Розглянуто такі економічні категорії як "ефективність" та "результативність" діяльності підприємств, різні методологічні підходи до оцінки результативності господарської діяльності. Наголошено на важливості розмежування цих понять та виокремлення основних критеріїв оцінки.

Розглянуто стан молочної галузі з позиції результативності. Проаналізовано співвідношення рівня виробництва та споживання молока та молочних продуктів. Наведено фактори, що впливають на вибір даної продукції споживачем.

Розглянуто проблему забезпечення пріоритетного розвитку молокопереробних підприємств, серед яких велике значення надається розробленню методики оцінки результативності. Проведено алгоритм розрахунків, які надали змогу провести інтегральну оцінку результативності, визначити вплив кожного показника на діяльність підприємства в цілому. Визначено області, управління якими надасть можливість підприємству успішно функціонувати за умов ринку.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання результативності функціонування підприємств молочної галузі та шляхів її підвищення. Досліджено понятійний апарат проблематики ефективності та результативності. Виділено основні підходи до розкриття змісту результативності й ефективності. Розглянуто й узагальнено теоретичні засади управління та методичні засади оцінки результативності функціонування підприємств. Досліджено галузеві особливості виробництва, споживання молока та молочних продуктів в Україні з позиції результативності. Запропоновано методичний підхід до інтегральної оцінки підвищення результативності функціонування підприємств молокопереробних підприємств, який передбачає використання показників за ознакою: ділової активності, економічності, рівня управління, економії ресурсів, рівня прогресивності технологій виробництва, рівня мотивації працівників та рентабельності продажу. Визначено кроки послідовності та рекомендації щодо заходів, спрямованих на підвищення результативності функціонування підприємств молокопереробної промисловості.

Розглянуто питання продовольчої безпеки України. З'ясовано зміст поняття "продовольча безпека" та зроблено спробу узагальнити всі складові цього поняття для оцінки стану продовольчої безпеки в Україні. Зазначено, що існуючі підходи до визначення індикаторів оцінки стану продовольчої безпеки вимагають подальшого вдосконалення. Досліджено стан продовольчої безпеки в Україні та зроблено висновки щодо забезпечення населення продуктами харчування в даний період часу. Показано, що стан продовольчої безпеки країни визначається широким спектром взаємозалежних показників і потребує подальшого дослідження й удосконалення.

Досліджено світовий досвід державного регулювання агропромислових підприємств. З'ясовано, що регулювання здійснюється через заходи державної підтримки шляхом прямого і непрямого державного субсидування. Для цього використовуються такі типи субсидування, як компенсаційні виплати, відшкодування збитків від стихійних лих, державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію, встановлення квот і тарифів, сприяння розвитку ринку і створенню фермерських об'єднань. На основі проведеного дослідження сучасних методів державного регулювання агропромислових підприємств надано рекомендації щодо доцільності застосування такого досвіду в Україні.

Розглянуто теоретичні аспекти формування маркетингової стратегії у збутовій діяльності підприємств. Визначено, що маркетингова стратегія підприємства - це принципові середньо- та довгострокові рішення, що формують орієнтири та спрямовуючі дії систем маркетингових заходів на досягнення цілей, які ставить підприємство у своїй діяльності на внутрішніх і зовнішніх ринках з урахуванням його можливостей та ринкових вимог. Розкрито роль і необхідність формування маркетингової стратегії у збутовій діяльності агропромислових підприємств. Виокремлено особливості, які необхідно враховувати при розробці маркетингової збутової стратегії агропромислових підприємств. Визначено, що правильно розробленамаркетингова стратегія забезпечує успіх агропромисловим підприємствам у конкурентних умовах, є фундаментальною основою їх розвитку та надає змогу при правильних діях управлінського апарату досягти за мінімальні терміни швидкого розширення масштабів ринку збуту продукції.

