Висвітлено умови реалізації проектного методу навчання та виховання. Подано класифікацію груп-учасників навчально-виховного процесу. Відзначено, що виконавці шкільного проекту становлять малу соціальну групу чи мікрогрупу, своєрідний мікросоціум – особливий склад так званої цілереалізуючої системи у цільовій комплексній програмі, що відповідає навчально-виховному проекту. Вказано, що членам мікрогрупи формально визначаються їхні обов’язки в рамках проекту, конкретні функції. Запропоновано методику покращання навчально-виховного проекту, яку апробовано в Одеській середній загальноосвітній школі-інтернаті № 5 на прикладі двох проектів: благоустрою території інтернату та туристичного походу із краєзнавчою метою.

Наголошено на спрямуванні виховання учня як творчої особистості, здатної до саморозвитку, до праці в новій суспільно-політичній ситуації. Характерними рисами молоді мають стати висока правова культура, демократичні переконання, уміння захищати національні та соціальні цінності.

Відзначено, що науково-діагностичне пізнання є цілеспрямованим знанням різноманітних складових процесу розвитку особистості учня, що досягається різними педагогічними засобами і формами впливу. Методологічною основою педагогічної діагностики є системний підхід до пізнання навколишнього світу. Визначено переваги моніторингу у порівнянні з традиційними методами дослідження. Розглянуто внутрішню структуру моніторингу, яка об'єднує три управлінські компоненти: контроль, експертизу різноманітних складових діяльності школи та систему інформаційного забезпечення управління. Описано методику проведення діагностичного моніторингу. Детально висвітлено психолого-педагогічні особливості шкільного моніторингу. Змальовано масштабні проблеми упровадження моніторингу та шляхи вирішення цієї проблеми.

Отмечено, что научно-диагностическое познание является целенаправленным знанием различных составляющих процесса развития личности ученика, что достигается различными педагогическими средствами и формами воздействия. Методологической основой педагогической диагностики является системный подход к познанию окружающего мира. Определены преимущества мониторинга по сравнению с традиционными методами исследования. Рассмотрена внутренняя структура мониторинга, которая объединяет три управленческих компонента: контроль, экспертизу различных составляющих деятельности школы и систему информационного обеспечения управления. Описана методика проведения диагностического мониторинга. Детально освещены психолого-педагогические особенности школьного мониторинга. Определены масштабные проблемы внедрения мониторинга и пути решения этой проблемы.

It is noted that the scientific and diagnostic knowledge is knowledge of the various components of the focused development process the student's personality, which is achieved by various means and forms of pedagogical impact. The methodological basis of pedagogical diagnosis is a systematic approach to the knowledge of the world. Determined by monitoring the benefits compared to traditional methods of research. We consider the internal structure of the monitoring, which combines the three components of governance: control, examination of the various components of the school system and information management software. A technique of diagnostic monitoringu. Нighlight the psychological and pedagogical features of the school monitoring. Shows the large-scale problems of implementation and monitoring solutions to this problem.