Представлено шляхи розробки корпоративної еколого-інформаційної системи на базі функціонально-структурного підходу. Запропоновано застосування екологічного портрету ВПТГ у миротворчих операціях з метою забезпечення екологічної безпеки та ефективного управління станом НПС.

Розв'язано актуальну науково-практичну задачу підвищення рівня екологічної безпеки військових об’єктів та територій навколо них за рахунок ідентифікації воєнно-техногенних факторів впливу на навколишнє природне середовище (НПС) у системі управління екологічною безпекою. На базі аналізу сучасних методів ідентифікації та комплексного оцінювання впливу на НПС обгрунтовано використання методу компараторної ідентифікації, математичного апарату алгебри предикатів та предикатних операцій для розробки інформаційно-логічних моделей баз знань еколого-інформаційних систем. Розроблено основи створення екологічного портрета територій військових об'єктів (ВО). Запропоновано модель бази знань екологічного портрета територій ВО для забезпечення особи, що приймає рішення, оперативною, необхідною і достатньою інформацією щодо управління екологічною безпекою ВО. Удосконалено метод комплексного оцінювання впливів і гарантування екологічної безпеки ВО за рахунок експертно-аналітичних процедур у вигляді моделей багаторівневих ієрархічних структур.

Наведено результати дослідження сучасних умов кількісно-якісного оцінювання екологічної безпеки внаслідок повсякденної діяльності військ, як безпосередньо на військових об'єктах, так і навколо них, враховуючи тимчасове розташування під час передислокації та в ході проведення антитерористичної операції. Розроблено структуру системи забезпечення екологічної безпеки військового об'єкту. Визначено роль та місце в ній екологічного портрету територій військового об'єкту, що забезпечує користувачів необхідною і достатньою інформацією як у разі стабільного стану довкілля, так і у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій, критичного або після катастрофічного стану довкілля.

Описано засоби та способи застосування хімічної зброї. Розглянуто основні фізичні, хімічні та токсичні властивості отруйних речовин, найпоширеніші методи їх одержання. Увагу приділено методам визначення бойових токсичних хімічних речовин у різних середовищах і основним способам їх дегазації. Наведено інформацію про особливості зберігання отруйних речовин, глибину розповсюдження хмари зараженого повітря, токсичні дози та ступені ураження токсодозами, принципи надання першої допомоги ураженим отруйними речовинами.

Монографія є колективною працею українських і польських науковців, в якій висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження взаємовпливу інформаційного суспільства і природи, здійснено емпіричну верифікацію результатів їх взаємодії. Авторами розкрито можливості та ризики інституціональної цифровізації соціальних відносин, визначено проблеми і шляхи формування екологічної відповідальності та ресурсної ощадливості, проаналізовано зміни стилів і цілей комунікативних стратегій ЗМІ в умовах війни, з’ясовано можливості використання соціального капіталу розумних міст у підтримці вимушених мігрантів і біженців, окреслено потенціал інформаційно-комунікативних технологій в освітньому просторі, перспективи соціально-культурних проектів та альтернативних форм громадянських активностей для розвитку сучасного суспільства.