Наведено загальну інформацію про резонансні перетворювачі (РП) постійної напруги (ПН) , методи регулювання вихідних параметрів, а також шляхи розвитку РП з частотним регулюванням. Розглянуто питання проектування РП ПН на підставі аналізу процесів енергообміну в резонансному контурі. Запропоновано методику розрахунку РП, а також динамічні моделі РП ПН для малих збурень, зумовлених флуктуаціями вхідної напруги та нестабільністю комутаційної та резонансної частот.

Приведены общая информация о резонансных преобразователях (РП) постоянного напряжения (ПН) и методах регулирования выходных параметров, а также пути развития РП с частотным регулированием. Рассмотрены вопросы проектирования РП ПН на основе анализа процессов энергообмена в резонансном контуре. Предложены методика расчета РП, а также динамические модели РП НП для малых возбуждений, обусловленных флуктуациями входного напряжения и нестабильностью коммутационной и резонансной частот.

Удосконалено теорію послідовно-резонансних перетворювачів з релейним регулюванням, що дозволяє поліпшити їх енергетичні характеристики. Досліджено процеси енергообміну у послідовно-резонансному перетворювачі. Виділено сполучення фаз, які забезпечують регулювання вихідної напруги з мінімальними комутаційними втратами. Створено математичні моделі, які дозволяють досліджувати електромагнітні процеси перетворювача, розраховувати статичні й динамічні характеристики. Розроблено передавальні функції для малих збурень вхідної напруги, які можна використати для оцінки фільтруючої здатності перетворювача. Одержано співвідношення для визначення параметрів поділу основного періоду перетворення на декілька малих, що дозволяє знизити максимальні значення струму й напруги у резонансному колі. Запропоновано алгоритми роботи мікропроцесорної системи керування послідовно-резонансним перетворювачем з релейним регулюванням, що забезпечують його високі технічні характеристики.

Наведено систематизований опис резонансних перетворювачів (РП) постійної напруги як елементів суднових систем автоматики, способів їх керування, особливостей побудови мікропроцесорних систем керування. Проаналізовано процеси у силових частинах РП, проведено розрахунок статичних і динамічних характеристик за різних способів регулювання вихідних величин. Наведено математичний опис електромагнітних процесів у перетворювачах, технічні особливості мікроконтролерів, функціональні схеми й алгоритми роботи систем керування, що реалізують різні способи регулювання, зокрема, РП на базі мікропроцесорів.

Приведены систематизированное описание резонансных преобразователей (РП) постоянного напряжения как элементов судовых систем автоматики, способов их управления, особенностей построения микропроцессорных систем управления. Проанализированы процессы в силовых частях РП, проведен расчёт статических и динамических характеристик при разных способах регулирования исходных величин. Изложены математическое описание электромагнитных процессов в преобразователях, технические особенности микроконтроллеров, функциональные схемы и алгоритмы работы систем управления, реализуемых разные способы регулирования, в частности, РП на базе микропроцессоров.

Определено понятие "прикус" и на примере лечения дистальной окклюзии рассмотрены варианты удаления или не удаления зубов по ортодонтным показателям. Сделаны выводы об обязательном учете размеров фронтальных зубов и их соотношения.

Описано методику визначення гіперкорекції дисталізації верхніх молярів за допомогою телерентгенограми. Пропонована методика попереджує рецидиви під час лікування зубокоміркових форм дистального прикусу і забезпечує досягнення задовільного функціонального та естетичного результату без видалення зубів.

Проведено електроміографічні дослідження жувальних м'язів на етапах комплексного лікування пародонтиту - терапевтичного, хірургічного, ортопедичного. Обстежено 97 осіб віком від 21-го до 55-ти років з пародонтитом різних ступенів важкості. Електроміограму (ЕМГ) реєстрували за методикою ЦНДІС, як функціональну пробу використовували жування певного об'єму моркви, з показників ЕМГ визначали амплітуду лівого та правого жувальних м'язів, час жувального акту та кількість жувальних рухів. Визначено, що показники ЕМГ починають покращуватись вже після терапевтичного лікування, після хірургічного вони не змінюються, а після ортопедичного й особливо через півроку після комплексного лікування набувають найсуттєвіших змін у бік нормалізації.

Запропоновано методику визначення відстані дисталізації верхніх молярів, в основу якої покладені деякі параметри розшифровки телерентгенограми за Rickets. Основними орієнтирами на черепі є крилопіднебінна ямка з перпендикуляром до франкфуртської горизонталі, довгі осі перших верхніх молярів і різців, а також NPg і APg. Відстань пересування верхніх перших молярів відносно крилоподібної ямки визначає реальну їх дисталізацію, а зіставлення цього параметра з загальним уздовженням зубного ряду свідчить про втрату якоря у процесі лікування. Проведено лікування 22-х пацієнтів з дистальним прикусом віком від 9-ти до 15-ти років з застосуванням брекет-апаратів у сполученні з дисталізаторами Jones-Jig і якірною системою у вигляді апарату Nance.

Розроблено адаптивну мікропроцесорну систему керування перетворювачем частоти на основі резонансного інвертора, що дає змогу, реалізовуючи м'яку комутацію силових транзисторів, сформувати низькочастотну синусоїдальну вихідну напругу з низьким коефіцієнтом гармонік та завдяки адаптивному регулюванню розширити робочий діапазон зовнішньої характеристики перетворювача. Визначено скоректоване значення відносної вихідної напруги, що враховується при формуванні послідовності керуючих імпульсів, які подаються на ключові елементи схеми, при виході за межі робочого діапазону зовнішньої характеристики перетворювача.