Визначено теоретичні засади управління кадровим потенціалом на підприємстві. Розкрито сутність понять "трудовий потенціал" і "кадровий потенціал", що дозволило уточнити їх зміст. Удосконалено теоретичні положення управління кадровим потенціалом команди проекту. Обгрунтовано функції кадрової служби за умов посилення проектної організації на підприємстві. Розроблено методичний інструментарій щодо оцінки кадрового потенціалу підприємства, на підставі якого визначено рівень кадрового потенціалу окремих машинобудівних підприємств Харкова та запропоновано відповідні заходи для його підвищення. Визначено етапи формування системи управління кадровим потенціалом підприємства, що дозволить підвищити ефективність управління його кадровим потенціалом і кадровим потенціалом окремого проекту. Розроблено методичний підхід до оцінки кандидатів на посаду виконавців проекту, що сприятиме формуванню кадрового потенціалу команди проекту залежно від конкретних практичних умов.

Вирішено науково-практичне завдання щодо управління кадровим потенціалом підприємства. Розкрито його значення в діяльності промислового підприємства, досліджено теоретичне підгрунтя й сутність категорій "трудовий потенціал" та "кадровий потенціал". Удосконалено теоретичні положення управління кадровим потенціалом команди проекту. Розроблено методичний інструментарій щодо оцінки кадрового потенціалу підприємства. Визначено етапи формування його системи. Розроблено методичний підхід до оцінки кандидатів на посаду виконавців проекту, що сприятиме формуванню кадрового потенціалу команди проекту.

Проаналізовано тенденції розвитку ринку рекрутингових послуг в Україні. Обгрунтовано актуальність дослідження ринку рекрутингових послуг, що підтверджує високий та стабільний попит на послуги кадрових агентств. Визначено основні проблеми у цій сфері: недостатньо високу якість послуг, відсутність професійних стандартів, високу плинність кадрів в агенціях, низьку кваліфікацію консультантів з підбору персоналу, відсутність статистичних даних про чисельність кадрових агенцій, фінансово-економічних показників їх діяльності. Визначено зовнішнє та внутрішнє середовище рекрутингової агенції, а також виявлено основні напрямки та елементи технологій рекрутмента, що застосовуються агенціями. Обгрунтовано місце внутрішнього і зовнішнього рекрутмента в системі ринку праці. Визначено необхідність формування ефективної рекрутингової політики на рівні держави, регіону, галузі та підприємства. Вироблено основні завдання ринку рекрутингових послуг: забезпечення потреб галузей народного господарства у висококваліфікованих кадрах, підвищення якості рекрутингових послуг, розробка та удосконалення нормативно-правової бази та статистичної звітності рекрутмента, а також підвищення рівня зайнятості населення за рахунок інтеграції зусиль рекрутингових компаній, кадрових агенцій, державних структур сприяння зайнятості.

Запропоновано авторську схему, яка характеризує основні етапи антикризового управління персоналом у процесі забезпечення кадрової безпеки на підприємстві. Обгрунтовано доцільність проведення кадрового маркетингу як важливого напрямку управління персоналом за умов кризи. Проаналізовано основні методи кадрового маркетингу, що застосовуються рекрутинговими агентствами в період кризи.

Проаналізовано основні проблеми,тенденції та перспективи розвитку зовнішнього рекрутингу. Обгрунтовано актуальність дослідження технологій роботи рекрутингу та організації його процесу, що підтверджує стабільний попит на послуги кадрових агентств в умовах кризи. Виявлено основні тенденції розвитку сучасного рекрутингу: полегшення роботи по первинному пошуку кандидата через активне використання Інтернету та соціальних мереж, необхідність в утриманні висококваліфікованих кадрів, обмеженість ресурсів на пошук та підбір персоналу, зміна підходу до рекрутингу випускників та студентів, брак висококваліфікованих рекрутерів, відсутність нових високоефективних технологій найму. Визначено, що для підвищення ефективності рекрутингової діяльності доцільно досліджувати та оцінювати дії конкурентів із залучення перспективних спеціалістів, а також ринок праці для оцінки кандидатів та перспектив найму; прогнозувати джерела залучення талановитих спеціалістів; удосконалювати процедуру оцінки кандидатів; наймати кандидата з урахуванням аналізу усіх його досягнень; персоналізувати рекрутинг, орієнтуючи його на підбір конкретних цінних і талановитих спеціалістів. Обгрунтовано рекомендації щодо необхідності вдосконалення організації процесу рекрутингу, а також виявлено основні напрямки та елементи технологій рекрутмента, що застосовуються агенціями. Перспективою подальших досліджень в цьому напрямку є розробка інструментарію проведення комплексних заходів та стандартизації процесів та технологій рекрутингу.

Мета роботи - дослідження та класифікація ризиків і загроз кадровій безпеці, а також у подальшій систематизації та відображенні взаємозв'язку між конфліктами в різних сферах людської взаємодії та безпосередньо зарозами кадровій безпеці. З'ясовано, що міждержавні конфлікти породжують такі загрози кадровій безпеці, як несприятливі зміни політичної ситуації; макроекономічні потрясіння; часті зміни законодавства; нерозвиненість інфраструктури ринку; пошкодження будинків, приміщень тощо. Водночас, наприклад, міжособистісні конфлікти призводять до: порушення режиму збереження конфіденційної інформації; вибору ненадійних партнерів, інвесторів і клієнтів; усунення провідних фахівців і керівників; слабкої організації системи управління персоналом та його навчання. Результатом даного дослідження є вдосконалення класифікації ризиків і загроз кадровій безпеці, а також відображення взаємозв'язку між конфліктами, які виникають в процесі трудової та господарської діяльності в різних сферах взаємодії, та безпосередньо загрозами кадровій безпеці.

Висвітлено особливості соціально-гуманітарного розвитку суспільства у сфері педагогіки, соціології, філософії, психології, соціальних комунікацій, мистецтвознавства, культурології, філології, історії, економіки, управління, права. Розкрито питання розвитку технічного мислення учнів засобами предметів природничого циклу. Проаналізовано режисерську діяльність Я. Федоришина в контексті сучасного театрального процесу. Розглянуто інноваційний турпродукт як тренд ринку внутрішнього туризму України в умовах посткризового відновлення.