Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.63

Рубрики:

Електроосадження металів. Електрокристалізація металів

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено кінетику та ефективність вилужування сульфіду свинцю за допомогою культури тіобактерій, яка містить Thiobacillus ferrooxidans і Thiobacillus thiooxidans. Експериментально виявлено прискорення мікробіологічного вилужування сульфіду з природного та синтетичного галеніту у разі додавання збагаченого магнетиту та під дією постійного електричного поля малої напруженості. Запропоновано механізми даного процесу. Зазначено, що оптимальне співвідношення галеніт: магнетит у біомінеральній суспензії складає (4:1)-2.

Досліджено специфіку ролі флейти в інструментальних камерних творах сучасного українського композитора Олега Безбородька. Охарактеризовано творчість даного автора, який використовує новітні тенденції, що охоплюють інтерес до такої техніки сучасної композиції як сонорика. Композитор переосмислює роль флейти залежно від обраного виконавського ансамблю. Звернено увагу на найновітніші прийоми гри на флейті, що значно розширюють можливості її використання.

Дослідження присвячено аналізу виразних засобів у творах для флейти соло українських композиторів початку XXI ст. Попри стильову різноманітність авторів можна відмітити тенденцію до розширення виконавських можливостей флейти шляхом використання новітніх прийомів гри. Характерною ознакою є зростання ролі виконавця, який часто виступає в якості співавтора, здійснюючи формотворення у п'єсах, написаних із використанням алеаторичного принципу. Твори для інструмента соло потребують дотримання балансу між інтонаційністю, технікою дихання, артикуляцією, володінням технічними навичками та специфікою звучання.

Окреслено особливості життєвого та творчого шляху української композиторки Олени Сєрової. Виділено основні принципи композиторського мислення авторки. Визначено, що її творчий підхід дотичний специфіці настанов, які актуалізуються в культурі постмодерну. Підкреслено активну участь О. Сєрової у тих проектах, що відбуваються в сфері академічної музики, і в якості організатора, і в якості учасника. Відзначено, що для її творів притаманне поєднання новацій та певних традицій. Вихідним пунктом є звернення до українського фольклору, традиційних жанрів і форм та використання елементів провідних композиторських технік XX ст., як-то мінімалізму, сонорики, що допомагають втілювати потрібне образне наповнення.

Окреслено особливості життєвого та творчого шляху української композиторки Олени Сєрової. Виділено основні принципи композиторського мислення авторки. Визначено, що її творчий підхід дотичний специфіці настанов, які актуалізуються в культурі постмодерну. Підкреслено активну участь О. Сєрової у тих проектах, що відбуваються в сфері академічної музики, і в якості організатора, і в якості учасника. Відзначено, що для її творів притаманне поєднання новацій та певних традицій. Вихідним пунктом є звернення до українського фольклору, традиційних жанрів і форм та використання елементів провідних композиторських технік XX ст., як-то мінімалізму, сонорики, що допомагають втілювати потрібне образне наповнення.

Здійснено теоретичне та практичне обгрунтування комплексного дослідження флейтової музики України і на цій основі проаналізовано її витоки, історичну еволюцію, сучасні тенденції та перспективи розвитку. З'ясовано, що становлення флейтової національної школи пов'язано із формуванням професійної багаторівневої освіти (музичні училища, консерваторії) та розвитком композиторської практики. У середині XX ст. з'являються флейтові твори концертного типу, а на початку XXI ст. збільшується кількість камерних ансамблевих та сольних; у творах сучасних композиторів (О. Безбородько, О. Шмурак та ін.) широко використовуються новітні виконавські техніки – multiphonics, whistle tones, jet whistles. Встановлено, що в XX – XXI ст. у зв'язку з активізацією уваги до флейти в популярній музиці з'являються нові прийоми гри, і в таких напрямах, як джаз та World Music, використовуються етнічні різновиди флейти. Виникають модифікації європейської флейти шляхом здійснення численних змін у конструкції, проводяться експерименти з матеріалами (срібло, золото, титан, платина, ПВХ) і конструкціями типів головок (головка-метелик, головка глісандо, "UpRite", система Кінгма, Drelinger та ін.). Перспективи функціонування флейти в Україні визначаються її поширенням в естрадній музиці.

Дослідження присвячено аналізу виразних засобів у творах для флейти соло українських композиторів початку XXI ст. Попри стильову різноманітність авторів можна відмітити тенденцію до розширення виконавських можливостей флейти шляхом використання новітніх прийомів гри. Характерною ознакою є зростання ролі виконавця, який часто виступає в якості співавтора, здійснюючи формотворення у п'єсах, написаних із використанням алеаторичного принципу. Твори для інструмента соло потребують дотримання балансу між інтонаційністю, технікою дихання, артикуляцією, володінням технічними навичками та специфікою звучання.