Розглянуто теоретичні, правові та праксеологічні засади гарантій забезпечення права на свободу та особисту недоторканність в кримінальному провадженні. Визначено поняття та правову природу розглядуваних гарантій як правових засобів, які закріплено в нормах права, носять загальний та постійний характер, і мають предметом свого впливу процесуальну діяльність, що забезпечує реалізацію, охорону, захист фізичної, духовної та психічної недоторканості особи. Доведено, що гарантії забезпечення права на свободу та особисту недоторканність в кримінальному провадженні мають свою систему та структуру. З'ясовано місце гарантій забезпечення права на свободу та особисту недоторканність в кримінальному провадженні в системі кримінальних процесуальних гарантій. На підставі аналізу наукових джерел та нормативно-правових актів визначено поняття та ознаки правомірного обмеження права на свободу та особисту недоторканність в кримінальному провадженні, встановлено підстави його застосування. Сформульовано поняття порядку правомірного обмеження права на свободу та особисту недоторканність в кримінальному провадженні, виокремлено етапи його реалізації. Запропоновано систему процесуальних гарантій захисту права на свободу та особисту недоторканність в кримінальному провадженні та охарактеризовано механізм реалізації таких гарантій як комплексу взаємопов'язаних та взаємодіючих нормативно-правових засобів та способів, якими охоплено всю сукупність об'єктивних та суб'єктивних факторів, направлених на реалізацію процесуальних гарантій захисту права на свободу та особисту недоторканість в кримінальному провадженні.