Проведено экспериментальное сравнительное исследование иммунотропной активности ингибиторов ЦОГ-2 мелоксикама, целекоксиба и диклофенака натрия. Изучены факторы, принимающие участие в специфическом иммунитете: проведена оценка влияния препаратов на массу и клеточность лимфоидных органов, а также на гуморальный иммунитет (определение титра гемагглютининов, гемолизинов и количества антителообразующих клеток селезёнки у белых нелинейных мышей). Показано, что с возрастанием селективности препаратов уменьшается их депримирующее влияние на гуморальный и специфический иммунитет. Однако при этом увеличение дозы НПВС приводит к усилению оказываемого ими иммунодепрессивного эффекта.

Вивчення впливу досліджуваних неопіоїдних анальгетиків на неспецифічну резистентність організму показало, що найбільш виражений інгібуючий вплив мають: диклофенак-натрію, тіоаспекард та індотрил. Застосування вінборону сприяло підвищенню неспецифічної резистентності організму. За вираженістю пригнічувального впливу на гуморальну ланку імунної відповіді досліджувані препарати можна розташувати в ряду: диклофенак-натрію > індотрил > мелоксикам > целекоксиб > тіоаспекард. Високоселективний інгібітор ЦОГ-2 рофекоксиб і спазмоанальгетик вінборон сприяли підвищенню гуморальної імунної відповіді. Під час вивчення впливу неопіоїдних анальгетиків на клітинну ланку імунної відповіді виявлено, що тільки вінборон сприяв підвищенню показників реакції гіперчутливості повільного типу. Дослідження імунотропної активності вінборону на мишах лінії СВА з індукованою циклофосфаном імунологічною недостатністю виявило підвищення антитілоутворювальної функції клітин селезінки та показників реакції гіперчутливості повільного типу, зниження імуносупресивної дії циклофосфану.