Розглянуто проблему забезпечення пріоритетного розвитку молокопереробних підприємств, серед яких велике значення надається формуванню системи оцінки результативності. Узагальнено наукові підходи до визначення поняття результативності функціонування підприємств. Встановлено взаємозв'язок між поняттями "ефективність" і "результативність", виділено їх спільні та відмінні риси, а також запропоновано розглядати результативність функціонування підприємств, як досягнення кінцевого результату його фінансово-господарської діяльності, що дещо інше на відміну від класичного поняття "функції господарювання" або "функціонування господарської системи". Обгрунтовано важливість розмежування понять ефективності від результативності. Проведена фінансово-економічна діагностика та динаміка показників результативності функціонування підприємств молокопереробної промисловості із застосуванням мультиплікативного моделювання та здійснення розрахунків за допомогою інтегрального методу факторного аналізу. Пріоритетними напрямами розв'язання проблем оцінки показників результативності функціонування підприємств в цілому є побудова методології, що обгрунтовує стратегію підприємства у поточній перспективі в розрізі бізнес-процесів з позицій ефективності і результативності його діяльності. Практична реалізація методології має бути здійснена як система економічних методів виміру, аналізу, планування в межах організаційних форм і процесів їх функціонування. Проведено оцінку результативності за ключовими показниками, розробленими з урахуванням основних видів діяльності молокопереробних підприємств України, вимог і стандартів. Визначено ділянки, управління якими надасть змогу підприємству успішно функціонувати за умов ринку.

Досліджено питання використання метапрограмного підходу в роботі менеджера з персоналу. Наведено суть поняття метапрограми як внутрішніх характеристик, способу мислення людини, на підставі яких будується її поведінка. Здійснено огляд історії вивчення питання. Визначено, що головними перевагами метапрограмного підходу є простота у застосуванні, відсутність необхідності відповідати письмово на стандартизовані питання, можливість повністю контролювати процес діагностики тощо. Наведено існуючі класифікації та стислий опис основних метапрограм. Показано зв'язок між метапрограмним підходом і сучасною практикою підбору персоналу в організації. Складено алгоритм проведення метапрограмного підбору персоналу, який виявляє найважливіші характеристики його стилю мислення, що надає інформацію про те, наскільки успішно людина буде справлятися з роботою, на яку вона претендує. Алгоритм включає: складання метапрограмного профілю посади майбутнього працівника та оголошення про вакансію, аналіз резюме кандидатів, проведення телефонної співбесіди, інтерв'ю в компанії, зіставлення одержаних результатів із метапрограмним профілем посади. Виявлено, що метапрограмний підхід буде корисним інструментом у таких аспектах роботи з персоналом, як рекрутинг, адаптація, мотивація, внутрішні комунікації, навчання. Зазначено, що метапрограмна діагностика є достатньо складною навичкою, що вимагає тривалої підготовки, а також роботи спеціаліста над собою. Менеджеру з персоналу слід навчитись правильно формулювати запитання. Важлива не так кількість запитань, скільки те, яку інформацію можна одержати з відповідей. Дуже важливо підходити до кожного кандидата та вакансії індивідуально, адже немає ідеального кандидата для певної вакансії. Слід завжди кожну метапрограму розглядати як позитивну та корисну і важливо тільки знайти той контекст, в якому вона зможе бути найбільш ефективною. Враховуючи цю інформацію, можна уникнути багатьох помилок вже на стадії співбесіди і гарантувати успішний розвиток організації, підбираючи співробітників з найбільш придатними наборами метапрограм.

Досліджено особливості розроблення та презентації бізнес-проєктів (БП). Розкрито сутність поняття БП як комплексного документа, який максимально повно відображає всі аспекти підприємницької ідеї та є оформленою пропозицією, спрямованою на її практичне впровадження. Наведено існуючі класифікації та методики розроблення БП. Визначено основні етапи життєвого циклу БП та надано його типову структуру. Зазначено, що у БП обов'язково необхідно висвітлювати наявні ризики та шляхи страхування, а також надавати оцінку його ефективності. Виділено групи показників, за якими оцінюють ефективність БП. Виявлено основні та найпоширеніші помилки, яких допускаються підприємства під час розроблення презентації БП: занадто тривалий виступ, при прослуховуванні якого інвестори втрачають інтерес до проєкту; монотонність голосу оратора, а також типові шаблони для виступу без емоційності та використання жестів; мова з помилками або невідрепетируваний текст презентації; використання в тексті занадто великої кількості наочного матеріалу або текстових слайдів; ігнорування правил ділового стилю спілкування; викладення в розділах презентації висновків, що задовольняють потреби виключно виступаючої сторони та ігнорують інтереси слухачів; відсутність у презентації відомостей про команду проєкту, їхні здібності у сфері аналітики та маркетингу тощо. Надано її стандартну структуру та етапи подачі матеріалу. Виокремлено правила розробки презентації БП. Доведено, що правильне розроблення проєкту та його презентації надає можливості підприємству модернізувати виробництво; займати нові та розширювати свої позиції на ринку, складати перспективні плани свого розвитку, відкривати нові напрями діяльності; розробляти цілі організації та досягати їх, нівелювати ризики бізнесу; дістати доступ до кредитної лінії; брати участь в спільному підприємстві; донести до інвестора бізнес-ідеї та підприємницькі рішення, привернути його увагу та залучити зовнішні ресурси.

