Виявлено, що чинником продуктивної професійної соціалізації лікарів-терапевтів є підтримання позитивних (конструюючих) та попередження впливу негативних (деструктивних) стереотипів лікарсько-пацієнтської взаємодії. Вперше виокремлено рівні рефлексії стереотипів професійної діяльності лікарів-терапевтів: індивідуальний - суб'єктивне сприйняття стереотипу як наслідку індивідуальної професійної діяльності (стаж 1 - 2 роки); професійний - асоціювання стереотипу з узагальненими характеристиками усіх лікарів за умови ігнорування взаємозв'язку між власною терапевтичною діяльністю та професійними стереотипами (стаж більше 5-ти років). Доведено, що формування інтерактивного рівня рефлексії сприяє успішності соціалізації лікарів-терапевтів у галузі медичної діяльності.

Проведено індуктивний аналіз поняття "сімейне виховання", проаналізовано стан його дослідженості в історико-педагогічній літературі, охарактеризовано вплив здобутків західноєвропейських педагогічних теорій на сімейне виховання на Закарпатті та в Україні. На основі аналізу детермінантних факторів виховного процесу в закарпатській родині (етнічного, економічного, соціального, демографічного, фізіологічного, духовного та ін.) виокремлено проблеми сімейного виховання в педагогічній теорії та практиці краю у другій половині XIX - 1930-х рр. Визначено роль батьків у сімейному вихованні дітей Закарпаття, розкрито структурні елементи (мету, основні завдання, принципи, напрями, форми, засоби, методи) та особливості виховання в крайовій родині у досліжуваний період. Охарактеризовано еволюцію сімейних цінностей і визначено шляхи творчого використання провідних ідей результатів дослідження задля підвищення ефективності виховання в сучасних родинах України.

Запропоновано методику застосування теорії спектральних розкладів, теорії моментів та статиатічно-ймовірностних методів оброблення цифрової інформації, отриманої при підготовці спортсменів до змагальної діяльності, зокрема при обробленні даних частоти сердечних скорочень. Показано зв'язок моментів функції розподілу з узагальненими спектрами ортогональних розкладів, розглянуто питання визначення величини вибірки для отримання результатів досліджень.