Досліджено важливу прикладну проблему здійснення оцінювання конкурентоспроможності авіакомпаній (КСАК) як об'єктів корпоративного інвестування. Відсутні методичні підходи до визначення конкурентоспроможності за рівнем корпоративної стійкості й емісійної активності авіакомпаній. Досліджено методичне забезпечення корпоративного аналізу КСАК як об'єктів інвестиційних вкладень. Мета дослідження - обгрунтування методичного забезпечення корпоративного аналізу КСАК через встановлення типу корпоративної стійкості та рівня емісійної активності. Завдання дослідження: обгрунтування методичного підходу до оцінювання кредитоспроможності авіакомпанії; визначення конкурентно-інвестиційного рейтингу та рівня КСАК; формування методичних основ корпоративного аналізу рівня емісійної активності авіакомпанії, визначення типу корпоративної стійкості та виду конкурентоспроможності. Методологічною основою дослідження є положення теорії корпоративного та інвестиційного менеджменту. У процесі дослідження використано емпіричні та комбіновані методи проведення економічних досліджень. За результатми дослідження обгрунтовано методичний підхід до корпоративного аналізу кредитоспроможності авіакомпанії, який на відміну від існуючих враховує значення показників емісійної активності та тип корпоративної стійкості авіакомпанії. На відміну від відомого підходу, корпоративний аналіз надає змогу визначити рівень та вид КСАК. Використання запропонованого методичного підходу в практиці інвестиційної діяльності авіакомпаній дозволяє визначити їх конкурентні переваги у процесі залучення коштів корпоративних інвесторів на ринках інвестиційних ресурсів.

Обгрунтовано методичну базу оцінювання фінансово-ресурсних умов забезпечення конкурентоспроможності авіатранспортних підприємств. Виявлено, що емісійна діяльність авіатранспортних підприємств є умовою їх ресурсної достатності, перспективної прибутковості та конкурентоспроможності. Запропоновано використовувати структурно-динамічний аналіз як методичну основу оцінювання результатів емісійної діяльності та подальшого прийняття рішень щодо фінансування за рахунок емісії корпоративних зобов'язань авіатранспортних підприємств, заходів із підвищення їх конкурентоспроможності. Доведено доцільність використання варіантного аналізу коефіцієнтів левериджу в процесі визначення структури капіталу авіатранспортних підприємств, за якої забезпечується їх конкурентоспроможність.

Мета роботи - обгрунтування комплексу показників, що характеризують бізнес-модель як інструмент забезпечення конкурентоспроможності авіакомпанії на ринку авіапослуг. Визначено види бізнес-моделей підприємства за різними класифікаційними ознаками; наведено та охарактеризовано бізнес-моделі авіакомпаній з позицій реалізації наявних конкурентних переваг; визначено перелік показників, що характеризують бізнес-модель як інструменту забезпечення конкурентоспроможності авіакомпанії на ринку авіапослуг. На прикладі гібридної бізнес-моделі, що функціонує в умовах ПрАТ АК "Українські вертольоти", здійснено розрахунки перспективних значень показників чистого доходу, прибутку, рентабельності, фінансової стійкості та ділової активності, збільшення яких можливо тільки в разі підвищення конкурентоспроможності авіакомпанії.

У ринкових умовах необхідні переваги в конкурентній боротьбі підприємству надають становлення інноваційної економіки та забезпечення науково-технічного та інноваційного розвитку. Враховуючи сучасні тенденції, перемогу в конкурентній боротьбі може гарантувати перехід на інноваційний шлях розвитку, важливу роль в якому відіграє саме стратегічне управління інноваційністю бізнес-процесів підприємства на конкурентних ринках. Досліджено та узагальнено поняття та сутність стратегічного управління інноваційністю бізнес-процесів на підприємстві. Розглянуто особливості стратегічного управління ними. Узагальнено перелік завдань, покладених в основу стратегічного управління бізнес-процесами; виділено інструменти стратегічного управління бізнес-процесами інноваційного розвитку. Запропоновано процедуру стратегічного управління інноваційністю бізнес-процесів підприємства на конкурентних ринках. Запропоновано модель створення та реалізації стратегічного управління інноваційністю бізнес-процесів інноваційним розвитком підприємств, яке його орієнтує на ефективне функціонування на підставі впровадження новітніх технологій у виробничу й управлінську діяльність при реалізації сукупності бізнес-процесів. Розроблено організаційно-економічний алгоритм формування їхньої цілісності та узгодженості на конкурентних ринках. Таким чином, для ефективного управління бізнес-процесами на підприємстві необхідно сформувати систему управління, яка дозволить оцінити стратегічні цілі, а потім і ефективність всіх бізнес-процесів підприємства щодо досягнення цих цілей. Одним із інструментів управління є розробка та впровадження комплексних показників оцінки ефективності бізнес-процесів підприємства, що описують весь обсяг діяльності. Оптимізація бізнес-процесів забезпечить конкурентні переваги та надасть можливість максимально використовувати потенціал підприємства. Прийняття грунтовних управлінських рішень підвищить привабливість підприємства для залучення інвестицій і надасть можливість підготовки для ефективного впровадження інноваційних технологій.

