Обгрунтовано теоретичні засади еколого-геоморфологічного моніторингу (ЕГМ) басейнових систем. Розроблено схему реалізації ЕГМ для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра. Здійснено аналіз і узагальнення результатів моніторингу атмосферних опадів, стоку води та наносів, лісогосподарської діяльності та землекористування, їх впливу на еколого-геоморфологічний стан басейнових систем. Розраховано показники інтенсивності денудації водозборів за багаторічний період. Виявлено тенденції їх змін під впливом природних і антропогенних чинників. За результатами польових досліджень оцінено вплив лісогосподарської та видобувної діяльності на розвиток і активізацію екзогенних процесів у межах модельних басейнів. З застосуванням ГІС одержано нові комп'ютерно-картографічні моделі досліджених басейнів. Створено інформаційну базу кількісних параметрів природних і антропогенних чинників рельєфоутворення. Обгрунтовано можливість використання результатів моніторингу для регулювання геоморфологічних процесів й оптимізації природокористування у басейні Дністра.

На підставі узагальнень і систематизації даних моніторингових спостережень за гідрохімічним складом поверхневих вод транскордонної ріки Стривігор здійснено екологічну оцінку їх якості в межах української та польської частин басейну. Вказано основні забруднювачі гідромережі, зроблено комплексну оцінку якості води за сукупністю гідрохімічних показників.

За результатами оцінювання впливу різних видів господарської діяльності в басейнових системах Верхнього Дністра виділено 86 басейнових систем другого, третього та четвертого порядків із довжиною дренуючих водотоків більше десяти кілометрів і визначено їх еколого-геоморфологічний тип. Уперше для басейну Верхнього Дністра визначено домінантний тип рельєфоутворювальних процесів для кожної з виділених басейнових систем. Згідно з цим розроблено принципову схему реалізації еколого-геоморфологічного моніторингу для різнорангових басейнів верхньої частини сточища Дністра за відповідними об'єктами та геоморфологічними процесами.

Здійснено медико-географічний аналіз населення Львівської області. Простежено динаміку його чисельності та статево-вікової структури, з'ясовано показники народжуваності та смертності, визначено причини смертності, середній вік населення, середню очікувану під час народження тривалість життя; проаналізовано структуру захворювань за віком; з'ясовано причини інвалідності; розроблено рекомендації щодо покращання здоров'я населення Львівської області.

Висвітлено принципи розробки клінічних настанов на засадах доказової медицини. На підставі аналізу літератури оцінено інформативність клінічних симптомів та додаткових методів обстеження в діагностиці гострого апендициту. Проаналізовано відповідність вітчизняного клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим на гострий апендицит (2010) рекомендаціям провідних хірургічних асоціацій.

Проаналізовано хімічний склад вод популярних джерел Львівщини, котрі використовуються мешканцями Львівської області як альтернатива водопровідній воді. Досліджено якість води 20 джерел у Львівській області: 5 у м. Львів та 15 - у восьми районах області. Найбільше джерел виводять воду із неогенових утворень - 11, з крейдових - 4, з четвертинних - 4 і одне джерело виводить воду із палеогенових утворень. Встановлено, що для щоденного вживання можна використовувати воду восьми джерел (Раковець, Хоросно, П'ятничани, Хватів, Плугів, Урич, Меденичі і Криниця); вода чотирьох джерел (Велика Воля, Демня, Брюховичі, Львівська Швейцарія) умовно придатна для щоденного вживання після відстоювання, за умови стабільності хімічного складу впродовж року; вода решту джерел без водопідготовки непридатна до щоденного вживання, особливо це стосується води з Високого Замку, Млинків та Верблян. За параметрами фізіологічної повноцінності найкращою визнана вода із Хватова та Меденич.

Проаналізовано систему моніторингу якості поверхневих вод у басейні річки В'яр. Здійснено аналіз системи моніторингу в межах польської та української частин басейну В'яру. Проаналізовано динаміку вмісту біогенних компонентів та специфічних речовин токсичної дії за даними моніторингу інспекції охорони навколишнього природного середовища м. Жешув, Державної екологічної інспекції Львівської області та власних польових досліджень. За результатами власних польових досліджень здійснено комплексну оцінку якості поверхневих вод басейну р. В'яр згідно з методикою розрахунку індексу забруднення води (ІЗВ). Вказано основні заходи щодо оптимізації природокористування у басейновій системі р. В'яр з метою покращання якості поверхневих вод басейну.

Наведено досвід створення програмно-апаратного комплексу імітації дії постановника активних шумових перешкод для тренування операторів наземних оглядових радіолокаційних станцій. Наголошується, що використання з метою тренування операторів власних засобів постановки активних шумових перешкод обмежена їх кількістю, вимогами режиму протидії іноземним технічним розвідкам та забезпечення електромагні тної сумісності наявного локального угруповання радіотехнічних військ (РТВ). Існуючі тренажери з підготовки операторів дозволяють формувати лише вторинні позначки пеленга на постановник активної шумової перешкоди та не враховують погіршення компенсації перешкод при одночасному впливі комбінації активної та пасивної перешкоди, а також погіршення умов виявлення цілей та вплив автокомпенсатора перешкод. Наведено варіант побудови пристрою імітації впливу активних перешкод для оглядових РЛС РТВ, який дозволяє максимально наближено до реальної ситуації імітувати дію постановника активних перешкод або закидного передавача перешкод, для тренування операторів РЛС на реальній позиції. Комплекс побудовано за модульним принципом "малопотужний збуджувач-підсилювач потужності". Малопотужний збуджувач реалізовано за допомогою SDR-технологією, що дозволяє оперативно змінювати робочу частоту та вид сигналу. Підсилювач потужності та антенна система виконані у двох варіантах: для роботи у діапазоні 1 - 2000 МГц та 2000 - 4000 МГц, що дозволяє охопити усю номенклатуру РЛС РТВ. При використанні додаткових антенних систем діапазон частот можливо розширити. Для РЛС, в яких кутомісцеві промені діаграми спрямованості мають різні робочі частоти, є додаткова можливість імітації дії постановника активних перешкод у різних кутомісцевих променях за рахунок зміни частоти перешкоди при роботі комплексу "з поверхні". Комплекс може бути використано у ході тактичних навчань підрозділу РТВ та під час навчальних занять для імітації дії постановника активних перешкод повітряного базування або впливу закидного передавача перешкод.

Розглянуто історію дослідження боліт і перезволожених земель в Галичині та у Львівській області. Досліджено особливості поширення боліт в межах рівнинної частини Львівської області і Малому Поліссі. Малополіські болота займають 59,6 % від усієї площі боліт рівнинної частини Львівської області. У регіоні домінують низовинні болота із переважанням трав'яних угруповань, рідше трапляються трав'яно-мохові, чагарникові і лісові угруповання. В межах Малого Полісся обліковано 57 родовищ торфу загальною площею 27,76 тис. га. На основі топографічних карт проаналізовано тенденції зміни площ боліт і перезволожених земель у межиріччі Західного Бугу і Рати за останні 240 років. Розглянуто актуальні питання геоекологічного значення боліт досліджуваного регіону, зокрема вони виступають гідрологічними та кліматичними регуляторами, осередками депонування парникових газів, ареалами поширення цінних і рідкісних видів рослин тощо.