Проаналізовано історичні аспекти розвитку вітчизняного підприємництва, а також проблеми його становлення за умов переходу до ринкових відносин. Розглянуто ряд питань, пов'язаних з вирішенням конкретних завдань щодо здійснення підприємницької діяльності: формування виробничих запасів, мінімізації витрат виробництва, фінансового забезпечення інноваційної діяльності, організаційно-економічних умов розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Оцінено вплив податкової політики держави на фінансовий стан суб'єктів підприємництва, обгрунтовано методичний підхід щодо виявлення тенденцій податкової політики, а також розроблено механізм регулювання ставки податку на прибуток підприємств.

Запропоновано методи підвищення ефективності використання обігових коштів у виробничих запасах в умовах трансформаційної економіки. Уточнено зміст та функції категорії "обігові кошти" і поняття "норматив обігових коштів" в умовах розвитку ринкових відносин; розроблено схему організаційно-економічних умов раціонального формування виробничих запасів; запропоновано методику визначення оптимального розміру запасу в умовах інфляції; виявлено особливості нормування обігових коштів у запасах матеріалів для підприємств з одиничним типом виробництва; розроблено методику економічного обгрунтування встановлення строку платежу за партію матеріалів в умовах інфляції та зміни валютного курсу; розроблено методичні рекомендації по стимулюванню участі робітників у підвищенні ефективності обігових коштів підприємства.

Розкрито теоретичні основи фінансової стійкості банків у механізмі забезпечення стабільності банківської системи (БС). Проаналізовано основні моделі оцінки банківської діяльності (БД), методи та моделі діагностики фінансової стійкості банків. Розглянуто питання модифікації моделей оцінки БД для моніторингу стану банків та стабільності БС. Описано модель моніторингу БД методами таксономії та моніторингу стабільності БС, регресійні моделі БД, оцінки стану банку.

Висвітлено теоретичні аспекти фінансового планування (ФП) в системі фінансового менеджменту, визначено складові системи ФП, зокрема, стратегічного планування, бізнес-планування та бюджетування. Розглянуто питання використання методів математичного прогнозування банківської діяльності й їх прикладного застосування для розрахунку прогнозних показників фінансового стану та фінансових результатів діяльності банків України на підставі даних статистичної звітності Національного банку України за основними складовими фінансової звітності банків.

Освещены теоретические аспекты финансового планирования (ФП) в системе финансового менеджмента, определены составляющие системы ФП, в частности, стратегического планирования, бизнес-планирования и бюджетирования. Рассмотрены вопросы использования методов математического прогнозирования банковской деятельности и их прикладного применения для расчёта прогнозных показателей финансового состояния и финансовых результатов деятельности банков Украины на основании данных статистической отчётности Национального банка Украины по основным составляющим финансовой отчётности банков.

Розглянуто сучасні проблеми розвитку банківської системи України та запропоновано підходи до їх вирішення.

Введено понятие оценки стабильности банковской системы. Предложен способ ее оценивания. Описан алгоритм определения показателя Херста для динамического ряда оценок стабильности банковской системы и способ выбора метода ее прогнозирования. Приведен численный пример.

Досліджено різні напрями оцінки фінансової стабільності банківської системи України та на основі їх розгляду обгрунтовано необхідність використання системного, комплексного підходу до аналізу стану банківського сектора. Обгрунтовується, що основними етапами розробки оцінки стабільності фінансової системи є формування інформаційної бази та системи індикаторів стабільності фінансової системи, проведення її моніторингу та аналізу, стрес-тестування, формування звіту про стан фінансової системи, вироблення рекомендацій щодо коригування політики з метою посилення стабільності фінансової системи та запобігання фінансовим кризам. Особливу увагу приділено підходам до розрахунку інтегрального показника фінансової стабільності банків. У результаті дослідження визначено напрями дослідження оцінки фінансової стабільності банківських установ та розроблено рекомендації щодо їх коригування з метою посилення стабільності фінансової системи та запобігання економічних дисбалансів.

Мета роботи - розвиток теоретико-методологічних засад формування та використання механізму управління економічним капіталом банку, заснованого на застосуванні процедур динамічного моделювання руху фінансових ресурсів. Обгрунтовано, що основним завданням роботи такого механізму повинно стати вироблення принципів формування та орієнтирів використання банківських ресурсів та забезпечення їх додержання. Наведено пропозиції щодо формування механізму управління економічним капіталом банку, основу якого складає динамічна модель потоків банківських ресурсів. Вона зводиться до визначення бажаних траєкторій результуючих індикаторів, які пропонується розглядати як важелі впливу на нього. Перспективою подальших наукових досліджень є взаємозв'язок означених важелів впливу з конкретними методами впливу на них. У цьому разі потрібне не лише розроблення співвідношень "важелі-методи", але й врахування параметрів необхідного забезпечення та встановлення залежності вибору методу від сценарію зміни рівня конкретного індикатора (важеля впливу).

