Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-52

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що проблема раціонального медикаментозного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) є особливо актуальною. З метою ефективної корекції запальних і дистрофічних змін у пародонті використовують різні групи лікарських препаратів: антибактеріальні, інгібітори протеолізу, протеолітичні ферменти, нестероїдні протизапальні, остеотропні препарати і т.д. Аналіз літературних джерел вказує на значну роль магнію в гальмуванні запального процесу та ефективності спрямованої дії кальцію. Обстежено 48 осіб хворих на ГП різного ступеня важкості. Досліджуваних розподілено на 2 групи: 30 осіб, які в складі комплексної терапії одержували препарат магнію, та 18 осіб (група контролю), які одержували тільки традиційне лікування. Виявлено достовірно ефективніше пригнічення ознак запалення у досліджуваній групі у порівнянні з групою контролю, що визначено за динамікою наступних клінічних і лабораторних показників: індекс РМА за Parma, проба Шиллєра - Пісарєва, індекс кровоточивості SBI, глибина пародонтальних кишень, проба Ясиновського, ортопантомографія.

У результаті проведених досліджень 150 осіб віком 40 - 50 років, хворих на генералізований пародонтит (ГП) різного ступеня розвитку із супутнім остеопорозом, виявлено достовірне погіршення стану метаболізму кісткової тканини залежно від ступеня розвитку ГП. Встановлено кореляційні зв'язки між клінічними показниками стану тканин пародонта та біохімічними показниками метаболізму кісткової тканини. Вказано, що із погіршенням перебігу ГП проявляється тенденція до розвитку негативного кісткового балансу, що потребує обов'язкової диференційованої фармакокорекції препаратами спрямованої остеотропної дії.

Обстежено 130 хворих на генералізований пародонтит (ГП) та 15 осіб з клінічно здоровим пародонтом. Досліджено клініко-патогенетичні особливості перебігу ГП на фоні супутнього остеопорозу та гіпомагніємії, ефективність комплексного лікування з оцінкою віддалених результатів залежно від ступеня розвитку та перебігу захворювання. Встановлено, що розвиток ГП у хворих із супутнім остеопорозом і на фоні гіпомагніємії супроводжується вираженими змінами клінічного стану пародонтального комплексу, дисбалансом макроелементів Ca, Mg і P у крові, підвищеною екскрецією Ca з сечею, зниженням мінеральної щільності кісткової тканини, зростанням рівня С-реактивного протеїну у сироватці крові та ротовій рідині. Розроблено схему комплексного лікування хворих на ГП і з супутнім остеопорозом з включенням препарату магнієвого ряду та комбінованого препарату Ca, що сприяє тривалій ремісії патологічного процесу.

Представлено сучасні погляди на лікування генералізованого пародонтиту у хворих із супутнім остеопорозом за допомогою сучасних препаратів остеотропної дії. Обговорено ефективність застосовування препаратів кальцію, вітаміну D, міокальцику та бісфосфонатів у комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

Викладено основні проблеми репродуктивного здоров'я нації, питання підбору ефективних контрацептивних засобів. Висвітлено методи навчання лікарів-інтернів та курсантів циклів спеціалізації (переспеціалізації) з фаху "Сімейна медицина - загальна практика" на курсі акушерства і гінекології, присвячені сучасним методам контрацепції. Порушено проблеми, з якими зустрічаються лікарі загальної практики щодо ефективного планування сім'ї.

Сьогодні не викликає жодних сумнівів роль мінералів у забезпеченні функціонування організму в цілому та кожної клітини зокрема. Корекцію дисбалансу макро- і мікроелементів можна порівняти з роллю генетичних факторів у формуванні здоров'я людини. Відхилення у вмісті мінералів, що викликані харчовими, екологічними, кліматогеографічними, соціальними, побутовими та іншими факторами або захворюваннями, роблять інші дороговартісні та високотехнологічні методи лікування нераціональними або малоефективними. Доведено визначну роль магнію в гальмуванні запалення та корекції позитивної активності кальцію в організмі. Згідно з даними широкомасштабних досліджень встановлено, що нормальний рівень магнію в крові навіть серед осіб із середнім та високим рівнем життя є рідкістю (1 випадок на 100 досліджуваних). Найбільш висока частота магнієвої недостатності спостерігається в осіб старше 50 років - 100 %. Проведено обстеження 78 осіб, хворих на генералізований пародонтит I - II ступеня розвитку. Виявлено достовірно більш виражені ознаки запалення та деструкції в тканинах пародонта у осіб з групи А, на що вказують дані індексу РМА за Parma, проби Шиллєра-Пісарєва, індексу кровоточивості РВІ, глибини пародонтальних кишень, проби Ясиновського, ортопантомографії. В подальшому досліджуваний контингент хворих перерозподілено залежно від проведеного лікування. В групі хворих, яким, крім традиційного лікування, залежно від ступеня розвитку генералізованого пародонтиту, призначали препарат Магнікум по 1 таблетці 3 рази на добу впродовж 1 місяця, спостерігали достовірно більш виражене пригнічення клінічних ознак запального процесу одразу після лікування та

стабілізацію кісткової резорбції на 6 та 12 місяців, в порівнянні із групою контролю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.122-5 + Р418.1

Рубрики:

Пародонтит

Хвороби кісток і суглобів

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що Болонська система як один із варіантів освітнього протоколу, оптимізує якість навчання, додаючи до програми тренінгового процесу нові механізми та процедури, включаючи тестовий контроль. У втіленні цього процесу особливої актуальності набуває об'єктивізація та ефективність методик безперервного і всебічного контролю знань шляхом розробки певних педагогічних прийомів. Відомо, що процес контролю знань студентів є затратною в часі і відповідальною педагогічною операцією, непростою психологічною ситуацією для тих, кого контролюють, і для тих, хто контролює. З іншого боку, його правильна постановка сприяє покращанню якості підготовки фахівців. З огляду на вищесказане, зроблено висновок, що для поліпшення якості підготовки фахівця, правильна організація контрольного процесу є особливо необхідною.

