Розглянуто вплив атмосферного повітря і повітря закритих приміщень на якість продукту бульбашково-плівкової екстракції, тобто доочищеної води. Наведено максимальні концентрації різних видів забруднень у повітрі, надано оцінку можливості поглинання цих домішок водою у разі барботажу. Оцінено наслідки від зміни складу атмосферного повітря на якість обробки води цим повітрям.

В статье рассмотрен вопрос, в какой степени атмосферный воздух и воздух закрытых помещений может влиять на качество продукта пузырьково-пленочной экстракции, т.е. доочищенной воды. Приведены максимальные уровни содержания различных видов загрязнений ввоздухе, дана оценка возможности поглощения этих примесей водой при барботаже. Оценены последствия от изменения состава атмосферного воздуха на качество обработки воды этим воздухом.

This paper is devoted to the problem of atmospheric and closed rooms air influence on the purified water quality, which are the product of bubble-film extraction. The maximum concentration levels of the various pollutants in air, and possibility of their absorption by water during bubbling are presented in the paper. The effect of atmospheric air composition on the quality of treated water by this air has been estimated.

Проаналізовано та модифіковано математичні моделі дискретних нелінійних систем. Розроблено методи математичного моделювання дискретних нелінійних систем за умов неповних даних. Досліджено властивості модифікованої задачі дискретної оптимізації - задачі інвестора з урахуванням дисконтування грошових потоків. Розроблено поліноміальний алгоритм розв'язання одного підкласу цієї задачі. Розвинуто підхід до аналізу структури образу критеріального простору векторних задач дискретної оптимізації. Запропоновано комбінований підхід до математичного моделювання за умов неповних даних, який поєднує класичні статистичні методи аналізу часових рядів з методами детермінованого хаосу. Наведено нові базові математичні моделі нелінійної динаміки - динамічні системи з джокером і фрактальні графи.

Приведены результаты экспериментального изучения влияния рекомбинантного антагониста рецепторов интерлейкина-1 (АРИЛ-1) на процессы альтерации, которое проводилось на моделях фенолового вульвовагинита и спирто-преднизолоновой язвы у крыс. На модели фенолового вульвовагинита АРИЛ-1 способствовал снижению цитодеструктивных процессов в вульве экспериментальных животных, проявляя достоверную антиальтеративную и антиэкссудативную активность. На модели острого язвенного поражения желудка АРИЛ-1 в выбранном диапазоне доз не проявил достоверной противоязвенной активности, но наличие тенденции к противоязвенному действию имеет определенное значение при использовании АРИЛ-1 в терапии воспалительных процессов, поскольку позволяет в процессе терапии избежать ульцерогенного действия, свойственного традиционным нестероидным противовоспалительным средствам.

Проведено сравнительное изучение противоязвенной активности различных экстрактов липы: липофильного комплекса из соцветий липы, полифенольного комплекса из соцветий липы и полисахаридного комплекса из соцветий липы при экспериментальном поражении желудка на модели спирто-преднизолоновой язвы у крыс. Установлена противоязвенная активность исследуемых экстрактов. Доказано, что применение полифенольного комплекса из соцветий липы проявляет максимальное противоязвенное действие, которое превышает противоязвенные активности не только других изучаемых экстрактов из соцветий липы, но и показатели препаратов сравнения альтана и масла облепихи. Полученные результаты позволяют считать экстракты липы, в первую очередь, полифенольный экстракт из соцветий липы, перспективными средствами для лечения язвенной болезни, а создание лекарственных форм на их основании целесообразным.

Проведено скрининговое изучение противоязвенной активности экстракта из соцветий липы сердцелистной, который содержит полифенольный комплекс биологически активных веществ при экспериментальном поражении желудка на модели спирто-преднизолоновой язвы у крыс в широком диапазоне доз. Установлено наличие выраженной противоязвенной активности исследуемого экстракта липы сердцелистной при лечебно-профилактическом режиме введения в диапазоне доз 25 - 100 мг/кг. Определена условно-терапевтическая доза для дальнейшего углубленного изучения противоязвенной активности данного экстракта, которая составляет 25 мг/кг. Полученные результаты позволяют считать полифенольный комплекс из соцветий липы сердцелистной в дозе 25 мг/кг перспективным противоязвенным средством для дальнейшего изучения, а создание лекарственных форм на его основе целесообразным.