Розглянуто інтенсифікацію процесу управління економічною поведінкою підприємства на конкурентних ринках. Система управління економічною поведінкою підприємства повинна орієнтуватися на темпи розвитку науково-технічного прогресу, обов'язково бути пов'язаною з механізмом діяльності самого підприємства та спрямована на вдосконалення його діяльності та методів управління. Застосування пріоритетних методів управління економічною поведінкою підприємства має грунтуватися на комплексному використанні системи економічних законів і принципів управління. Інтенсифікація управління економічною поведінкою підприємства на конкурентних ринках формується за допомогою певних інструментів, методів та важелів, які, взаємодіючі між собою, становлять цілісне утворення, що дає економічний ефект. Методи вимірювання інтенсифікації системи управління економічною поведінкою підприємством пропонується застосовувати як більшість соціально-економічних показників, що формуються під впливом не одного, а багатьох факторів. Запропоновано модель кореляційно-регресійного аналізу на основі групи факторних показників, а саме: витрати на виробництво продукції; обсяг виробленої продукції; додана вартість за витратами виробництва; капітальні інвестиції у підприємство; кількість підприємств у галузі. За результатами дослідження визначено, що найбільший вплив має показник доданої вартості за витратами виробництва. Запропоновано заходи щодо інтенсифікації підприємства на конкурентних ринках. Визначено основні умови успішної реалізації інтенсифікації управління підприємством на конкурентних ринках через: удосконалення використання всіх видів ресурсів та прогнозування можливостей щодо їх заміни на більш якісні; інтенсифікацію впровадження інноваційних моделей формування організаційної поведінки підприємства на конкурентних ринках; удосконалення організації виробництва з метою виявлення вузьких місць та визначення резервів; запровадження системи заходів щодо вдосконалення методів прийняття управлінських рішень на підставі впровадження інформаційних технологій, притаманних цифровій економіці.

Уточнено сутність і розглянуто прояви інтелектуалізації в сучасній економіці. Інтелектуалізацію представлено як особливість світогосподарського розвитку на сучасному етапі, чому сприяють процеси інформатизації. Охарактеризовано вплив інтелектуалізації на розвиток основних форм міжнародних економічних відносин. Надано загальні рекомендації щодо підвищення якості їх інформаційного забезпечення. Удосконалено концептуальні, теоретико-методологічні й прикладні аспекти формування процесу та оцінювання результативності інтелектуалізації підприємств в умовах становлення інтелектуально-знаннєвої економіки. Визначено основні закономірності інтелектуалізації діяльності підприємств як розвитку цивілізації та інтелектуальної економіки. Проблема інтелектуалізації діяльності підприємств полягає в ефективному управлінні бізнес-моделлю на підприємстві для забезпечення відповідності їх характеристик поточним перспективним вимогам підприємства, на які впливають тенденції розвитку відповідної галузі промисловості. Підвищення рівня інтелектуальності корпоративних управлінських систем необхідно для задоволення потреб бізнесу, а саме: керівнику потрібні інтелектуальні бізнес-моделі, що дозволяють перенести відпрацьовані багаторічною практикою управлінські рішення в галузь новітніх технологій, вивільнити інтелектуальний потенціал для стратегічного мислення. Досліджено понятійно-категоріальний апарат інтелектуалізації діяльності підприємства. Акцентовано увагу на відсутності в науковій літературі комплексної характеристики дефініцій, які характеризують особливості інтелектуального розвитку суб'єктів господарювання. Зроблено висновок про доцільність використання запропонованих підходів у подальших теоретико-методологічних і прикладних дослідженнях процесів інтелектуалізації.

На основі глибинного дослідження поняття "господарський механізм" виділено два таких його складових елементи, як економічний і організаційний механізми, що надало змогу надати узагальнене визначення поняття "організаційно-економічний механізм". Розгорнуте вивчення суті організаційно-економічного механізму надало змогу представити категоріальний концепт даного поняття за різними підходами до розуміння його суті: процесним, системним та структурним. Це допомогло автору обгрунтувати низку особливостей, які характерні для організаційно-економічного механізму авіапідприємства. Виділено основні складові елементи організаційно-економічного механізм управління бізнес-моделлю авіапідприємства, базуючись на чому автором запропоновано концепцію формування організаційно-економічного механізму управління бізнес-моделлю авіапідприємства, яка має два складника - теоретико-методологічний та інструментально-методичний, останній формується в оболонці інтелектуалізації, яка має бути вбудованою як у бізнес-модель, так і бізнес-процеси діяльності авіапідприємства.

