Проведен скрининг эритроцитов различных видов животных с целью выяснения возможности использования их в качестве тест-объектов для определения лектиновой активности экстрактов растительного сырья. С помощью реакции с очищенными фитолектинами показана достаточно высокая способность к агглютинации нативных эритроцитов крыс. Сравнение традиционной гем- и раттусэритроаглютинации свидетельствует о высокой чувствительности метода раттусэритроагглютинации, в отдельных случаях о единственной возможности выявления лектиноподобных белков растений, что расширяет возможности поиска новых лектинов, определение которых общеизвестными методами тестирования утруднено отсутствием в эритроцитах лабораторных животных углеводсвязывающих участков, специфичных к лектинам растительного происхождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*332.121.53 + С5*612

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*332.1

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Solanum tuberosum L., бульби, калюс, фази розвитку, альбуміно-глобулінова фракція, лектини, аглютинувальна активність, сортові відмінності, вірусостійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-272

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-3

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725 + Е522.666

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.2 + П213.6-27

Рубрики:

Вірусні хвороби рослин

Соя

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Простежено актуалізацію визначення критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної компетентності студентів-аграріїв. Викладено основні положення методик виявлення й оцінювання комунікативних і організаторських схильностей старшокласників. Зазначено, що без виявлення змісту базових понять формування професійної компетентності неможливо зробити перевірку ефективності впровадження педагогічних умов та моделі формування професійної компетентності майбутніх аграріїв у аграрних коледжах напряму підготовки "Агрономія"; спеціальності "Виробництво і переробка продукції рослинництва".

Прослежена актуальность определения критериев, показателей и уровней сформированности профессиональной компетентности студентов­агротехников. Отмечено, что без выявления содержания этих понятий невозможно сделать экспериментальную проверку эффективности внедрения педагогических условий и модели формирования профессиональной компетентности будущих агротехников в аграрных колледжах направления подготовки “Агрономия”; специальности “Производство и переработка продукции растениеводства”.

Article evident urgency definition of criteria, indicators and levels of professional competence of students­farming. It should be noted that without identifying the content of these concepts can not do experimental verification of effectiveness of the implementation model and pedagogical conditions of formation of professional competence of agricultural technology in agricultural colleges training direction “Agronomics”; specialty “Production and processing of crop production”.

Наведено теоретико-експериментальне обґрунтування науково-методичного завдання формування професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрних коледжах. З'ясовано сучасний стан формування професійної компетентності майбутніх агротехніків у педагогічній теорії та практиці. Уточнено сутність поняття "професійна компетентність агротехніка", її структуру, визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Встановлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрному коледжі: створення освітнього середовища з долученням особистісно та практико-орієнтованих технологій навчання; удосконалення змісту практичної підготовки майбутніх агротехніків в аграрних коледжах; модернізація системи контролю й оцінювання досягнень студентів-агротехніків. Розроблено модель і методику формування професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрному коледжі. Організовано та проведено експеримент, що підтвердив дієвість виявлених педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх агротехніків в аграрних коледжах.

Досліджено основні проблеми та перспективи реалізації стратегії глобального лідерства США в сучасній системі міжнародних відносин. З'ясовано концептуально-теоретичні засади забезпечення політики глобального лідерства США постбіполярної доби. На основі комплексного аналізу структуровано та систематизовано основні стратегії глобального лідерства США в сучасній міжнародній системі, окреслено можливі перспективи його збереження та посилення. Поглиблено досліджено стратегію глобального лідерства США за президенства Б. Клінтона. На концептуальному рівні розглянуто наявні стратегії глобального лідерства США за президентства Дж. Буша - молодшого. Подальшого розвитку набула ліберально-реалістична концепція лідерства США за президентства Б. Обами. Виявлено основні відмінності у зовнішньополітичних стратегіях між республіканською та демократичною адміністрацією США постбіполярної доби. Визначено проблеми та перспективи реалізації стратегії глобального лідерства США за президентства Д. Трампа. Встановлено об'єктивні перспективи еволюції доктринальних засад США й удосконалено розуміння сутності та значення того, що доктрина Д. Трампа є радикальним відступом від двопартійної зовнішньої політики США, починаючи з 1945 р. Зазначено, що США й надалі відіграватимуть вирішальну роль у світовій політиці, а концептуальне та прикладне забезпечення політичних і безпекових стратегій США, які впливають на міжнародну політику, є невід'ємною складовою геополітичних інтересів США.

Висвітлено економічні інтереси й екологічні цінності населення, представників бізнесу, лісової галузі та місцевої влади в контексті трансформації способу життя лісозалежних спільнот у незалежній Україні. Наголошено, що головною проблемою є відсутність спільного для всіх розуміння такого поняття як "спільне благо" та зіставлення його з власними інтересами. Причини відсутноcті цього розуміння проаналізовано з погляду економічної історії, історії реформ лісової галузі, процесу становлення природоохоронних об'єктів і морального клімату в спільнотах. Оцінено перспективи погодження інтересів усіх сторін та можливості діалогу між групами, зацікавленими у використанні та збереженні лісів.