Комплексно розглянуто феномен першовиконання у сучасній музичній культурі. Побудовано узагальнену теоретичну модель першовиконання, компонентами якої є утворення образно-емоційної установки виконавця та корелятивний процес підготовки нового твору до сценічного представлення, який призводить до утворення інтерпретаційної концепції. Проаналізовано категорію образно-естетичної психологічної установки виконавця у процесі підготовки нового твору до представлення на концертній естраді у двох вимірах: як одного з найважливіших компонентів теоретичної моделі першовиконання та у соціо-естетичному. Запропоновано дефініцію особливостей корелятивного процесу виконання у підготовці нового твору як сутнісного елемента теоретичної моделі та соціо-естетичного явища. Наведено основні функції першовиконання як актуального суспільного явища на підставі узагальнення соціо-естетичних характеристик. Значну увагу приділено особливостям першовиконання за умов глобалізованого суспільства. Надано рекомендації щодо оптимального застосування форм і методів репрезентації нового твору. Проведено опитування видатних сучасних українських композиторів і піаністів львівської школи з метою визначення їх індивідуального тлумачення феномену першовиконання, узагальнено їх досвід.