Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.313.21

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г4 с44

Рубрики:

Аналітична хімія

Шифр НБУВ: РА395672 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання використання ІКТ та міжтрандисциплінарних підходів для формування метапредметних компетентностей учнів на уроках біології засобами "перевернутого навчання", формування математичної компетентності школярів шляхом упровадження елементів stem-освіти на уроках математики. Охарактеризовано сучасні аспекти формування компетенцій у студентів на основі когнітивності в цифровій економіці, розкрито місце і роль освіти в формуванні громадянських компетентностей та єдиного європейського освітнього середовища. Наведено компаративний аналіз вербальної та невербальної поведінки у взаємодії культур (на прикладі Великобританії, США та України).

Зазначено, що у монографії представлено результати наукових досліджень, новітніх педагогічних розробок та практичних впроваджень в освітній процес, які піднімають його на новий якісний рівень, роблять доступним і більш ефективним для всіх здобувачів освіти. Розкрито можливості формування пізнавального інтересу в школярів при вивченні фізики через сюжетні задачі. Висвітлено особливості моделювання реальних ситуацій на заняттях соціально-побутового орієнтування. Розглянуто питання підвищення зацікавленості та розвитку креативного мислення учнів на уроках історії, правознавства та суспільствознавчих дисциплін через використання ефективних інтерактивних технологій. Увагу приділено мотиваційній структурі процесу освіти з застосуванням інформаційних систем і інформаційних технологій.

Проаналізовано результати теоретичних, польових та лабораторних досліджень щодо оцінки впливу складування мало небезпечних відходів добувної промисловості на якісні параметри грунтового покриву прилеглих територій, зокрема угідь сільськогосподарського призначення. Для цього визначили гранулометричний склад, вміст органічних речовин, мінерального азоту, водневого показника сольової витяжки у зразках грунтів, які були відібрані з тіла відвалів, у його підніжжя та на сільськогосподарських землях. Аналіз місця складування відвалів розкривних порід та прилеглих територій показав доцільність визначення на стадії формування звітів оцінки впливу на довкілля планованої діяльності показників пилового навантаження з урахуванням тривалості впливу. Під час складання відповідних звітів з оцінки впливу на довкілля від упровадження планованої господарської діяльності основна увага приділяється питанням поводження з відходами I - III класів небезпеки, а тривалий вплив дефляції поверхні відвалів розкривних порід розглядається не достатньо, оскільки враховується їх інтенсивне самозаростання та майже не враховується можливість розвитку суфозійних процесів та явищ, які будуть сприяти періодичному відкриттю поверхні насипу. Урахування цих аспектів під час проектування можливе шляхом спеціальних задач постмоніторингу, на підставі яких слід передбачати додаткове озеленення санітарно-захисних зон навколо техногенних насипів. Питання щодо формування захисних лісосмуг або інших заходів, спрямованих на мінімізацію пилового навантаження на прилеглі до місць складування відвалів розкривних порід території, актуалізуються з огляду на тривалість техногенного впливу. Виявлення не передбачених або недостатньо врахованих раніше впливів та пошук відповідних природозахисних рішень є задачею екологічно відповідальних підприємств, що відповідає засадам сучасної системи екологічного менеджменту.

Для зменшення впливу забрудненого повітря на здоров'я людини важливо розширити площі зелених насаджень та створити більш здорові умови для проживання місцевого населення та відтворення біорізноманіття. Відвали розкривних порід, поверхня яких схильна до інтенсивного самозаростання трав'яною і дерево-чагарниковою рослинністю, та прилеглі землі промисловості доцільно розглядати як техногенні об'єкти з високим потенціалом газопоглинальної здатності забруднюючих речовин з приземного шару атмосферного повітря. Співставлення величини викидів забруднюючих речовин, які утворюються під час відсипки відвалів розкривних порід, з можливостями рослинного покриву адсорбувати їх протягом вегетаційного періоду, виявило, що досить високі показники поглинальної здатності по оксиду сірки та здатності до самоочищення приземного шару повітря, а також додатній баланс відтвореного кисню за рахунок зеленої рослинності. Розрахунки викидів забруднюючих речовин та парникових газів в атмосферу від транспортних засобів виконано з урахуванням розвантажувальних робіт з відсипки гірничої маси у відвал і з огляду на їх утворення при згоранні палива від двигунів внутрішнього згорання спецтехніки за питомими показниками. Аналіз картографічного матеріалу показав достатній рівень озеленення санітарно-захисної зони відвалів у відповідності до рекомендацій планування територій. Можливість самоочищення приземного шару повітря доцільно враховувати під час складання відповідних звітів з оцінки впливу на довкілля планованої господарської діяльності та під час планування відвальних робіт, об'єми яких безпосередньо пов'язані з поступовим просуванням фронту робіт у кар'єрі. Це дозволить розглядати промислові землі з високим рівнем озеленення як один із шляхів підвищення ЕБв-рейтингу господарської діяльності в розрізі екологічних ризиків впливу на якість атмосферного повітря та його мінімізації за рахунок достатнього рівня озеленення земель промисловості.