Проведено вивчення противиразкової активності поліфенольного комплексу із суцвіть липи серцелистої та сиропу на його основі у разі експериментального ураження шлунка на моделі гострої індометацинової гастропатії у щурів. Встановлено противиразкову активність досліджуваних поліфенольного комплексу та сиропу. Доведено, що дія поліфенольного комплексу із суцвіть липи та сиропу на його основі не поступається ефекту препарату порівняння альтан. Одержані дані аргументують доцільність застосування поліфенольного комплексу із суцвіть липи серцелистої та сиропу на його основі, що мають противиразкову активність, у комплексній терапії та профілактиці гастропатій, викликаних прийомом нестероїдних протизапальних препаратів.

Досліджено вплив обробки імпульсним електричним струмом на структурний і фазовий склад маловуглецевої сталі Ст3. Відзначено, що даний вид обробки призводить до зсуву температурного інтервалу в'язко-крихкого переходу сталі в бік більш низьких температур.

Вивчено противиразкову активність поліфенольного комплексу з суцвіть липи (ПФКЛ) серцелистої та сиропу на його основі. Встановлено виражену протизапальну дію досліджуваних препаратів липи. Проведено фармакологічний скринінг трьох екстрактів липи серцелистої: поліфенольного, ліпофільного та полісахаридного. Встановлено, що субстанція липи серцелистої не впливає на моторну та знижує секреторну функції шлунково-кишкового тракту в середньому на 33 %. Виявлено позитивну фармакотерапевтичну дію названих препаратів на моделях експериментальних виразок з різним етіопатогенезом: спирто-преднізолоновій, серотоніновій, гідрокортизоновій. Доведено, що вираженість противиразкової дії ПФКЛ та його сиропу на моделях всіх виразок шлунка не поступається альтану. Доведено здатність ПФКЛ та його сиропу зменшувати гастротоксичність НПЗП, яка не поступається дії альтану.

Однією з форм створення нових лікарських препаратів є вдосконалення лікарської рослинної сировини. При лікуванні виразки шлунка раціональною є комплексна терапія, спрямована на нейтралізацію соляної кислоти шлунка, захист його слизової оболонки від агресивних факторів, зменшення запалення і прискорення репаративних процесів. У цьому відношенні найбільш перспективними є лікарські засоби рослинного походження, що зумовлено їх високою активністю у поєднанні з низькою токсичністю. Предметом даного дослідження були таблетки біофітон "Здоровий шлунок" виробництва "Фітоаптека Чистякова", які містять: коріння алтеї лікарської (13 %), кореневища перстачу прямостоячого (11 %), листя подорожника великого (11 %), коріння солодки голої (11 %), траву кропиви собачої (11 %), траву деревію звичайного (11 %), квітки календули лікарської (10 %), квітки ромашки аптечної (10 %), кореневища аїру болотного (9 %). Наведена вище фітокомпозиція виготовлена за допомогою унікальної сучасної технології кріомеханічної активації рослинної сировини, що принципово відрізняється від усіх відомих способів вилучення біологічно активних речовин (БАР). Ця технологія дає можливість концентрувати в малому об'ємі основні БАР фітосировини різної біохімічної природи. Мета дослідження - довести противиразкову активність (ПВА) препарату біофітон "Здоровий шлунок". ПВА даного препарату вивчали в дозі 120 мг/кг, розрахованій за допомогою коефіцієнта видової чутливості, яку відтворювали на моделі гострої спирто-преднізолонової виразки шлунка у щурів. У результаті вивчення ефективності препарату біофітон "Здоровий шлунок" експериментально доведена його противиразкова активність, яка склала 75,5 %, що практично не поступається активності препарату порівняння ранітидину, противиразкова активність якого складає 85,1 %. Даний показник говорить про високу ефективність та перспективу використання препарату біофітон "Здоровий шлунок" для профілактики рецидивів та комплексного лікування виразки шлунка.

