Досліджено життєздатність берези повислої (Betula pendula Roth.) в урбосистемі м. Кривий Ріг. Найбільші біометричні показники у 34 - 36-річних дерев відзначено в насадженнях дендрарію ботанічного саду, парку і сквері міста (висота дерева - 16,3 - 17,2 м, діаметр стовбура - 26,0 - 28,3 см), найменші у дерев, які зростають поряд з металургійними комбінатами (11,9 - 12,6 м, 20,9 - 23,9 см). У дерев цих насаджень в 3,7 - 4,1 разу менший об'єм крони у порівнянні з рослинами дендрарію, в 2,4 - 2,6 разу нижчий середній показник життєвого стану, 61,70 % із них відзначаються суховершинністю. Основним типом насаджень B. pendula в місті є куртинний, рослини висаджували переважно на відстані 0,5 - 4,0 м. У віці 23 - 35 років рослини, які зростають усередині куртин, суттєво відстають у рості у порівнянні з деревами, розташованими по краю. У віці 35 - 40 років окремі рослини B. pendula за умов м. Кривий Ріг поступово втрачають декоративність через розвиток суховершинності.

Мета роботи - проаналізувати якість і життєздатність пилку Betula pendula Roth, його морфометричні характеристики під впливом викидів металургійних комбінатів, вихлопних газів автотранспорту та урбанотехногенного середовища м. Кривий Ріг. Об'єкт дослідження - свіжозібраний пилок B. pendula з восьми насаджень з різним кількісним та якісним впливом аерополютантіву м. Кривий Ріг. Мікропрепарати пилку готували за стандартною методикою, вивчали за допомогою мікроскопа Carl Zeiss Primo Star (Німеччина). Фертильність пилку визначали за йодним методом, а життєздатність - за допомогою його пророщування за лабораторних умов. Вимірювання здійснювали з використанням програми AxioVision 4.8.2.0. (06-2010). Виявлено негативний вплив на чоловічий гаметофіт B. pendula емісій промислових підприємств, вихлопних газів автотранспорту і фонового рівня забруднення у місті. За гострої дії викидів металургійних комбінатів у порівнянні з рослинами дендрарію Ботанічного саду встановлено зменшення довжини полярної осі на 6,6 % (30,3 та 27,6 мкм), екваторіального діаметра - на 7,8 % (30,7 і 28,3 мкм), довжини пилкової трубки в 1,4 разу (45,9 та 33,7 мкм), частки фертильного пилку - в 1,5 разу (91,4 та 60,5 %), життєздатного пилку - в 3,4 разу (49,1 і 14,3 %), збільшення частоти аномалій у 3,2 разу (3,5 і 11,1 %). Меншою мірою впливають на пилок вихлопні гази автотранспорту та урботехногенне середовище міста в цілому. Висновок: чоловічий гаметофіт B. pendula чутливий до впливу забруднювачів атмосферного повітря, тому показники фертильності та життєздатності пилку, а також рівень його аномальності можна використовувати для оцінки ступеня впливу аерополютантів і рівня забруднення в промислових містах степової зони України.

Наведено результати досліджень популяційної структури Betula pendula на залізорудних відвалах Криворіжжя, що належать до Північного та Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів (ПівнГЗК та ЦГЗК). Всього було досліджено 11 популяційних локусів на чотирьох відвалах - Петрівському, автомобільному відвалі Першотравневого кар'єру, відвалі N 7 Глеюватського кар'єру ЦГЗК та на відвалі Петрівський-2 Глеюватського кар'єру ЦГЗК. Встановлено площу популяційних локусів, кількість і щільність різновікових особин у кожному локусі та їх відсоток на кожному відвалі. Вивчено морфометричні параметри найбільших за розміром дерев B. pendula на Петрівському відвалі та дерев у генеративній фазі в усіх популяційних локусах. Відмічено високий рівень життєвого стану дорослих особин у всіх 11 популяційних локусах. Зафіксовано, що нерідко у рослин B. pendula відбуваються зміни життєвої форми: поростеутворюючі, небагатостовбурові (з 2 - 3-ма стовбурами) та багатостовбурові дерева (більше 3-х стовбурів), які утворюються внаслідок розвитку нових структур (стовбурів та стовбурців) із сплячих або додаткових бруньок. Виявлено одно-, дво- та різносторонній домінуючі напрямки поширення самосіву в різних локусах. Аналіз вікової структури показав, що 10 з 11 популяційних локусів є молодими, у шести з них рослини здатні до повного самовідновлення та в єдиному, який є зріючим, підріст спроможний відновити лише 58 % генеративних особин після їх відмирання. За результатами дослідження віталітетної структури, вісім популяційних локусів належать до процвітаючого типу, три - до депресивного. З'ясовано, що рівень життєвості особин залежить від умов існування та фізико-хімічних властивостей субстрату. Загалом, завдяки постійному самовідновленню і самопідтриманню, Betula pendula утворює в екстремальних умовах стійкі первинні популяції і є перспективним видом для рекультивації техногенно порушених ландшафтів.

Проведено комплексне дослідження життєздатності Betula pendula Roth в умовах Криворіжжя під впливом вихлопних газів автотранспорту та шкідливих викидів промислових підприємств гірничо-металургійного комплексу, а також встановлення особливостей поселення В. pendula на залізорудних відвалах Криворіжжя та формування на них локальних популяцій. Установлено погіршення життєвого стану В. pendula, зменшення біометричних параметрів дерев з підвищенням рівня техногенного навантаження. Виявлено зміну показників морфо-анатомічних та фізіологічних параметрів листка в умовах Кривого Рогу, що відображають рівень забруднення в різних місцях зростання. Відзначено, що на залізорудних відвалах Криворіжжя В. pendula поселяється шляхом природного заростання та розмножується насіннєвим способом, формуючи локальні популяції. Зафіксовано, що на техногенно порушених ландшафтах у В. pendula спостерігається зміна життєвої форми: з'являються поростеутворюючі, небагато- та багатостовбурові особини. На чотирьох залізорудних відвалах Криворіжжя за віковою структурою виявлено 10 молодих популяційних локусів і 1 зріючий, 8 з яких належать до процвітаючого типу і 3 є депресивними. Досліджено, що В. pendula в умовах відвалів формує поверхневу кореневу систему (0 - 30 см). Установлено високу чутливість генеративної сфери В. pendula до впливу забруднювальних речовин техногенного походження, що призводить до зменшення морфометричних параметрів пилку, його якості, збільшення спектру аномалій та їх загальної кількості, а в подальшому - до погіршення посівних якостей насіння.