Розглянуто проблему запобігання хроніфікації параноїдної шизофренії. Наведено результати комплексного клініко-описового дослідження маніфестних станів і перебігу параноїдної шизофренії у пацієнтів, а також результати інструментально-психологічних методів дослідження особистості осіб із мікросередовища пацієнтів з безпечним та епізодичним типами перебігу захворювання з різним типом генетичного зв'язку з пацієнтом. Доведено, що констеляція факторів, які формують пасивно-залежну особистісну позицію родича, з яким проживає хворий, може розглядатися в ролі предиктора безперервного перебігу параноїдної шизофренії. Розроблено алгоритм визначення психологічного мікроклімату в найближчому оточенні пацієнта шляхом спілкування з родичами та проведення психологічного тестування, що дозволяє знизити ризик рецидиву захворювання та сприяє кращій сімейній і соціальній адаптації пацієнта.

Лептоспіроз залишається одним із найпоширеніших зоонозів на планеті та часто характеризується тяжким перебігом у значного відсотку госпіталізованих пацієнтів. Питання ранньої реабілітації цих пацієнтів висвітлено у науковій літературі недостатньо. Мета дослідження - вивчення можливості корекції проявів астенічного синдрому у хворих на лептоспіроз за допомогою препарату ентроп (Олайнфарм, Латвія). Під спостереженням знаходились 25 пацієнтів із лептоспірозом, вік яких коливався від 27 до 65 років (середній вік - 48,52 +- 11,33 року). Серед хворих було 19 (76 %) чоловіків та 6 (24 %) жінок. Пацієнтів було розподілено на 2 групи. До першої групи увійшли 10 хворих, які на початку періоду ранньої реконвалесценції лептоспірозу одержували курс лікування препаратом ентроп. До складу другої групи увійшли 15 пацієнтів із лептоспірозом, у комплексі лікування яких застосовувались загальноприйняті схеми терапії, проте хворі не одержували ентроп. Переносимість препарату ентроп було оцінено як "добру" усіма пацієнтами з лептоспірозом. У жодного хворого протягом періоду вживання препарату не виникли побічні ефекти, які би змусили припинити лікування. Заключення: застосування препарату ентроп показало високу ефективність, зокрема покращання психоемоційного стану пацієнтів (когнітивна функція, самопочуття, настрій, рівень фізичної та ментальної втомлюваності) та хорошу переносимість. Одержані результати надають змогу рекомендувати препарат у пацієнтів із даною патологією.

Наведено результати застосування препарату ентроп (фенілпірацетам) у період ранньої реконвалесценції у разі менінгіту та лептоспірозу з метою корекції проявів астенічного синдрому. Використання ентропу засвідчило вірогідне покращання стійкості уваги, слухової пам'яті, покращання самопочуття, активності та настрою, зменшення рівня фізичного та психічного виснаження у хворих на менінгіт. У пацієнтів із лептоспірозом після застосування ентропу відзначено статистично значуще покращання активної уваги, довготривалої слухової пам'яті та активності. У 97,7 % хворих переносимість ентропу оцінено як хорошу. Одержані результати надають змогу рекомендувати препарат для корекції астенічного синдрому у хворих на менінгіт та лептоспіроз.

Охарактеризовано особливості медико-психологічної допомоги жінкам, які перенесли первинний психотичний епізод. Проаналізовано особливості деформації материнсько-дитячої взаємодії та сімейного функціонування в родинах жінок, хворих на параноїдну шизофренію та її психологічна корекція. Досліджено клініко-психопатологічні особливості депресивних порушень у хворих на шизофренію. Висвітлено роль соціально-терапевтичного середовища в ефективності лікування первинного психотичного епізоду. Представлено психокорекцію та профілактику психічної дезадаптації у родичів хворих із первинним психотичним епізодом і перевірено їх ефективність.