Досліджено передумови виникнення та критерії відтворення людини-маси за умов техногенної цивілізації, їх зв'язок з фундаментальними феноменами даного типу цивілізації. Розкрито суть і механізми деструктивного впливу дегуманізованого техногенного середовища існування на людину, за допомогою якого відбувається масове відтворення та поширення регресивної структури особистості людини, яка в межах техногенного суспільства перетворюється на домінуючий тип організації особистості. Обгрунтовано твердження, що за умов техногенної цивілізації регресивні тенденції розвитку особистості обумовлюються всебічним наступом на людську сутність, інстинктивну природу людини, який є цілеспрямованим процесом всього пануючого техногенного порядку існування суспільства, соціально-економічна система якого базується на експлуатації всебічного відчуження буття людини. Доведено, що відтворення регресивної структури особистості як головної умови увіковічування є не побічний ефект розвитку техногенної цивілізації, а необхідна і найважливіша умова її подальшого існування.

Висвітлено життєвий і творчий шлях видатного математика та фізика-теоретика академіка M. М. Боголюбова. Розкрито фундаментальний внесок ученого у формування та розвиток багатьох розділів математики, механіки, фізики. Показано, що започатковані й розвинуті ним нові напрями в галузях диференціальних рівнянь, нелінійної механіки, математичної фізики, теорій надплинності, надпровідності, квантової теорії поля, фізики високих енергій актуальні і для сьогоднішньої науки. Розкрито роль M. М. Боголюбова у створенні нових наукових установ, лабораторій, кафедр. Наведено приклади створених ним наукових шкіл. Вміщено хронологічний покажчик друкованих праць M. М. Боголюбова, а також літературу про його життя та діяльність.

Проаналізовано філософські проблеми глобальних викликів, що характеризують становлення цифрової епохи. Основну увагу приділено аналізу антропологічних вимірів цифрового суспільства, соціально-політичних проблем, що виникли під впливом глобальної інформатизації сучасного суспільства. Розглянуто тенденції розвитку науки й освіти в умовах глобальної інформатизації. Аналіз глобальних антропологічних і соціально-політичних викликів в цифрову епоху екстрапольовано на українську реальність. Увагу приділено антропологічному вектору у сучасній лінгвістичній філософії, правам людини в інформаційному просторі сучасного суспільства, філософії як культурі мислення в цифровому суспільстві.

За умов стрімкого розвитку методик забезпечення якості програмного коду, все більшою стає потреба в інструментах, що можуть автоматизувати процес оновлення та реструктуризації текстів програм. Розроблено програмний засіб для вимірювання програмних метрик, що дозволяє провести оцінювання якості вихідного коду програм мовою Fortran. Для цього розроблено алгоритми обходу синтаксичного дерева програми та на їх основі реалізовано модуль для інтегрованого середовища програмування Photran. Модуль використовує синтаксичний аналізатор програмного коду та побудоване Photran на його основі структурне дерево. Проведено порівняння розробленого засобу з наявними інструментами аналізу вихідного коду.