Уперше в українському літературознавстві здійснено спробу по-новому осмислити проблему української російськомовної літератури на матеріалі прози В. Наріжного, О. Сомова, А. Погорільського. Українські російськомовні прозаїки, орієнтуючись на мову середовища, в якому фомувався їх світогляд, продовжують традиції даної української літератури, що творилася чужими мовами (латинською, польською). Відзначено, що проза В. Наріжного, О. Сомова, А. Погорільського належить до української літератури, тому що відображає українську культурну та літературну парадигму. З'ясовано, що прозаїки у творах відображають "колективне несвідоме" українців у вигляді архетипів (Великої Матері, хати), міфем (Перуна, Купала). У даній прозі відображено українські прислів'я, легенди, перекази, пісні, казки. Зазначено, що у етнічній компетентності літераторів має прояв їх етнічна свідомість, що уможливлює розгляд прозової спадщини у контексті української літератури. На підставі аналізу української російськомовної прози кінця XVIII - першої третини XIX ст. у аспекті зв'язків з національною культурою та літературою доведено, що вона є ланкою, яка поєднує давню українську белетристику з прозою нового часу, яку започаткував Г. Квітка-Основ'яненко.

Наведено інформацію про художні твори, у яких згадується або змальовується Переяслав. Увагу приділено літературним творам Г. Хоткевича, М. Грушевського, П. Загребельного, С. Вишенського, П. Ярмоленка.

Дана информация о художественных произведениях, в которых упоминается или описывается Переяслав. Уделено внимание литературным произведениям Г. Хоткевича, М. Грушевского, П. Загребельного, С. Вишенского, П. Ярмоленко.

Збірник містить праці, суголосні професійним зацікавленням та спрямуванням наукової школи М.Корпапнюка - академіка АН Вищої освіти України, директора Центру Сковородинознавства Переяслав-Хмельницького ДПУ, фахівця в галузях давньої національної та класичної літератур, а також статті, присвячені ювіляру. Висвітлено гуманістичні тенденції в розвитку української літератури доби Київської Русі та Відродження, проукраїнське тлумачення "Слово о полку Ігоревім" у перекладі В. Капніста, особливості змалювання образу Переяслава в українському літописанні Княжого часу. Розглянуто питання про апокрифічні джерела давньоукраїнської літератури, відображення історичної тематики в книжному українському віршуванні другої половини ХVIII ст., утвердження самобутності української усної словесності в періодиці першої половини ХІХ ст. Подано аналіз певних аспектів творчості Г. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Лазаря Барановича, Ю. Словацького, Омеляна Огоновського, Симона Пекаліди та ін. В кінці видання наведено список наукових праць М.П.Корпанюка та перелік його публіцистичних статей.

Розкрито процес створення і діяльність Переяслав-Хмельницького Шевченкового товариства "Тарасовий заповіт", увагу приділено залученню учнівської молоді міста до поглибленого вивчення життя і творчості поета. Висвітлено історію створення цієї міськрайонної громадської організації. Увагу приділено діяльності Тараса Шевченка, різним аспектам його творчості, місцю і ролі творів Шевченка у сучасному житті тощо.