Розглянуто теоретико-методологічні засади, категорії, понятійний апарат соціології професіоналізму. Проаналізовано онтологічну сутність категорій "професія" і "професіонал". Розкрито епістемологічний зв'язок понять "професійна діяльність" и "професіоналізм". Висвітлено методологічні засади професіоналізації особистості. Увагу приділено теоретичним і практичним аспектам дослідження особистості професіонала, а також соціальним результатам і наслідкам його діяльності.

Рассмотрены теоретико-методологические основы, категории, понятийный аппарат социологии профессионализма. Проанализирована онтологическая сущность категорий "профессия" и "профессионал". Раскрыта эпистемиологическая связь понятий "профессиональная деятельность" и "профессионализм". Освещены методологические основы профессионализации личности. Уделено внимание теоретическим и практическим аспектам исследования личности профессионала, а также социальным результатам и последствиям его деятельности.

Висвітлено сутність, функції, методи, основні категорії та поняття таких галузей соціологічних теорій середнього рівня, як соціологія культури, громадської думки, конфлікту, освіти, особистості, сім'ї, інвайронментальної (екологічної) соціології та соціології управління. Увагу приділено засобам впливу на громадську думку, структурі та динаміці конфлікту, проблемам соціалізації особистості, типам сімейної поведінки, законам, принципам і методам науки управління.

Освещены сущность, функции, методы, основные категории и понятия таких отраслей социологических теорий среднего уровня, как социология культуры, общественного мнения, конфликта, образования, личности, семьи, инвайронментальной (экологической) социологии и социологии управления. Уделено внимание средствам влияния на общественное мнение, структуре и динамике конфликта, проблемам социализации личности, типам семейного поведения, законам, принципам и методам науки управления.

Розглянуто проблему деконструкції західноєвропейської логоцентричної традиції, формування нового типу раціональності та світосприйняття. З'ясовано специфіку постмодерністського дискурсу, яка відбиває сучасні засади цивілізаційного існування та розвитку суспільства та формує особливий тип свідомості. Визначено смислові поля даного дискурсу, які утворюють структуру постмодерністської свідомості. Простежено зародження, становлення та подальший розвиток постмодерністського дискурсу. Розглянуто основні інтерпретації даного феномену. Вироблено цілісну концепцію постмодерністського дискурсу, визначено значення та роль феномену постмодернізму для аналізу ситуації у сучасній соціальній філософії в цілому.

Доведено доцільність створення та наукової обробки нової галузі соціології - соціології професіоналізму, визначено соціологічні парадигми, що є її базою. Висвітлено проблемне поле, сформульовано об'єкт, предмет і функції соціології професіоналізму. Охарактеризовано онтологічну сутність і виявлено епістемологічний зв'язок понять "професія", "професіонал", "професійна діяльність" і "професіоналізм" як ключових категорій даної науки. Проаналізовано інституціональний і неінституціональний рівні організації діяльності професіонала. Визначено характер і розкрито сутність об'єктивних і суб'єктивних результатів і наслідку процесу професіоналізації особистості.

Проаналізовано політичний і соціально-економічний стан розвитку України, її прагнення створити демократичну, упорядковану, благополучну державу. Показано, що національна ідея, грунтуючись на політичній концепції, має бути прийнятою та сприйнятою всіма етнічними групами України, забезпечити консолідаційні процеси у суспільстві між нацією та соціумом, між центром та регіонами, між політичними партіями та рухами, стати світоглядним орієнтиром у системі освіти, виховання, сфері соціалізації особи. Основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні проголошено розширення масової бази влади, підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі громадян в управлінні державними та суспільними справами.

Розкрито сутність, поняття, цінності та значення політики, її ролі в житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Наведено понад 600 найважливіших понять політичної науки: виборча система мажоритатрна, демократія, держава-анклав, етнополітика, конфлікт політичний тощо.

Висвітлено класичні традиції та парадигми у вивченні міжнародних відносин, сучасні наукові школи та напрями в теорії зазначених відносин. Розглянуто систему, структуру, моральні та правові аспекти міжнародних відносин, цілі, інтереси та засоби їх учасників. Увагу приділено сутності й особливостям формування сучасної системи світової політики, міжнародній інтеграції, міжнародним конфліктам і кризам, підтриманню міжнародного миру та безпеки у XXI ст. Показано місце та роль України в системі міжнародних відносин і сучасної світової політики.

