Визначено рівень активності регуляторних механізмів в організмі собак різного віку за допомогою спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму за різних схем знеболювання хірургічного лікування соматичної патології органів. У ветеринарній анестезіології більшість існуючих анестетиків та схем анестезії мають цілий ряд недоліків (підвищена токсичність, негативний вплив на життєво важливі системи організму, недоступність анестетиків тощо). У зв'язку з цим встановлено різні схеми анестезіологічного забезпечення із використанням анальгетика стадолу та анестетика пропофолу. Спостережено певні відмінності у регуляторних властивостях вегетативної нервової системи собак різних вікових груп.

Вивчено функціональний стан автономної нервової системи за комп'ютерним аналізом варіабельності серцевого ритму та обгрунтовано комбіновану внутрішньовенну анестезію у собак різного віку залежно від типу больової реакції. Встановлено, що з віком у собак періоди деполяризаії та реполяризаії міокарда збільшуються, а збудження синусного вузла подовжується. Істотна варіативність автономної нервової системи є особливістю собак 4 - 6 міс. У віці 5 - 7 років виявлено найвищу активність нейрогуморальних факторів, а найнижчу - у 2 міс. Доведено, що за соматичного болю у собак розвивається симпатико-парасимпатичний дисбаланс зі зменшенням парасимпатичного впливу на серцевий ритм у віці 2 міс., порушенням зв'язків між центральним і автономним контурами регуляції у 4 - 6 міс., збільшенням парасимпатичного впливу в 1 - 3 роки та глибокою парасимпатикотонією у тварин старше 5 років. За вісцерального болю він особливо виражений у віці до 6 міс., який супроводжується у 2 міс. парасимпатикотонією, зменшенням парасипматичного впливу й адаптаційного резерву в 5 - 7 років та його збільшенням у тварин старше 8 років. Охарактеризовано схеми загального знеболювання у собак різного віку із включенням ацепромазину, кетаміну, стадолу чи пропофолу з адекватною і прогнозованою анестезією за обох типів больової реакції.