Приведены классические подходы к построению оценок для анализа стабильности банковской системы и предложена методология рассмотрения соответствующих оценок стабильности. Сущность методологии заключается в объединении микроситуацинного подхода и метода анализа стохастическими границами для рассмотрения стабильности банковской системы. Предложена общая последовательность проведения соответствующего анализа, которая показана на конкретном примере для банковской системы Украины.

Охарактеризовано цільові орієнтири децентралізації та структурну матрицю економіки України. З'ясовано вплив децентралізації на можливості нарощування фінансового потенціалу суб'єктів господарювання. Узагальнено зарубіжний досвід фінансової та бюджетної децентралізації. Проаналізовано бюджетний дефіцит за умов децентралізованих фінансових ресурсів. Оцінено можливості місцевого самоврядування у використанні фінансового потенціалу територіальних громад. Розглянуто адміністративно-правове забезпечення стабільності банківської системи як умову підвищення рівня фінансової безпеки в Україні. Розроблено методологічний інструментарій дослідження фінансово-економічної безпеки.

Питання, пов'язані з процесами кредитування, постійно знаходяться у центрі уваги. При цьому особливого значення набуває, власне, аналіз динаміки обсягів наданих кредитів, бо вона в цілому визначає рухомість вихідних фінансових потоків як окремих банків, так й банківської системи з погляду досягнення стабільності функціонування банківської системи, окремих банків та розвитку економіки в цілому. Проведено аналіз наявної рухомості кредитних потоків вітчизняної банківської системи одночасно як з погляду обраного періоду часу для такого дослідження, так і окремих інтервалів з обраного періоду часу. За допомогою вейвлет-аналізу було визначено локальні особливості досліджуваних часових рядів за рахунок декомпозиції вхідних даних на два ряди даних, один з яких визначається набором апроксимуючих коефіцієнтів, а інший - деталізуючих коефіцієнтів. Апроксимуючі коефіцієнти узагальнюють трендові ознаки досліджуваного часового ряду, а деталізуючі коефіцієнти розкривають наявні особливості досліджуваного часового ряду. Вейвлет-перетворення як складова проведення вейвлет-аналізу дозволило побудувати ієрархічну структуру вхідного досліджуваного часового ряду, що розширило можливості проведення більш детального аналізу для часового ряду, який досліджується. Застосування вейвлет-аналізу дозволяє конкретизувати періоди узгодженості та розбалансованості між окремими рядами аналізованих даних. Це надає змогу робити висновки щодо обгрунтованого корегування динаміки складових загального ряду обсягів кредитів, наданих резидентам і формувати зважену політику впливу на діяльність банківської системи. Предметом подальших наукових досліджень є розробка рекомендацій з регулювання банківської діяльності на основі результатів вейвлет-аналізу.

Обгрунтовано можливість і доцільність застосування вейвлет-аналізу у процесі розкриття стабільності функціонування банківської системи (БС). Визначено основні етапи проведення вейвлет-аналізу з метою розкриття стабільності функціонування БС. Проаналізовано стабільність функціонування вітчизняної БС на його основі. Вказано на недостатню ефективність стабільного функціонування БС України та розкрито окремі фактори впливу на неї.

Проаналізовано концептуальні положення функціонування та розвитку українських державних банків відповідно до стратегії реформування державного банківського сектору. Досліджено процес реалізації нормотворчих зусиль з боку ключових регуляторів - Кабінету Міністрів України, Міністерства Фінансів України та Національного банку України в частині реалізації складових Стратегії. Визначено ключові напрями діяльності держави, на яких концентрується Стратегія: забезпечення фінансової стабільності; розвиток корпоративного управління; поширення фінансових сервісів; створення умов для окупності інвестицій; усунення тиску проблемних активів на банківські баланси; мінімізація впливу держави на банківський сектор. Це повинно сприяти не тільки вдосконаленню діяльності державних банків, а й підвищити їхню привабливість для потенційних інвесторів.

Доведено недостатню розробленість концептуальних положень забезпечення фінансової стабільності (ФС) банківської системи (БС), які б у комплексі охоплювали необхідні та достатні умови забезпечення ФС, її складові щодо системного підходу, необхідність збалансування основних фінансових потоків, перелік індикаторів для визначення рівня ФС, основні фінансові ризики, визначення рівня вразливості БС та інструментарій забезпечення її стабільності. До дослідження проблеми забезпечення ФС БС застосовано принципи системного підходу та специфічні принципи, що надасть можливість обгрунтувати компоненти механізму її ефективного функціонування. До принципів системного підходу віднесено: цілісність, ієрархічність, структуризацію, множинність, узгодженість і спільність цілей, єдину основу, неповну детермінованість, безперервність процесу коригування цілей системи, комплексність. Принципами забезпечення ФС БС є принципи наукової обгрунтованості, безперервності, адаптивності, збалансованої прибутковості, суспільної відповідальності, економічної відповідальності, довіри, ефективності, завчасної обачності, надлишковості. Запропонована концепція забезпечення ФС БС базується на принципах, які відображені у висунутих гіпотезах і положеннях, що її розкривають, та може слугувати основою забезпечення ФС як відповідного теоретико-методологічного базису. Концепція є частиною теорії фінансів, побудована в межах системної парадигми, ураховує стабільність інституціональних складових банківської системи (центрального банку, системних банків, банків з іноземним капіталом, банків із приватним капіталом) і збалансованість руху фінансових потоків.