Подано інформацію щодо політичної, соціальної та правової сфери українського суспільства, основних історичних етапів розвитку соціально-політичної доктрини, концептуалізації влади в соціально-політичному дискурсі, проблем розбудови демократичної, правової, соціальної держави та громадянського суспільства в Україні, подолання деструктивних чинників у соціально-політичному житті українського соціуму, національної безпеки України, а також міжнародних відносин в умовах глобалізації. Увагу приділено значенню митної експертизи історико-культурних цінностей України в контексті національної безпеки збереження живописних творів сакрального мистецтва XVI - XVII ст. Розглянуто українські національні ознаки та їх роль у розбудові держави (за творами М. Драгоманова). Розкрито особливості сучасної політичної еліти в Україні. Описано причини та наслідки демографічної кризи в Україні. Визначено роль політичної реклами у формуванні настроїв електорату. Висвітлено шляхи подолання та корекції девіантної поведінки молоді. Описано вплив молодіжних субкультур на формування особистості в підлітковому віці. Розглянуто проблеми співіснування політичних систем країн Заходу й Арабського Сходу.

Увагу приділено питанням політико-правової культури (ППК) українського народу в історичній ретроспективі, трансформації в ППК українського соціуму, проблемам розвитку сучасної ППК українського народу. Висвітлено питання електоральної культури українського соціуму на сучасному етапі, політико-правового забезпечення виборчого процесу в Україні, специфіки взаємодії суб'єктів виборчого процесу з електоратом України в умовах євроінтеграції. Розглянуто електоральні стратегії (зміст, цілі, продуктивність), а також різноманіття тактик і технологій електоральної конкуренції в умовах модерного державотворення. Розкрито сутність та умови формування правової ментальності. Проведено соціологічний аналіз особливостей масової свідомості українців у ставленні до корупції. Описано механізм захисту прав і свобод людини в європейському регіоні. Досліджено вплив світової політики на розвиток ППК українського народу.

Розглянуто специфіку електорального процесу в Україні в сучасних реаліях. Приділено увагу національній безпеці як чиннику розбудови соціальної держави в Україні. Розглянуто також соціальні мережі як чинник безпеки України. Описано особливості сучасного ставлення українців до участі у виборах. Наведено моделі регулювання етнополітичних конфліктів. Розглянуто суверенітет держави як основну складову політичної системи суспільства. Досліджено тенденції трансформації воєнної політики держав в умовах глобалізації. Висвітлено питання європейської безпеки перед новими викликами. Увагу приділено системній кризі Євросоюзу і викликам для України. Акцентовано на стратегічних комунікаціях у системі національної безпеки України. Досліджено психологічні детермінанти електоральної поведінки. Розглянуто політичну систему держави як провідний чинник забезпечення державної безпеки. Описано особливості дослідження політичної культури України.

Проаналізовано основні категорії соціології права. Розкрито сутність, поняття, цінності та значення права, його роль у житті особи та суспільства, нації і держави, у долі народів і людства загалом. Словник сприятиме формуванню нової правової культури українського суспільства, орієнтованої на ідеї демократії, свободи та європейські цінності. Розглянуто понад 600 найважливіших понять соціології права.

Розглянуто методологічні проблеми дослідження сучасного українського суспільства. Досліджено динаміку соціальної структури в умовах трансформації українського соціуму. Проаналізовано демографічні процеси в сучасній Україні. Розглянуто політичну та правову культуру як чинник формування правової держави. Охарактеризовано геополітичні національні інтереси України. Висвітлено проблему віртуалізації соціальної реальності. Показано роль ЗМІ в процесах політичної комунікації в Україні. Розглянуто систему стримувань та противаг як один із ключових елементів забезпечення функціонування демократії. Розкрито тенденції розвитку вітчизняної політичної системи. Проаналізовано вплив міжнародних неурядових організацій на світовий політичний простір.