Діяльність печінки як центральної метаболічної лабораторії організму має чітку циркадіанну ритміку, що обумовлено добовою залежністю перебігу метаболічних процесів в органі. Важливою об'єднуючою ланкою клітинного метаболізму і циркадіанних ритмів є стан антиоксидантної системи організму (АОС) та активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ). У результаті проведених досліджень встановлена циркадіанна залежність активності ПОЛ-АОС, однак не всі компоненти системи АОЗ рівноцінно "працюють" протягом доби. За показниками активності ключових компонентів системи АОЗ - найбільша "стійкість" АОС спостерігається в ранково-денний, а мінімальна - у вечірньо-нічний періоди. Суттєвих статевих відмінностей між щурами-самицями та щурами-самцями не виявлено.

Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх надасть змоу суттєво оптимізувати фармакотерапію. Мета дослідження - оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об'єкта даних досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Дослідження проведено на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Проведені дослідження надаи змогу виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу й активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ у разі застосування глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов'язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки: виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати під час розробки комплексного хронопортрету цього препарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5 + Р281.92-2 + Р282.113

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Гепатопротектори

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розглянути міжнародні та національні моделі для оцінки "розумності" та сталості міст і розробити підхід до оцінки в цьому аспекті українських міст. Розглянуто ряд визначень для "розумних сталих міст" (РСМ) та їх компонентів, що пропонуються різними школами. Грунтуючись на методологіях обраних міжнародних індексів, створено таблицю для порівняння компонентів, що були перегруповані за чотирма складовими: Розумні люди, Розумна економіка, Розумна екологія, Розумне урядування та ІКТ як підтримуючий механізм. Для моделі в українських містах виділено дві стадії із кількома складовими: створення умов для розбудови концепції РСМ; безпосереднє вимірювання сталості та "розумності" міст. Подальше дослідження має сконцентруватися на розробці індексу Розумних Сталих Міст, який дозволить порівнювати міста та їх прогрес на національному рівні.

Розглянуто та систематизовано основні виклики, що постають перед містами у ХХI ст., і як можливу відповідь запропоновано концепцію. Розумного сталого міста. Окреслено її компоненти та практичне значення, виходячи із досвіду наявних розумних міст (Лондон, Відень, Стокгольм, Барселона тощо) та вже імплементованих розумних рішень. На основі дослідження запропоновано алгоритм розбудови концепції в українських містах. Розумні міста 3.0 мають тенденцію поширювати найкращі практики та досвід на оточуючі території, покращуючи життя не лише мешканців міст, але і прилеглих селищ. Адже самі лише розумні технології не вирішать проблему розростання міст та браку ресурсів. Вимирання сіл та селищ особливо гостро відчувається в Україні. Тож, механізм та досвід ревіталізації селищ та розбудови концепції "розумного селища" набувають особливої актуальності.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти процесів глобалізації та регіоналізації як вектори розвитку міжнародних економічних відносин, які впливають і в найближчі десятиліття впливатимуть на світову економіку. Проаналізовано сучасний стан і перспективи участі України в міжнародних економічних відносинах. Висвітлено теоретичні положення просторової економіки. Увагу приділено просторовій економіці в сучасних світогосподарських процесах, суперечностям і протиріччям сучасних глобалізаційних процесів, класифікації протиріч глобалізації. Розглянуто логіку розвитку глобалізації та регіоналізації як системоутворюючих факторів трансформаційних змін у світовому економічному просторі.

Досліджено ключові концепти та інструментарій стратегії розвитку розумної спеціалізації в Україні на основі співпраці. Розкрито особливості формування конкурентних переваг територій та зміцнення колаборацій як основи розбудови регіональних інноваційних стратегій. Виокремлено пріоритети науково-технічного розвитку та узагальнено підходи до вибору напрямів розумної спеціалізації. Розглянуто рамкові умови та інструменти реалізації стратегії розумної спеціалізації в Україні. Проаналізовано вектори та особливості розвитку регіонів України на засадах розумної спеціалізації. Розкрито роль університетів у реалізації стратегії розумної спеціалізації. Проведено оцінку рівня технологічності продукції переробної промисловості в регіонах України. Досліджено структурні пропорції ціннісної пропозиції сектору вищої освіти в системі інноваційного розвитку економіки. Виокремлено особливості розвитку "розумних" міст в ЄС та Україні. Проведено оцінку рівня збалансованості економічного розвитку регіонів України як передумови стійкості національної економіки.