Изложены результаты исследования социально-экономического поведения населения в аспекте экономической социологии. Раскрыта взаимосвязь социального и экономического в функционировании общественных отношений. Поведение населения в экономической сфере рассмотрено в широком социокультурном и институциональном контексте. Показано значение экономической культуры как фактора социально-экономического развития и регулятора поведения населения в хозяйственной сфере. Поведенческие практики, экономическая культура и отношения населения к новым экономическим институтам проанализированы по данным многолетнего социологического мониторинга социальных изменений в украинском обществе и ряда других исследований, проведенных в 1992 - 2007 гг. Описан институциональный механизм формирования социально-экономического поведения.

Рассмотрены проблемы представления рекурсивных структур данных в базах данных. Предложена классификация связей между данными. Показана применимость интерпретации предложенных типов рекурсивных связей для непроцедурной спецификации запросов.

Проаналізовано соціально-економічну поведінку населення на засадах економічної соціології у широкому соціокультурному й інституціональному контекстах. Поведінкову практику, економічну культуру та ставлення населення до нових економічних інститутів, насамперед, до змін відносин власності, які визначають специфіку інституційної системи, проаналізовано за даними багаторічного соціологічного моніторингу соціальних змін в українському суспільстві Інституту соціології НАН України та досліджень, проведених у 1992 - 2007 рр.

Проаналізовано динаміку за роки ринкових реформ стану здоров'я та рекреаційних практик українських громадян на підставі даних багаторічного соціологічного моніторингу соціальних змін в українському суспільстві, що проводиться Інститутом соціології НАН України, і загальноєвропейського моніторингового проекту "Європейське соціальне дослідження". Аналіз емпіричних даних свідчить про незадовільний стан системи охорони здоров'я в Україні і дуже посередній рівень здоров'я громадян. Це становить серйозну загрозу майбутньому розвитку українського суспільства, погіршує якість людського потенціалу країни.

Предложен модифицированный алгоритм муравьиной колонии для гибридного метода обучения искусственной нейронной сети. Данный алгоритм ориентирован на индивидуальную корректировку весов нейронной сети.

Представлено існуючі у світовій науці напрями дослідження широкого кола соціальних проблем, пов'язаних із розвитком нанотехнологій. За даними першого в Україні експертного опитування керівників підприємств, що займаються нанотехнологічною діяльністю, проаналізовано соціальний потенціал розвитку вітчизняного наносектору.

Проаналізовано такі індикатори сприйняття громадянами України вітчизняної науки, як ставлення до вибору професії вченого, довіра до вчених НАН України, уявлення про неможливість розвитку Української держави без розвитку науки, розуміння важливості рекомендацій учених для розвитку країни, а також зацікавленість людей у новинах з наукової тематики. Одержані дані свідчать про наявність суспільного запиту на розвиток вітчизняної науки.

Розглянуто метод прискорювання фрактального стиску за допомогою заміни повного пошуку доменних блоків пошуком в індексованій базі даних. Описано приклад побудови індексу на базі вейвлет-перетворювання блока та побудови ієрархічної бази блоків, призначеної для індексованого пошуку блока, що найкраще відповідає заданому.

Наведено оцінки найбільш компетентних вітчизняних фахівців щодо стану наукової сфери у сучасній Україні. Проаналізовано не лише загальний стан науки в Україні та перспективи її розвитку, а й такі параметри, як роль науки в українському суспільстві; ставлення до вітчизняної науки з боку держави, суспільства, ЗМІ, бізнес-структур і зарубіжних наукових організацій; інституційна модель організації науки; система показників для оцінювання роботи науковців тощо. За деякими позиціями наведено порівняльні оцінки зарубіжних експертів. Систематизовано пропозиції вітчизняних експертів щодо реформування науки в Україні.

Представлено экономико-социологическое понимание инновационного развития в контексте шумпетерианского подхода и сравнительного анализа украинской экономики и инновационных экономик современного мира. Выделены структурные составляющие социального потенциала инновационного развития экономики (ИРЭ): социально-политический, социально-экономический, институциональный, социокультурный, научный и образовательный субпотенциалы. На основе результатов экспертного опроса теоретиков и практиков в области инновационной политики Украины оценены уровень и значимость социального потенциала и его составляющих в инновационном развитии отечественной экономики. Раскрыты основные социальные барьеры и проблемы на пути реализации ИРЭ в Украине. Проанализированы перспективы ИРЭ Украины и даны конкретные рекомендации по его обеспечению. Представлены результаты впервые проведенного в Украине опроса руководителей предприятий и организаций нанотехнологического сектора экономики.

