Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725.131*723.4-638.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*716-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.32

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*716-638 + Е60*725.322.31-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2-638.233

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.5-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на ендокринну систему і обмін речовин

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.13 + Е60*638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що між хімічним складом трубної сталі 17Г1С та її механічними властивостями існують відчутні статистичні зв'язки. Тіснота цих зв'язків і їх характер постійні та змінюються з часом.

Досліджено основну радіобіологічну залежність "доза - час - ефект" у діапазоні малих, сублетальних і летальних доз за різних інтенсивностей випромінення у порівняльному аспекті за двома групами показників - пероксидного окиснення ліпідів і вмісту нуклеїнових кислот у клітинах кровотворних органів і крові, які є двома основними критичними радіаційними мішенями, а саме: мембранною та ядерною. Установлено динаміку проліферації та диференціювання клітин різних органів кровотворної системи та черговість радіогенних зрушень вмісту нуклеїнових кислот у них. Визначено швидкості зниження та відновлення маси селезінки, тимуса, нуклеїнових кислот у них та у кістковому мозку та крові, здійснено оцінку констант швидкості відновлення досліджуваних показників. Установлено, що за однакових доз радіогенні зміни показників перекисного окиснення ліпідів за величиною переважають порушення вмісту нуклеїнових кислот в органах і тканинах кровотвірної системи, а також величина радіаційно-індукованих змін досліджуваних показників на одиницю поглинутої дози зі зниженням інтенсивності випромінення зменшується.

Експериментальні дослідження проведено на щурах-самцях лінії Вістар з початковою масою тіла 150 - 180 г. Одноразове опромінення тварин у дозах 0,2; 0,5; 1,0; 3,0; 5,0; 7,0 і 9,0 Гр проведено за потужності дози 0,1 Гр/хв. Вміст нуклеїнових кислот у кістковому мозку (КМ) визначено через 0,5; 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20, 30, 45, 60, 90, 120 діб після впливу. Контрольні обстеження проведено одночасно з кожною серією досліду на тваринах відповідного віку. Результати експерименту показали, що під впливом gamma-випромінювання вміст РНК і ДНК у КМ тварин змінювався хвилеподібно залежно від функціонального стану організму та розвитку патологічного процесу. Швидкість зміни вмісту РНК, ДНК і співвідношення РНК/ДНК у КМ щурів залежали від одержаної тваринами дози і змінювалися хвилеподібно у всіх групах тварин. Зростання зміни співвідношення РНК/ДНК у КМ може вказувати на збільшення кількості молодих клітин у ньому; зниження - на знижену білоксинтезуючу здатність системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.32*722-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*716-638 + Р361

Рубрики:

Загальна зоологія

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*441.226-638 + Р361

Рубрики:

Загальна зоологія

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментальні дослідження проведено на щурах-самцях лінії Вістар з початковою масою тіла 150 - 180 г. Одноразове опромінення тварин у дозах 0,2; 0,5; 1,0; 3,0; 5,0; 7,0 та 9,0 Гр проведено за потужності дози 0,1 Гр/хв. Вміст нуклеїнових кислот у кістковому мозку визначали через 0,5; 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20, 30, 45, 60, 90, 120 діб після впливу. Контрольні обстеження проведено одночасно з кожною серією досліду на тваринах відповідного віку. Результати експерименту показали, що під впливом г-випромінювання вміст РНК і ДНК у кістковому мозку тварин змінювався хвилеподібно залежно від функціонального стану організму і розвитку патологічного процесу. Швидкість зміни вмісту РНК, ДНК і співвідношення РНК/ДНК у кістковому мозку щурів залежали від одержаної тваринами дози і змінювалися хвилеподібно у всіх групах тварин. Зростання зміни співвідношення РНК/ДНК у кістковому мозку може вказувати на збільшення кількості молодих клітин у ньому; зниження - на знижену білоксинтезуючу здатність системи.

Узагальнено сучасні науково-методичні підходи щодо застосування аеробіки у процесі занять фізичного виховання зі старшокласницями. Визначено рівень фізичного розвитку, функціонального та психічного стану дівчат старшого шкільного віку, їх ставлення до занять фізичною культурою. З'ясовано ефективність застосування різних методичних прийомів проведення занять аеробікою зі школярками старшого шкільного віку. Обгрунтовано методику проведення занять аеробікою з дівчатами старшого шкільного віку та експериментально перевірено її ефективність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*723.4*725.13*732.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.322.31-638.233

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.31-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що металотіонеїни (МТ) - 4 групи (МТ-I, II, III та 1V) низькомолекулярних цитозольних білків (~6,5 кДа, 61 - 62 амінокислотні залишки), збагачених тіоловими групами (20 залишків цистеїну на молекулу). Вони присутні також і в ядрах клітин еукаріот. Підтримують, регулюють редокс-гомеостаз клітин, тіол-дисульфідну рівновагу поряд і в синергізмі з відновленим глютатіоном. Молекула МТ складається з двох доменів і має еліпсоїдну форму. Промотор гена МТ містить осередки, які реагують на важкі метали (MRE - елемент, що відповідає на метал), на глюкокортикоїди (GRE) та на активні форми кисню (AФК), на електрофільні сполуки, ксенобіотики тощо. Отже, важкі метали (Zn, Cu, Cd, а також Hg, Pb, As, Ni, Ag та ін.), глюкокортикоїди та інші стресорні гормони та цитокіни, пероксиди і вільні радикали, канцерогени і протипухлинні препарати, ультрафіолетова та іонізуюча радіація індукують експресію та синтез МТ. Фізіологічні індуктори МТ - перш за все іони цинку і, меншою мірою, міді. Інші індуктори діють більш або менш активно як стрес-агенти. Цинк стабілізує молекулу МТ та підвищує функціональні можливості її як пастки іонів металів, АФК, токсикантів і ксенобіотиків. МТ є важливим фактором захисту ембріона і дорослого організму від кадмію та інших токсичних металів, від радіації, агентів, що спричинюють алкілування та зшивання ДНК, від стресів різної природи. МТ здійснюють "негативний" контроль функцій імунної системи, активності NF-kB та інших факторів транскрипції. Використання досягнень генної інженерії (одержання МТF-1-нуль-мутацій, перенесення додаткових генів МТ за допомогою вірусних векторів) розширило можливості вивчення та викорис

тання МТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*737.15-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