Викладено результати досліджень проблем забезпечення ефективності адаптивного управління підприємствами в умовах неотехногологічного відтворення. Розглянуто теоретичні основи та методологію адаптивного управління та модернізації підприємств. Увагу приділено організаційно-економічному та фінансовому забезпеченню оновлення підприємств в умовах неотехнологічного відтворення. Розкрито практичні підходи до забезпечення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності, управління безпековими аспектами в умовах адаптивної економіки й інноваційного розвитку.

Розкрито значення цифрової економіки в розвитку національної економіки. Увагу приділено прогнозуванню розвитку вугільної галузі з урахуванням екологічних обмежень. Досліджено контролінг бізнес-моделі авіапідприємств у системі формування її конкурентоспроможності. Акцентовано на системній корупції в Україні: причинах, економічних наслідках і впливі на розвиток суспільства. Запропоновано кластерний підхід до розвитку сільського зеленого туризму. Розглянуто інформаційно-аналітичний фактор еколого-економічних засад у контексті транскордонного співробітництва. Наведено моделі фінансового забезпечення транспортної інфраструктури великого міста, особливу увагу приділено вітчизняняній практиці й особливостям окремих країн. Наведено теоретико-методологічi засади управління економічною стійкістю сучасного телекомунікаційного підприємства. Розглянуто стратегічне управління банківською структурою в умовах трансформації банківської системи тощо.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних і науково-практичних основ управління формуванням бізнес-моделі авіапідприємтв на конкурентних ринках. Сформовано комплексний методичний підхід до аналітичного оцінювання ефективності реалізації бізнес-моделі авіапідприємства з метою забезпечення його функціонування на конкурентних ринках за умов невизначеності. Розроблено концепцію комплексного інноваційного підходу до управління бізнес-моделюванням авіапідприємств шляхом розробки альтернативних бізнес-моделей розвитку авіапідприємств (адаптивного управління, стратегічного, антисипативного, антикризового управління). Запропоновано концептуальний підхід до побудови бізнес-моделі авіапідприємств з позицій забезпечення активно-адаптивного, синергійного й релевантного процесів управління шляхом обґрунтування визначеної системи методів, принципів, важелів, інструментів, інформаційно-технічних засобів, які взаємоузгоджені через дотримання основних закономірностей економічного розвитку. Поглиблено концептуальні засади механізму побудови та визначення формату бізнес-моделі з урахуванням галузевої специфіки та оцінювання відповідності бізнес-моделей рівню конкурентоспроможності притаманному певному етапу життєвого циклу моделі ведення бізнесу.

В ході дослідження автором сформовано конценцію холістичного управління адаптивністю підприємства в умовах циклічної економіки, а також виокремлено стани підприємства в умовах циклічної економіки та взаємодію між всіма учасниками, які є єдиним цілим. Визначено основні принципи холістичного управління та запропоновано систему формування адаптивності підприємства, що дають можливість оптимізувати діяльність підприємств в умовах циклічної економіки. Під системою формування адаптивності підприємства, слід розуміти сукупність методів, критеріїв, принципів та цілей, а також напрямів забезпечення адаптивності підприємства залежно від його стану, що дозволить йому пристосуватися до умов зовнішнього і внутрішнього середовища на основі саморегулювання. Циклічність економічних процесів впливає на формування стійких умов розвитку підприємства, які змушені адаптуватися шляхом систематизації, оцінки та аналізу змін, що відбуваються під дією факторів циклічності. Ефективне функціонування підприємства є стратегічним планом його розвитку і являє собою концепцію дій, що зорієнтовані на підвищення ефективності, результативності, продуктивності функціонування діяльності у відповідності сучасним тенденціям. Таким чином, саме холістичне управління здатне забезпечити конкурентні переваги та суттєво підвищити ефективність функціонування підприємств в умовах циклічної економіки, а також мінімізувати вплив зовнішнього середовища, оскільки спрямоване на вирішення конкретних завдань та розроблення конкретних заходів, які сприятимуть інноваційній активності підприємства. Розроблено алгоритм холістичного підходу до управління підприємством в умовах циклічної економіки. Таким чином, запропонований алгоритм передбачає адаптацію підприємства з урахуванням фактора циклічності, створення якісних механізмів реагування на динаміку зовнішнього середовища з метою запобігання різким циклічним "стрибкам" у процесі діяльності підприємства та забезпечення максимально повного, раціонального використання внутрішніх можливостей. Досягнення стійкого функціонування та розвитку підприємства в умовах циклічної економіки є запорукою до інноваційного розвитку.