Висвітлено історію становлення академічної соціології в Україні. Послідовно розглянуто етапи розвитку соціологічної думки та інституціоналізації соціології, починаючи із заснування Української академії наук і закінчуючи сучасним станом соціологічної спільноти у структурі Національної академії наук (НАН) України. Розглянуто соціологічні підходи у творчості академіка М. І. Туган-Барановського. Подано інформацію про Б. О. Кістяківського - першого вітчизняного професійного соціолога-академіка. Увагу приділено інтенсифікації та розширенню напрямів соціологічних досліджень (1979 - 1984 pp.). Описано основні напрями та результати діяльності Інституту соціології НАН України. Розкрито особливості процесу відновлення роботи Соціологічної асоціації України в 90-ті рр. XX ст. Додатково наведено документи, пов'язані з ретроспективою та сучасним станом академічної соціології в Україні.

На підставі аналізу значного масиву вітчизняних та іноземних наукових джерел, статистичних і соціологічних даних доведено, що Україна внаслідок майже 30-річної маркетизації її економіки на неоліберальних засадах була витіснена на периферію глобального капіталізму. Обґрунтовано це на прикладі десяти вимірів соціальних змін: приватизації та деіндустріалізації економіки, її глобальної конкурентоспроможності / інноваційності, динаміки ВВП, зайнятості, добробуту населення, соціально-економічної нерівності, боргової залежності країни, деградації науки, соціальної (не)справедливості. Наведено наукові рекомендації, спрямовані на подолання негативного впливу неоліберальної глобалізації, що призвела до довгострокової соціально-економічної кризи в Україні.

Розглянуто концептуальні засади дослідження ризиків у соціології, системний характер та актуальні прояви ризиків у нестабільному суспільстві. З’ясовано варіативність концептуалізацій ризику, важливість зв’язків політики, влади і ризиків; основні сфери глобальних ризиків. Виявлено системний характер проблеми бідності й соціальної нерівності, масштаби поширення малозабезпеченості, диспропорції освітніх послуг і ринку праці в Україні. Проаналізовано фактори і динаміку соціальної напруженості в оцінках населення, структурні, емоційні, релігійні виміри соціальної напруженості. Розглянуто ризики інформаційної сфери медіа та соціальних мереж; проблемні місця електронної демократизації; дисбаланси у партиципаційній сфері культури; соціокультурні особливості сприйняття ризиків і соціальних проблем. Визначено, що аналіз проявів і локалізацій ризиків бідності, соціальної напруженості, культури, у т.ч. в умовах пандемії Covid-19, ґрунтується на емпіричних даних щорічного проекту "Українське суспільство: моніторинг соціальних змін" Інституту соціології НАН України та інших соціологічних досліджень.

Освещено исследование трансформации социально-трудовых отношений, положение и перспективы промышленного рабочего класса в Украине в результате неолиберальных рыночных реформ. Особое внимание обращено на изменение положения рабочего класса в социально-экономической структуре украинского общества, обострение проблем отчуждения, эксплуатации, содержания и ценности труда в условиях капиталистического способа производства. Проанализировано коллективно-договорное регулирование заработной платы и других условий труда в стране, роль профсоюзов в этом процессе и влияние названных институтов на уровень и качество жизни украинских рабочих, а также процесс формирования классового и политического сознания в рабочей среде. Изложено трансформацию труда и социально-трудовых отношений на рубеже двух веков. Рассмотрено реалии и мифы промышленного пролетариата в XXI веке. Обосновано вопросы труда и занятости в условиях глобализации мировой экономики, а также коллективно-договорное регулирование социально-трудовых отношений. Систематизировано классовую самоидентификацию рабочих современной Украины. Очерчено аспекты отчуждения и эксплуатации рабочего класса: теоретические аспекты отчуждения и угнетения рабочих, социальные индикаторы отчуждения и эксплуатации рабочих. Предложено основные пути преодоления отчуждения труда.