Наведено дані чисельності та видового складу турунів у насадженнях шовковиці різного віку.

Показано, що найбільший ступінь ураження листя шовковиці циліндроспоріозом спостерігається у роки з максимумом і мінімумом сонячної активності та за рік чи рік після них. Ці закономірності дають можливість прогнозувати розвиток хвороби і передбачати проведення відповідних профілактичних заходів.

Виявлено вплив сонячної активності (СА) на деякі речовини хімічного складу листя шовковиці, що може бути використано для його прогнозування. Реакція різних сортів шовковиці на СА була специфічною. Дія СА на хімічний склад листя шовковиці відбувалася як через безпосередні фактори СА (ЕМП, світло, іони тощо), так і через опосередковані (кількість опадів, температура).

Викладено результати досліджень практичного використання стимулюючої дії удобрювальних бактеріальних препаратів (УБП), виготовлених з мікрофлори бульбочок шовковиці. Внесення в грунт УБП на початку вегетації позитивно впливає на врожай листя формованої шовковиці, а саме - сприяє його підвищенню на 20 - 26%.

Викладено результати досліджень щодо розробки засобів стимулювання коренеутворення у живців сортової шовковиці. Проведені досліди виявили позитивний вплив підвищеної температури на стимулювання коренеутворення у живців шовковиці.

Мета роботи - порівняльний аналіз міжнародно визнаних моделей державно-приватного партнерства і механізмів венчурного інвестування та визначення можливостей їх використання для становлення національної інноваційної моделі. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці багатьох вчених, роботи яких присвячені теоретичним і практичним основам інноваційного розвитку, розглянуто новітні концепції "технологічних платформ", "спільних технологічних ініціатив", "інноваційного ліфту", які пов'язані з оцінками сучасних технологічних системних змін і спробами їх моделювання на макроекономічному та міждержавному рівнях. У результаті дослідження було виявлено нові підходи до розвитку державно-приватного партнерства в інноваційній та венчурній діяльності, проаналізовано розглянуті можливості використання спільних технологічних і бізнес-ініціатив, визначено практичні шляхи державної участі в капіталізації венчурних інститутів в Україні. Доведено, що сьогодні для багатьох українських інвесторів венчурні інвестиції не є пріоритетною альтернативою класичним формам інвестицій, а суттєвою перешкодою для неформальних венчурних інвесторів є як недоліки підприємницької культури українських компаній, так і незначна кількість інноваційних проектів, які могли б трансформуватися в перспективні суб'єкти венчурної діяльності. Подальший розвиток досліджень у сфері моделювання державної підтримки венчурного підприємництва в Україні приведе до чіткої структуризація показників ефективності її функціонування, особливо з урахуванням змін економічної коніюнктури і зростаючого значення інституційних і неформальних венчурних інвесторів у фінансуванні компонентів інфраструктурної підтримки глобальної економічної трансформації регіону в інноваційно-орієнтований.

Досліджено проблеми довгострокового венчурного фінансування компаній-стартапів шляхом аналізу вартості частки інвестора в інноваційному проекті, використання методів DCF, ROV і дискретного фінансування з використанням показників чистої поточної вартості проекту, внутрішньої ставки прибутковості, середньозваженої вартості капіталу, моделі Блека - Шоулза та біноміальної моделі для розрахунків ефективності венчурних проектів.

Розкрито теоретико-методичні засади та практичні засади венчурного капіталу як джерела фінансування інноваційної діяльності на глобальному, міжнародному, національному та регіональному рівнях. Уточнено понятійний апарат венчурного фінансування. Виявлено основні тенденції розвитку венчурного фінансування в розвинутих країнах та рекомендовано використати їх досвід у малих підприємствах України. Оцінено стан розвитку венчурного інвестування в Україні як з позиції розвитку інституційного середовища, так і щодо завдань, які вирішують венчурні компанії. В результаті проведення економіко-математичного моделювання визначено системні ризики венчурного інвестування, пріоритетні напрями венчурного фінансування в зарубіжних країнах та в Україні. Визначено фактори впливу на розвиток інвестиційно-інноваційних процесів. Обгрунтовано новий методичний підхід до розрахунку ефективності венчурного інвестування в інноваційні проекти з метою вдосконалення управління ними та прискорення комерціалізації. Надано прогноз впливу венчурного інвестування на активізацію інноваційних процесів в економіці України та розвиток високотехнологічного бізнесу. Розглянуто механізми державного впливу на залучення венчурних інвесторів на вітчизняний фінансовий ринок та обгрунтовано шляхи розвитку венчурного інвестування в Україні.

Становлення крос-культурної комунікації міжнародних корпорацій - це складний та комплексний процес, що охоплює взаємодію внутрішніх і зовнішніх учасників цивільних, правових, соціокультурних та господарських відносин у міжнародного менеджменту. Він має на меті сформувати правила та принципи діяльності суб'єктів, а також розв'язати проблемні питання, що постають в результаті крос-культурної взаємодії в міжнародному бізнесі. Проаналізовано погляди щодо значення крос-культурного менеджменту у створенні конкурентних переваг міжнародних компаній. Визначено вплив крос-культурного менеджменту на підвищення ефективності діяльності та посилення конкурентних переваг підприємства. Доведено вплив розмаїтості на ефективність крос-культурного менеджменту та обгрунтовано, що культурну розмаїтість треба використовувати як ресурс переваг міжнародної компанії, навчати персонал визнавати культурні розходження та використовувати їх для створення переваг своєї компанії.