Розглянуто проблеми організації виробничої лікарської практики у студентів IV курсу стоматологічного факультету за умов навчання за кредитно-модульною системою. У підготовці спеціалістів-стоматологів ця форма навчальної діяльності є важливою. Описано досвід проведення виробничої лікарської практики на кафедрі терапевтичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету. В Україні відповідно до сучасних вимог розроблені державні стандарти вищої стоматологічної освіти рівня "спеціаліст", які зорієнтовані не на змістовні, тимчасові й організаційні параметри навчального процесу, а, насамперед, на компетенцію, тобто готовність і здатність випускників стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів країни після одержання диплома виконувати професійну діяльність. Саме на таких методологічних засадах і професійно-діяльнісному підході до цільової спрямованості навчального процесу грунтується виробнича лікарська практика у студентів-стоматологів IV курсу. Систему організації виробничої лікарської практики, яка була донедавно, необхідно адаптували до умов кредитно-модульної системи, оскільки у цьому контексті необхідне поєднання самостійної теоретичної підготовки з відпрацюванням практичних навичок під контролем викладача та лікаря-куратора. Залишено відкритим питання про можливість проходження виробничої лікарської практики протягом навчального року за накопичувальним принципом, оскільки у цьому випадку необхідне розширення штатів і клінічної бази профільної кафедри. Для оптимізації методологічного забезпечення виробничої лікарської практики доречно розробляти та впроваджувати дистанційні форми навчання, особливо під час закордонного стажування студентів-іноземців.

Обговорено питання доцільності впровадження в навчальний процес сучасних мультимедійних технологій із дисциплін "терапевтична стоматологія" і "дитяча терапевтична стоматологія" для підготовки іноземних студентів-стомагологів англомовної та російськомовної форм навчання. Проаналізовано ефективність засвоєння студентами навчального матеріалу, поданого на практичних заняттях у мультимедійній і традиційній формах на прикладі вивчення розділів "Захворювання тканин пародонта" і "Захворювання тканин пародонта у дітей". Використання мультимедійного супроводу суттєво поліпшує сприйняття й осмислення питань практичного заняття, а також позитивно впливає на посилення пізнавальної діяльності студентів-іноземців. Під час проведення практичного заняття викладач, обмежений у часі, маючи у своєму розпорядженні мультимедійні засоби, фактично надає підказки як собі, так і студентам, бо не всі вони добре знають англійську і російську мови, а також матеріал, що вивчають. При цьому заняття стають більш емоційно комфортними для студентів та викладача, завдяки чому сприяють підвищенню мотивації та активності студентів, відкривають нові можливості для навчального процесу та самонавчання. Отже, уміле використання сучасних мультимедійних засобів полегшує комунікацію викладача і студентів, які навчаються англійською і російською мовами, а також значно розширює та вдосконалює навчальний процес.

Наведено матеріали експериментального дослідження, яке присвячене уникненню стресу в процесі спрямованого формування практичних знань і навичок у студентів. Через те, що студенти постійно перебувають у хронічному конструктивному стресі, класична система засвоєння знань і навичок стає трудомісткою. Спостерігається низька засвоюваність матеріалу через нерозуміння студентами поставленого перед ними завдання. Завданням експерименту було підвищити ефективність засвоєння практичних навичок із терапевтичної стоматології з урахуванням психоемоційного стану студентів. Було сформовано 2 групи студентів з різних груп IV курсу, які проходили курс пародонтології. I групі студентів (35 осіб) викладач пояснював конкретну мету і переваги ручного зняття зубних відкладень за допомогою кюреток Грейсі та подавав конкретизовану схему маніпуляції. Викладач повільно демонстрував на муляжі щелепи кожен елемент дії: інструмент та конкретний зуб, для якого він використовується. Тоді студентам було запропоновано самостійно провести зняття зубних відкладень, керуючись схемою. II групі студентів (34 особи) проводили традиційне навчання зняття зубних відкладень за допомогою кюреток Грейсі. Викладач спочатку пояснював значення цієї маніпуляції, а тоді повільно продемонстрував її на муляжі. Після цього студенти самостійно виконували маніпуляцію. Проведено порівняння успішності засвоєння практичних навичок студентів та вироблення стійкої автоматизованої навички. Результати дослідження показали, що в 34 студентів I групи (97,1 %) з першого разу правильно провели зняття зубних відкладень, а після проведення по 10 ідентичних маніпуляцій у всіх студентів I групи виробився стійкий автоматизований навик. Після того, як кожен студент II групи виконав по 10 маніпуляцій, лише в 44,1 % студентів (15 осіб) виробився стійкий автоматизований навик. Потрібно зазначити, що основні дії студентів у цій групі супроводжувались великою кількістю помилок, студенти неправильно підбирали інструменти для зняття відкладень, а на виправлення помилок викладач затрачав багато часу. Запропонована методика є ефективним засобом спрямованого формування у студентів комплексу мануальних дій. Створення схем дій за конкретної маніпуляції надає змогу спростити навчальний процес, скоротивши час на утворення стійких автоматизованих навичок у студентів.