Проведен скрининг эритроцитов различных видов животных с целью выяснения возможности использования их в качестве тест-объектов для определения лектиновой активности экстрактов растительного сырья. С помощью реакции с очищенными фитолектинами показана достаточно высокая способность к агглютинации нативных эритроцитов крыс. Сравнение традиционной гем- и раттусэритроаглютинации свидетельствует о высокой чувствительности метода раттусэритроагглютинации, в отдельных случаях о единственной возможности выявления лектиноподобных белков растений, что расширяет возможности поиска новых лектинов, определение которых общеизвестными методами тестирования утруднено отсутствием в эритроцитах лабораторных животных углеводсвязывающих участков, специфичных к лектинам растительного происхождения.

Ключ. слова: Solanum tuberosum L., бульби, калюс, фази розвитку, альбуміно-глобулінова фракція, лектини, аглютинувальна активність, сортові відмінності, вірусостійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-272

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.2-5,025

Рубрики:

Вірусні хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.2 + П213.6-27

Рубрики:

Вірусні хвороби рослин

Соя

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведені результати досліджень впливу різних способів та доз внесення вологонакопичувальних препаратів на урожайність кукурудзи на зерно в польовому досліді. Відмічено важливість вологи для росту та розвитку польових культур, названі основні способи регулювання вологості грунту. Одним із новітніх прийомів досягнення оптимального водного режиму для росту і розвитку польових культур на сьогодні є використання вологонакопичувальних агентів. Мета роботи - визначення ефективності використання препарату з вологонакопичувальним компонентом. Методи досліджень: теоретичні - аналіз і синтез літературних інформаційних джерел; експериментальні - на основі поставленого лабораторно-польового експерименту, метод порівняння та співставлення. Описано результати спостережень, які проводилися на дослідному полі УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого з вирощування кукурудзи на зерно. Дослідне поле поділене на сім ділянок, шість з різними дозами та способами внесення препарату з вологонакопичувальним компонентом та контроль. Для досліду обрано препарат з вологонакопичувальним компонентом суперабсорбента "MaxiMarin" виробництва компанії ПП НВЦ з ІТ "Максимарин". Досліджено особливості проходження фенологічних фаз росту і розвитку та формування біометричних показників рослин кукурудзи на зерно за різних способів та норм внесення препарату. За результатами спостережень за ростом і розвитком рослин кукурудзи виявлено, що застосування вологонакопичувального препарату дало позитивний результат впродовж фенологічних фаз порівняно з контролем: підвищення схожості насіння на 8 - 17 %; пришвидшення росту стебла, викидання волоті та цвітіння; кращий розвиток плоду і дозрівання зерна. Висновки: визначено ефективність застосування препарату порівнянням біологічної урожайності, яка на варіантах з його застосуванням на 18 - 49 % вища проти контролю залежно від доз і способів внесення.

Мета дослідження - підвищити ефективність знезараження гнойових відходів тваринництва та перероблення їх у високоякісні біологічно активні органічні добрива завдяки розробленню техніко-технологічного рішення пришвидшеного компостування на відкритих майданчиках. Дослідження здійснено на основі екосистемного підходу згідно зі сформульованими напрямками в результаті теоретичного аналізу. Апробацію розробленого техніко-технологічного рішення виконано експериментально, хімічний аналіз отриманого кінцевого продукту переробки гною здійснювали лабораторним методом. Проаналізовано методи біологічного знезараження гнойових відходів. Наведені фази технологічного процесу методу біотермічного компостування та основні параметри і фактори, які впливаютьна його пришвидшення. Описане розроблене техніко-технологічне рішення раціональної утилізації гнойових відходів з ферми ВРХ з виробництвом органо-дефекатних біологічно активних добрив. Наведено розрахункову економічну ефективність та результати апробації розробленого техніко-технологічного рішення. Висновки: відмічено негативний вплив вторинних відходів тваринництва і птахівництва на довкілля та екологію; визначено, що найбільш розповсюдженим та раціональним способом утилізації гнойових відходів для промислових виробників продукції тваринництва є метод компостування гною на відкритих майданчиках; розроблено техніко-технологічне рішення раціональної утилізації гнойових відходів на великих фермах і комплексах методом пришвидшеного компостування на відкритих майданчиках, яке забезпечує повне знезараження гною від патогенної мікрофлори, збудників інфекційних захворювань та насіння бур'янів та отримання високоякісних біологічно активних органічних добрив; розрахунок економічної ефективності техніко-технологічного рішення показав його високу рентабельність.