Проаналізовано наукові погляди щодо "лірики безсюжетної", "лірики частково сюжетної", "лірики сюжетної, але іноді безфабульної", "лірика завжди сюжетної та фабульної". На основі зазначених методів наукового дослідження доведено помилковість і дизгармонійність перших трьох поглядів. Проведено цілісний аналіз структури ліричного твору, виокремлено й детально висвітлено систему складових "структури внутрішньої форми" ліричного твору з визначенням місця та ролі у даній структурі ліричного сюжету та фабули. Встановлено, що зазначена структура цілком аналогічна цілісній "структурі внутрішньої форми" будь-якого літературного твору і виглядає як низка взаємопов'язаних складових "образність - конфліктність - сюжет (у формі фабули чи системи фабул) - жанр". З'ясовано правдивість наукового погляду "лірика завжди сюжетна і фабульна". Доведено, що сюжетність і фабульність - властивості не родові, а загальнолітературні. Виявлено структурні компоненти та типологію будови ліричного сюжету та фабули, типологію ліричних сюжетів і фабул за їх розвитком, а також те, що звичні погляди на "сюжет" і "фабулу" є звуженими, що недослідженість їх поетики, особливо поетики малих неповних за розвитком сюжетів (і фабул) логічно викликала помилкові думки про "безсюжетність", "безфабульність" або "часткову наявність" сюжету чи фабули у ліриці. Розглянуто структурно-композиційні можливості малого ліричного сюжету (тобто сюжету-фабули) з боку його розвитку. Зроблено висновок про "структуру внутрішньої форми" твору як основу для подальшого дослідження композиційних можливостей ліричного твору.

Висвітлено історію вивчення проблеми визначення та наявності сюжету в ліриці. Доведено, що сюжет - невід'ємна частина внутрішньої форми твору будь-якого роду.

Освещена история изучения проблемы определения сюжета и наличия сюжета в лирике. Доказано, что сюжет - неотъемлемая часть внутренней формы произведения любого рода.

The article dwells upon the problems of definition of the term "plot" upon its presence in lyrics. The author proves that the plot is an indispensable part of the inner structure of any literary text.

Зазначено, що сучасна наука, зокрема літературознавство, розвиваються в межах перехідного періоду від частково-системного до цілісно-системного рівня. Подано порівняльну характеристику основних принципів дослідження на цих рівнях.

Современная наука, включая литературоведение, движется от частично-системного к целостно-системному уровню развития. Приведена сравнительная характеристика ведущих принципов исследования на этих уровнях.

The present-day science, literature including, tends from partly systemic to wholly systemic level of development. The paper centers on the comparative description of major cognitive principles of research.

Проаналізовано книгу Євгена Сверстюка "Шевченко понад часом" (2011) і на цілісно-системній базі виявлено вищий вид реалістичного методу - загальнолюдський реалізм, який пояснює світову цінність творчості Шевченка. Виокремлено чотири різновиди реалізму.