Відзначено, що перехід суспільств, консолідованих ідеями етнічного націоналізму, до громадянської нації характерний для більшості європейських країн, які вийшли зі складу імперій у XX ст. Така трансформація можлива лише для національних рухів, які проголошують гасла боротьби з імперією, а російські націоналістичні організації у переважній більшості відстоюють позиції відродження імперії. Такі організації та політичні сили, які роблять на них ставку, розглядають націоналізм як антитезу громадянському суспільству та демократії, як інструмент розбудови держави авторитарної. Це спричинює малоймовірність сценарію побудови політичної громадянської нації в Росії на засадах націоналізму. Показано реальні труднощі, які перешкоджають формуванню громадянської нації та виявленню ймовірних шляхів цього процесу.