Визначено, що для забезпечення фінансової стабільності банківської системи потрібен чіткий організаційно-економічний механізм, який має включати: регламентацію; зовнішніх і внутрішніх суб'єктів; об'єкти (параметри впливу Національного банку України на фінансову стабільність банківської системи, параметри функціонування державних банків, параметри функціонування банків з іноземним капіталом, параметри функціонування банків із вітчизняним приватним капіталом, рух фінансових потоків у межах банківської системи). Складові організаційно-економічного механізму забезпечення фінансової стабільності банківської системи доповнено: у межах блоку інформаційно-аналітичного забезпечення - індикаторами фінансової стабільності банківської системи (індикатори впливу центрального банку на фінансову стабільність банківської системи та індикатори фінансової стабільності банків другого рівня) та макроекономічними детермінантами забезпечення фінансової стабільності банківської системи; у межах блоку методологічного забезпечення - диференційованим підходом до оцінювання фінансової стабільності банківської системи; розробки методичним підходом до визначення впливу на фінансову стабільність банківської системи суб'єктного чинника; методичним інструментарієм визначення цільових параметрів ефективності державних банків для забезпечення фінансової стабільності банківської системи; методичними засадами встановлення узгодженості фінансових потоків у системі забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Практична значущість механізму полягає у поєднанні методологічного, організаційно-інструментального, інформаційно-аналітичного, методичного забезпечення та у спрямуванні їх дії на забезпечення здатності банківської системи підтримувати стан фінансової рівноваги, протистояти негативному впливові зовнішніх і внутрішніх факторів, нейтралізувати ризики і кризові тенденції, ефективно виконувати свої функції.

Мета роботи - розглянути стан і структуру кредитного портфеля АТ КБ "Приватбанк", а також оцінити процеси управління кредитним портфелем банку через розрахунок коефіцієнта ефективності управління кредитним портфелем. Аналізуючи фінансові показники, розглянуто та досліджено стан банківського кредитування в сучасних умовах національної економіки України. Узагальнено причини зменшення питомої ваги кредитного портфеля у структурі ВВП за досліджуваний період. Проаналізовано основоположні засади управління кредитним портфелем АТ КБ "Приватбанк" відповідно до "Положення про кредитну політику". У результаті дослідження проведено аналіз основних аналітичних показників управління кредитним портфелем, визначено структуру кредитного портфеля та структуру кредитної якості портфеля банку протягом 2016 - 2019 рр. На основі аналітичних даних здійснено розрахунок коефіцієнта ефективності управління кредитним портфелем банку. Розглянуто актуальні проблеми, які впливають на процес управління кредитним портфелем банку. Розраховано показники ефективності управління кредитним портфелем АТ КБ "Приватбанк" за 2016 - 2019 рр. Визначено, що ключовими викликами як для досліджуваного банку, так і для банківського сектора загалом залишається висока частка непрацюючих кредитів. Рішучі дії керівництва АТ КБ "Приватбанк" допоможуть покращити структуру кредитного портфеля та зменшити обсяг проблемної заборгованості банку. Шляхи вирішення проблем удосконалення та підвищення якості кредитної діяльності банку залишаються перспективами для подальших досліджень.

Розроблено теоретико-методологічні засади, розвинуто методичні підходи та практичний інструментарій забезпечення фінансової стабільності банківської системи (ФСБС) України. Визначено сутність поняття "банківська система" в контексті системного аналізу та секторального поділу економіки. Розвинуто понятійний апарат ФСБС, формалізовано положення і твердження, що формують концепт ФСБС. Систематизовано інструментарій забезпечення ФСБС. Обґрунтовано процесно-потоковий підхід до дослідження забезпечення ФСБС. Сформовано перелік індикаторів ФСБС. Обґрунтовано методологічні підходи до формування концепції забезпечення ФСБС. Здійснено критичний аналіз методичних підходів і моделей, розроблено диференційований підхід до оцінювання ФСБС. Удосконалено процедуру визначення рівня ФСБС. Визначено макроекономічні детермінанти забезпечення ФСБС. Виявлено вплив суб'єктного чинника на ФСБС. Проаналізовано ключові напрями розвитку державних банків із позицій забезпечення ФСБС. Визначено цільові параметри ефективності державних банків для забезпечення ФСБС України. Розроблено методичні засади визначення узгодженості вхідних і вихідних фінансових потоків у системі забезпечення ФСБС. Сформовано парадигму організаційно-економічного механізму забезпечення ФСБС.