Мета роботи - обгрунтування на основі аналізу теорій підприємства основних теоретичних положень щодо формування інструментів управління промисловим підприємством. Встановлено, що суб'єктом дослідження у теоріях є підприємство, об'єктом - процес управління потенціалом за формами організації бізнесу й технологією партнерських взаємовідносин, метою - високі фінансові результати, стабілізація діяльності та соціальна відповідальність. Проведено аналіз теорій підприємства щодо встановлення сутності його як соціально-економічної системи за напрямами - технічна підготовка виробництва, економічна теорія та право, теорія систем, маркетинг-менеджмент. Виявлено загальну сукупність функцій - соціально-економічні функції підприємства за групами: інформаційно-правова, виробнича, маркетинг-менеджмент, соціальна відповідальність. При побудові інструментів управління запропоновано враховувати прямий та зворотний зв'язок підприємства на всіх рівнях управління - мікро-, мезо- та макро-. На цьому підгрунті розроблено положення щодо формування інструментів управління промисловими підприємствами за двома підходами - теоретичним і функціональним.

Мета роботи - визначення теоретичних основ формування комплексу інструментів управління сталим розвитком промислових підприємств. Виявлено, що в економічній літературі існує багато розбіжностей щодо видів інструментів управління сталим розвитком підприємства та їх кількості. Проведено дослідження рейтингу ТОП-10 інструментів управління підприємством за щорічними даними консалтингової компанії Bain & Company, які дозволили встановити найбільш популярні з них для субієктів господарювання. При формуванні комплексу інструментів управління сталим розвитком промислового підприємства враховано: досвід розвинутих країн світу щодо їх використання, функції підприємства (інформаційно-правова, виробнича, маркетинг-менеджмент, соціальна відповідальність) та напрями його розвитку (соціальний, екологічний, енергетичний, економічний). Запропоновано інструменти управління підприємством класифікувати за методами забезпечення на інформаційно-законодавчі та аналітико-розрахункові.

Узагальнено та уточнено теоретичні положення щодо соціальної відповідальності промислових підприємств з урахуванням сучасної концепції сталого розвитку в Україні, розробка наукового (дворівнева процедура оцінки) та методичного (розрахунок загального інтегрального показника СВП) підходів щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства. Відмінністю підходів є узгодженість показників за впливом факторів зовнішнього середовища (за зовнішніми стейкхолдерами) та складовими сталого розвитку підприємства. Проаналізовано сутність поняття соціальної відповідальності, її концепції, принципи, мотиви, переваги та недоліки щодо впровадження; виокремлено поняття "соціальна відповідальність підприємства (СВП)" в рамках сталого розвитку. Запропоновано модель формування теоретичних основ і методичних підходів щодо соціальної відповідальності, яка відрізняється від раніше розроблених тим, що оцінка соціальної відповідальності здійснюється за рівнями управління (макро-, мезо- і мікрорівень), взаємовідносинами зі стейкхолдерами, життєвим циклом підприємства тощо. Розроблено науковий підхід та процедуру оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку, яка складається з двох рівнів. Удосконалено методичний підхід щодо оцінки соціальної відповідальності підприємства в рамках сталого розвитку. Він складається з показників оцінки впливу зовнішніх стейкхолдерів на економічну складову (перший рівень оцінки) та економічної на екологічну, енергетичну та соціальну складові (другий рівень). Визначено показники, що характеризують діяльність підприємства з покращення умов життя мешканців регіону, де воно працює. Методичний підхід базується на використанні індексного методу. Наведені розробки дозволяють побудувати соціально відповідальне підприємство, чия діяльність буде узгодженою зі стратегією сталого розвитку, з партнерами по бізнесу (стейкхолдерами) та дозволить проводити заходи щодо соціального забезпечення та забезпечення енергоносіями працівників й мешканців регіону, знижувати викиди шкідливих речовин.

Визначено аспекти використання соціально-етичного маркетингу забезпечення сталого розвитку в Україні суб'єктами господарської діяльності. Сформовано аспекти системи маркетингових інструментів відповідно до стратегій циркулярної економіки, систематизовано інструменти, методи та форми соціально-етичного маркетингу для забезпечення сталого розвитку.

Мета статті - уточнення теоретичних засад формування та застосування маркетингових інструментів, визначення їх місця в системі управління підприємством, класифікація за видами маркетингової діяльності та розподіленням на традиційні і новітні. Інструменти управління відіграють велику роль у виконанні місії та досягненні цілей, які поставлені перед підприємством, оскільки вони є способами, засобами, прийомами задля конкретної реалізації цілей управління суб'єктом господарювання. Маркетингові інструменти - основа ефективності маркетингової діяльності підприємства. Маркетингові інструменти розподілено на три групи: за видами маркетингових досліджень; за комплексом маркетингу; за аналізом результативності й ефективності маркетингової діяльності. Запропоновано третю групу інструментів формувати за трьома напрямами - оцінка використання комплексу маркетингу з позиції його активності, результативності й ефективності маркетингової діяльності, та її впливу на рівень соціальної відповідальності підприємства. Кожна група містить як традиційні інструменти, що охоплюють традиційні методи дослідження, елементи та політики маркетингу, так і новітні, які базуються на сучасних інформаційних технологіях, психологічних прийомах, економіко-математичних моделях і методах.