Мета роботи - визначення сутності кадрового потенціалу підприємства торгівлі та його складових елементів. Проведено дослідження етимології слова "потенціал". Систематизовано теоретичні підходи щодо трактування поняття "кадровий потенціал", з виокремленням ресурсного, системного, факторного, атрибутивно-синтезуючого (або інтеграційного) та індикативно-результуючого підходів. Проведено критичний аналіз наявних дефініцій цього поняття, уточнено його сутність та визначено відмітні ознаки. У результаті дослідження встановлено взаємозв'язок між потенціалом персоналу, кадровим і трудовим потенціалом на підприємстві. Представлено авторське бачення сутності поняття "кадровий потенціал підприємства торгівлі". Визначено групи компетентностей (особистісні, професійні, інструментальні, міжособистісні та системні), які є складовими елементами кадрового потенціалу підприємства торгівлі. У подальшому одержані результати можуть бути використані для дослідження проблем кадрової політики та діагностики кадрового і трудового потенціалу на підприємствах торгівлі, а також інших сфер економічної діяльності.

Мета роботи - проведення етапізації процесу діагностики кадрового потенціалу (КП) на підприємстві торгівлі з урахуванням імовірності обмежень структурного характеру. Визначено основні причини неоднакового ставлення керівників різних за розміром підприємств торгівлі України до діагностики КП та оцінювання кадрів. Представлено авторське бачення етапізації процесу діагностики КП. Побудовано економіко-математичну модель оптимальної реалізації етапів діагностики КП на підприємстві торгівлі. Сформовано перелік та уточнено зміст принципів, на яких має базуватися діагностування КП підприємства торгівлі. Сформульоване визначення поняття "бажаний стан кадрового потенціалу" для підприємства торгівлі. Наведено приклади ендогенних та екзогенних чинників, що впливають на бажаний стан КП підприємства торгівлі та зумовлюють його зміну. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі можуть стати наукові пошуки, присвячені діагностиці інших складових стратегічного потенціалу підприємства торгівлі, а також удосконалення чи розробка нового методичного інструментарію для проведення діагностики КП на підприємствах.

Виявлено трихотомію у трактуванні поняття "організація інформаційного забезпечення" та введено до наукового обігу дефініцію "організація інформаційного забезпечення діагностики кадрового потенціалу підприємства торгівлі". Детально розглянуто елементи організації інформаційного забезпечення діагностики кадрового потенціалу на підприємстві торгівлі. Розроблено структуру інформаційної бази для реалізації діагностики кадрового потенціалу на підприємстві торгівлі. Запропоновано алгоритм розрахунку показника, що може використовуватися у процесі такої діагностики за умови налагодження автоматичного режиму роботи з інформаційними ресурсами.

Досліджено витоки та принципи полістилістичного методу композиції в музичній сфері та розкриває можливості полістилізму як нового типу універсалізації культурно-філософського та мистецького досвіду. Мета роботи - означення та обгрунтування полістилізму в естетичній теорії в контексті сучасної музичної практики. Приклади полістилістичних творів є в різних областях музичної практики ХХ століття. У середовищі академічних композиторів можна назвати Г. Малера, Ч. Айвза, Л. Андріссена, Б. А. Циммермана, А. Шнітке. Елементи полістилістики наявні в композиторів "третьої течії", які поєднували академічну та джазову сфери (А. Копленд, І. Стравінський), а також в сучасній прибалтійсько-скандинавській музиці: деяких творах Еркі-Свен Тююра, Д. Сармана та Т. Ріпдала. Сюди можна віднести експерименти різних музикантів з джазового середовища: М. Девіс, К. Джарретт, Г. Генкок, Ч. Коріа. Полістилістичні риси притаманні tango Nuevo аргентинського композитора А. П'яццола; шведського колективу "New Tango Orquesta"; аргентинського виконавця Д. Салюці та українського композитора В. Зубицького. Полістилістика проявляється у середовищі "екстремального металу": рання творчість американського гурту "Cynic" та своєрідна еклектика шведського гурту "Diablo Swing Orchestra". За основу дослідження взято арт-практику та теоретичну спадщину композитора А. Шнітке, а також розглянуто структуру та типологію полістилістичного методу. Проаналізовано погляд Ю. Єремєєвої стосовно моностилістичних та полістилістичних тенденцій розвитку музики ХХ ст. на основі етапної класифікації полістилістики К. Штокгаузена. Розглянуто типологію Ю. Грібінєнко, яка досліджує музичну полістилістику у світлі теорії інтертекстуальності. Музичний полістилізм за зовнішньою формою та за внутрішнім змістом прагне поєднати найрізноманітніші шари музичного мистецтва, починаючи навіть з самих "вульгарних" та "маргінальних" для академічної культури зразків, і закінчуючи зразками "високої культури", з метою відтворення певних універсалій.

Уведено в науковий обіг поняття бажаного стану кадрового потенціалу підприємства торгівлі. Розроблено модель етапів реалізації процесу діагностики кадрового потенціалу підприємства торгівлі, систему показників оцінювання рівня кадрового потенціалу, перелік показників оцінювання результативності та ефективності кадрової політики підприємства торгівлі. Визначено поняття організації інформаційного забезпечення процесу діагностики кадрового потенціалу підприємства торгівлі, яке, на відміну від існуючого, поєднує у часі та просторі три елементи: специфічну працю, інформацію та засоби праці. Розроблено імітаційну модель реконфігурації кадрової політики підприємства торгівлі, перелік концептуальних принципів та їх зміст, яких має дотримуватися підприємство торгівлі під час діагностики кадрового потенціалу, принципи формування інформаційного забезпечення діагностики кадрового потенціалу, методичні засади проведення комплексної діагностики кадрового потенціалу підприємства торгівлі. Запропоновані рекомендації щодо вибору типів кадрової політики, які, на відміну від існуючих, включатимуть способи реконфігурації цієї політики на основі результатів комплексної діагностики кадрового потенціалу. Визначено методику комплексної діагностики кадрового потенціалу (у т.ч. на рівні окремих посад працівників) на засадах компетентнісного підходу із виділенням трьох груп компетенцій: базових й управлінських особистісних та загальних функціональних. Визначено передумови прийняття на підприємстві торгівлі управлінського рішення щодо необхідності проведення діагностики кадрового потенціалу та відповідні їм цільові установки у кадровій політиці. Визначено структуру інформаційної бази для реалізації процесу діагностики кадрового потенціалу на підприємстві торгівлі.

У колективній монографії представлено дослідження економічного розвитку промислова, підприємств аграрних територіально-виробничих систем України. Здійснено оцінку потенціалу територіальних громад у сфері соціальних зобов’язань. Досліджено вплив розвитку цифрової економіки на людський капітал в сучасних умовах. Висвітлені особливост формування маркетингових стратегій аграрних підприємств. Викладено теоретичні основа системи управління персоналом підприємства. Досліджено європейський досвід застосування фінансових інструментів щодо заощаджень домогосподарств. Досліджено інформаційні технології в аудиті з метою економічної безпеки підприємсв.