний арсенал є більшим (10 прийомів), ніж у тих, хто програли (5 прийомів). Аналіз показників змагальної діяльності надав можливість визначити, що у борців-переможців і у тих, хто програли кількість техніко-тактичних дій (ТТД), їх результативність, інтервал атаки знижується у другому періоді. Ефективність проведення прийому у борців-переможців в другому періоді (69,5 %) вища, ніж у першому (61,8 %), а у тих хто програв, в першому періоді (12,2 %) краща, ніж в другому (8,7 %). Це пояснюється тим, що в кінці сутички борець, який програє проводить багато безрезультативних атак для того, щоб відігратися. Аналіз змагальної діяльності показав, що найбільшу кількість разів протягом сутички борці-переможці виконують в партері - переверти накатом (0,72 разу), в стійці - звалювання (0,32 разу), а ті хто програли, проводять в партері контрприйоми (0,06 разу), в стійці - звалювання (0,24 разу). Значну кількість балів борці-переможці отримують на початку сутички за рахунок збільшення кількості різних ТТД та ефективності їх виконання.