Розглянуто провінційну політику Риму періоду ранньої імперії, яка була спрямована на вирішення завдань інтеграції всіх контрольованих Римом земель і формування Середземноморської держави, посилення влади принцепса, яка поступово набуває рис абсолютизму "східного" типу.

Проаналізовано процеси трансформації римських політичних і суспільних інститутів. Виявлено закономірності функціонування системи принципату. Показано особливості ідеологічного обгрунтування політичного режиму на чолі з імператором. З'ясовано вплив держави на еволюцію релігійної свідомості римського суспільства. Доведено, що формування основ імператорської влади доби принципату закладене реформою державного управління. Обгрунтовано висновок, що "відновлена Республіка" Августа та "сенатська монархія" Олександра Севера - це різні етапи розвитку системи принципату, для якої найкраще підходить визначення "завуальована монархія".

Розглянуто Римську Імперію доби принципату як суспільно-політичний і культурний (релігійний і ідеологічний) феномен. Висвітлено еволюцію римського суспільства у взаємозв'язку з політичними інститутами Ранньої Римської Імперії. Проаналізовано процеси трансформації римських політичних і суспільних інститутів, виявлено закономірності функціонування системи принципату. Показано вплив держави на еволюцію релігійної свідомості римського суспільства.

Рассмотрена Римская Империя эпохи принципата как общественно-политический и культурный (религиозный и идеологический) феномен. Освещена эволюция римского государства во взаимосвязи с политическими институтами Ранней Римской Империи. Проанализированы процессы трансформации римских политических и общественных институтов, выявлены закономерности функционирования системы принципата. Показано влияние государства на эволюцию религиозного сознания римского государства.

Становлення християнства тісно пов'язане з Римською імперією. Проаналізовано взаємовідносини між християнством з одного боку та імператорською владою і римським суспільством з іншого. Установлено, що вони визначались як позицією християн щодо держави та традиційної релігії, так і сприйняттям християнства римським суспільством. Показано причини, які вели до переслідування християн. Установлено, що ініціаторами гонінь на християн були здебільшого низи суспільства. Уряд спрямовував ці переслідування у законне русло.

З'ясована політика Адріана щодо християн. Простежено правове становище християнства од Нерона до Адріана. З'ясовано автентичність рескрипту імператора Мініцію Фундану. Спростовано уявлення про прихильність Адріана до християн. Доведено, що політика Адріана щодо християн полягала у забезпеченні дотримання закону.

Висвітлено історію Стародавнього Риму з часу становлення цивілізації на Апеннінському півострові до падіння Західної Римської імперії. Подано періодизацію давньоримської історії, в основу якої покладено еволюцію форм політичної організації. Виокремлено такі етапи історії Стародавнього Риму: найдавніший і царський (до кінця VI ст. до н. е.), Республіка (кінець VI - друга половина I ст. до н. е.), Імперія (остання третина I ст. до н. е. - V ст.). Розглянуто особливості соціально-економічного та політичного устрою Римської Республіки. Подано інформацію про аграрно-демократичний рух братів Гракхів. Описано процес установлення системи принципату. Увагу приділено внутрішній і зовнішній політиці династії Юліїв-Клавдіїв. Окремо розглянуто зміни в римській релігії за часів доби Імперії та появу раннього християнства.