Освещены разделы "Лексическая семантика", "Лексическая парадигматика", "Лексика русского языка в социолингвистическом аспекте". Рассмотрены способы толкования и типы лексических значений, идеографическая классификация лексики, понятия синонимов, паронимов, антонимов. Предложены к рассмотрению вопросы заимствованной лексики, лексики русского языка с точки зрения функционально-стилистического расслоения, фразеологии. Приведены классификация фразеологических оборотов, краткие сведения по лексикографии.

Розкрито суть основних понять теорії мовної комунікації. Визначено чинники успішної комунікації й її бар'єри. Увагу приділено мовному впливу та маніпулюванню інформацією, логічним аспектам комунікації, міжкультурній комунікації, мовній стратегії та тактиці ділової комунікації. Проаналізовано мовленнєву поведінку за умов конфліктного дискурсу. Висвітлено мовні особливості масової комунікації.

Раскрыта сущность основных понятий теории языковой коммуникации. Определены факторы успешной коммуникации и ее барьеры. Внимание уделено языковому влиянию и манипулированию информацией, логическим аспектам коммуникации, межкультурной коммуникации, языковой стратегии и тактике деловой коммуникации. Проанализировано речевое поведение в условиях конфликтного дискурса. Освещены языковые особенности массовой коммуникации.

Запропоновано модель аналізу галузевої комунікації, висвітлено особливості мовної комунікації у діяльності сил охорони правопорядку. Особливу увагу приділено проблемам мовного впливу, протидії маніпулятивним технологіям, комунікації за конфліктних умов, характерних для правоохоронної сфери діяльності. Визначено напрями дослідження проблем міжкультурної комунікації та соціального іміджу, які є актуальними для правоохоронної галузі. Наведено методи формування комунікативної компетенції суб'єктів правоохоронної діяльності. Розглянуто питання комунікації військової та цивільної субкультур.

Предложена модель анализа отраслевой коммуникации, освещены особенности языковой коммуникации в деятельности сил охраны правопорядка. Особое внимание уделено проблемам языкового влияния, противодействию манипуляционным технологиям, коммуникации в конфликтных условиях, характерных для правоохранительной сферы деятельности. Определены направления исследования проблем межкультурной коммуникации и социального имиджа, актуальных для правоохранительной отрасли. Приведены методы формирования коммуникативной компетенции субъектов правоохранительной деятельности. Рассмотрены вопросы коммуникации военной и гражданской субкультур.

Систематизовано теоретичну інформацію щодо комунікативної компетенції та методичного досвіду підготовки майбутніх перекладачів. Проаналізовано питання про комунікативну компетенцію перекладача та засоби її формування. Визначено складові комунікативної компетенції майбутніх перекладачів.

Розглянуто актуальні питання психологічної роботи з особовим складом сил охорони правопорядку щодо виконання службово-бойових завдань під час організації та проведення великомасштабних спортивно-масових заходів. Вивчено особливості міжкультурної комунікації у діяльності сил охорони правопорядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів. Висвітлено історію створення фанатського руху, його структуру, класифікацію уболівальників, соціально-психологічні дослідження футбольних фанатів, а також світовий досвід роботи сил охорони правопорядку з фанатським рухом. Розглянуто питання психологічного забезпечення службово-бойової діяльності сил охорони правопорядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів, зокрема психологічної підготовки, діагностики негативних психічних станів і реабілітації особового складу.

Розкрито основні поняття теорії мовної комунікації в контексті діяльності сил охорони правопорядку. Увагу приділено питанню про вимоги до комунікації, яке розглянуто в аспекті мовного спілкування у військовій сфері та спрямоване на практичний аспект мовної діяльності сучасного офіцера. Особливу увагу приділено питанням мовного впливу. Викладено види та функції мовного впливу в усній професійній комунікації військовослужбовців. Розглянуто особливості комунікативних стратегій створення іміджу сил охорони правопорядку.

Розглянуто питання про роль мовної комунікації у підготовці курсантів вищих військових навчальних закладів МВС до виховної роботи з особовим складом. Виявлено умови соціального контексту, які слід ураховувати у виборі форм і методів роботи з курсантами. Доведено доцільність використання діяльнісного підходу до комунікативної освіти.

Висвітлено еволюційні процеси у стратегіях і тактиках переконуючих промов на судових засіданнях Росії за вказаний період. Обгрунтовано модель дослідження переконуючого судового дискурсу, уточнено термінологічний апарат дослідження: "еволюція", "стратегія", "тактика", "диспозитив доведення". Виявлено константні елементи диспозитива переконання, що притаманні мовним стратегіям і тактикам упевнювального характеру в усі часи і що не зазнають еволюції: залежність від соціального контексту, поліфункціональність переконувальних промов, синкретичність жанрів промови переконування і інформативного типу. Доведено, що сутність еволюції судової промови переконування визначається співвідношенням раціонального та емоційного складників, особливостями використання юристами маніпулятивних стратегій, функціональних ролей і масок.

Досліджено комунікативні процеси сучасності в межах міжвідомчої науково-дослідної роботи за темою "Інтернет-лінгвістика: теоретичні та прикладні аспекти". Підсумовано певні результати теоретико-концептуального осмислення стратегічних комунікацій. Запропоновано технології асиметричних відповідей на гібридну агресію Росії. Надано практичні рекомендації фахівцям державних і безпекових інституцій щодо протидії деструктивним гібридним впливам на основі аналізу й оцінювання українського та міжнародного досвіду стратегічних комунікацій - скоординованого використання комунікативних можливостей держави - публічної дипломатії, зв'язків із громадськістю, військових зв'язків, інформаційних і психологічних заходів.

Продовжено цикл видань наукової школи Національної академії СБ України з питань стратегічних комунікацій. Узагальнено досвід України у протидії гібридній агресії РФ, пропонуються технології асиметричних відповідей на цю агресію, надаються практичні рекомендації фахівцям державних і безпекових інституцій щодо протидії деструктивним гібридних впливам на основі аналізу і оцінювання українського досвіду.