Висвітлено теоретичні та практичні проблеми документної лінгвістики, визначено її зв'язки з іншими дисциплінами. Розкрито основні питання теорії тексту: поняття тексту, його ознаки, класифікація текстів службових документів, особливості текстової комунікації. Охарактеризовано методи дослідження письмового тексту. Викладено загальні правила організації текстів службових документів, їх створення з використанням комп'ютерних технологій. Особливу увагу приділено опису категорій текстів, їх мовностилістичній репрезентації, лінгвістичним нормам, яких слід дотримуватися під час укладання текстів.

Освещены теоретические и практические проблемы документальной лингвистики, определены ее связи с другими дисциплинами. Раскрыты основные вопросы теории текста: понятие текста, его признаки, классификация текстов служебных документов, особенности текстовой коммуникации. Охарактеризованы методы исследования письменного текста. Изложены общие правила организации текстов служебных документов, их создания с использованием компьютерных технологий. Особое внимание уделено описанию категорий текстов, их языковостилистической репрезентации, лингвистическим нормам, которых нужно придерживаться при составлении текстов.

Вперше проаналізовано зв'язок проблеми забезпечення якості вищої освіти з явищами підвищення ролі та поширення демократичних засад організації соціуму і перетворення вищої освіти з елітарної у загальну. Існування даного зв'язку доведено для західноєвропейських країн та для України. Висвітлено сучасні наукові підходи щодо визначення поняття "якість освіти". Визначено основні комплекси індикаторів якості навчально-виховного процесу, розглянуто поширені в європейському регіоні методи та засоби оцінювання та забезпечення якості атестатів і дипломів. Вперше дослідження у даній сфері здійснено з урахуванням цілей і основних принципів Болонського процесу, проаналізовано особливості розвитку вищої освіти у країнах-ініціаторах. Показано суттєву роль тенденції професіоналізації освітньої системи як фактору розширення Болонського процесу щодо вищих професійних закладів освіти. Вперше досліджено еволюцію цілей Болонського процесу та тенденцій його розвитку, розглянуто імовірність виникнення ускладнень на шляху досягнення поставленої мети до 2010 р. Здійснено порівняльний аналіз відповідності кількісних і структурних характеристик вищих рівнів системи освіти до європейських стандартів і вимог Болонського процесу. Обгрунтовано необхідність поєднання запланованих Міністерством освіти та науки заходів щодо модернізації вищої освіти з глибокими змінами в загальноосвітніх навчальних закладах, насамперед, збільшенням тривалості терміну навчання та рівня диференціації у випускних класах.

Визначено специфічні особливості першого етапу редагування медичної періодичної літератури - аналіз теми публікації; виокремлено критерії для аналізу теми; описано етапи опрацювання теми авторського оригіналу для опублікування.

Розглянуто особливості антропоцентричності як змістової текстотвірної категорії офіційно-ділового тексту, описано її суть; виявлено та проаналізовано типи адресатів і адресантів у різножанрових ділових текстах, способи їх мовленнєвої реалізації, особливості їх письмової комунікації; проаналізовано поняття "адресність", "діалогічність", "монологічність" у текстах офіційно-ділового стилю.

Проаналізовано поняття коучингу як педагогічної технології студентоцентричного навчання, уточнено дефініцію поняття коучингу в освіті. Описано трансформацію цілей викладача як коуча, розглянуто особливості організації комунікації суб'єктів навчально-виховного процесу у ВНЗ із використанням елементів коучингу.

Проаналізовано поняття медіакультури, медіасприймання. Узагальнено та систематизовано етапи сприймання медіатекстів неспеціалізованої преси медичної тематики, типи медіаспоживачів за рівнем сприймання. Розглянуто склад вітчизняних популярних газет і журналів медичного спрямування станом на 2019 р. Описано мотивацію до споживання такої медіапродукції, проблеми у сприйманні читачів популярних видань медичної тематики; вплив медіасприймання на емоційну, поведінкову сфери, світогляд медіаспоживачів.

Проаналізовано поняття медіакультури, медіасприймання. Узагальнено та систематизовано етапи сприймання медіатекстів неспеціалізованої преси медичної тематики, типи медіаспоживачів за рівнем сприймання. Розглянуто склад вітчизняних популярних газет і журналів медичного спрямування станом на 2019 р. Описано мотивацію до споживання такої медіапродукції, проблеми у сприйманні читачів популярних видань медичної тематики; вплив медіасприймання на емоційну, поведінкову сфери, світогляд медіаспоживачів.