Проаналізовано перспективи розвитку електронного бізнесу в Україні. Визначено, що Інтернет став потужним каналом для реалізації найрізноманітніших товарів і послуг в умовах кризи, яка стала наслідком коронавірусної інфекції. Він довів свою високу ефективність як засобу комунікації з високим потенціалом, побудованого на його основі, глобального електронного ринку. Обгрунтовано, що електронний бізнес є незамінним інструментом для ведення бізнесу в умовах обмеження офлайн торгівлі. Визначено, що бізнес в глобальній мережі можна вести різними способами за допомогою: інтернет-аукціонів, інтернет-банкінгів, інтернет-навчання, інтернет-комерції. Обгрунтовано, що електронний бізнес в умовах карантину задовольняє наступні потреби покупців: максимальна самоізоляція, відсутність контактів з людьми і черг в магазинах, відсутність необхідності невигідно витрачати свій час. Визначено, що організація роботи інтернет-магазину має проходити в декілька етапів: відкриття інтернет-магазину, розробка сайту, реклама і просування. Обгрунтовано, що власник інтернет-магазину має постійно моніторити рівень оптимізації сайту для пошукових систем. Слід уникати тематичних і технічних помилок, яких припускаються в ході SEO-оптимізації. Запропоновано для початківців, які тільки обирають спеціалізацію інтернет-магазину, ретельно аналізувати ринкову нішу. Визначено, що завдяки розвитку електронного бізнесу можна розширити асортимент товару, зменшити накладні витрати, які виникають при стандартному веденні торговельної діяльності. Для покупців це забезпечить величезний вибір товару в одному місці, можливість придбати у будь-який зручний час. Визначено, що для успішного розвитку бізнесу в інтернет-мережі спочатку необхідно зменшити ціни і обрати нішу "мікромонополіі" унікальних торгових пропозицій та новинок на ринку.

Розглянуто моделювання бізнес-проєктів як один із найважливіших компонентів всієї системи управління підприємством у сучасних умовах, що вимагає серйозних змін у діяльності будь-якого підприємства та передбачає побудову бізнес-моделі. Наведено види моделей бізнес-проєктів підприємства: ієрархічний список, графічні моделі бізнес-процесів, стратегічні моделі показників, модель організаційної структури, моделі бібліотеки документів, моделі інформаційних систем, моделі товарів і послуг і модель з менеджменту якості. Зазначено, що розробка бізнес-моделей вимагає дотримання таких етапів: визначення та затвердження цілей і завдань використання того чи іншого методу моделювання; проведення теоретичної оцінки моделі та сфери її потенційного застосування; реалізація отриманої моделі на практиці; коригування діючої моделі з урахуванням реальних даних і помилок. Визначено, що для моделювання бізнес-проєкту та створення відповідної моделі використовується декілька різних методів, в основі яких лежать структурний та об'єктно-орієнтований підходи до моделювання. Надано їх характеристику та виділено відмінності. Виокремлено, що класифікація методів на структурні та об'єктні має досить умовний характер, тому що найбільш розвинені з них використовують елементи обох підходів. До них відносять: SADT (IDEF0); IDEF3; DFD; ARIS; Ericsson-Penker; Rational Unified Process. Розкрито їх характеристику, визначено переваги і недоліки. Проведено чітку детермінацію підходів і методів моделювання бізнес-проєктів для полегшення їх практичного застосування. У цьому аспекті виділено створення моделей структурного типу, моделювання потоків робіт і потоків даних, а також симуляцію бізнес-процесів. Доведено, що моделювання досліджує бізнес-проєкти на всіх стадіях розвитку, забезпечує діагностику їх проблем і в умовах підвищення ролі якості та технологічності продукції його значимість зростає, незважаючи на зниження цінової конкуренції. Зазначено, що хоча й процес моделювання є дорогим інвестиційним проектом, його результат сприяє демонстрації перспектив комерційної діяльності. Акцентовано увагу на тому, що методи моделювання повинні бути ефективно задіяні менеджерами для прийняття управлінських рішень.