Запропоновано підхід до оцінки ефективності впровадження заходів зі зниження рівня профзахворюваності на підприємстві, що базується на методах прогнозування. Вихідними даними для прогнозу є показники діяльності підприємства за певні періоди, на підставі яких розроблено математико-статистичну модель. Розглянутий підхід дозволяє перейти до наступного етапу - створення автоматизованої системи управління охороною праці на підприємстві, в основу якої покладено науково обгрунтовані методи оцінки ефективності заходів зі зниження рівня профзахворюваності.

Проаналізовано існуючі методи прогнозування виробничого травматизму та професійної захворюваності. Розглянуто придатність методів прогнозування травматизму для аналізу профзахворювань. Обгрунтовано доцільність застосування розподілу Пуассона під час прогнозування рівня професійної захворюваності. Сформульовано вимоги до інформаційно-аналітичної системи запобігання професійній захворюваності.

Розглянуто актуальні питання аналізу та систематизації ряду чинників, що зумовлюють стан охорони праці у зварювальному виробництві. Для моделювання показників запропоновано використання математичного апарату регресійного аналізу. Результати моделювання дозволяють обгрунтувати план працеохоронних заходів відповідно до конкретних виробничих умов.

Розроблено алгоритм планування заходів, спрямованих на зниження ризику професійної захворюваності у зварювальному виробництві. Запропоновано для використання показник, який визначає економічну ефективність планування працеохоронних заходів.

Розглянуто питання встановлення закономірностей виникнення професійної захворюваності зварників у процесі ручного дугового зварювання. Проаналізовано ступені впливу множини чинників на ризик виникнення професійної захворюваності. З використанням методів математичного моделювання встановлено функціональні залежності інтенсивності виділення та концентрації зварювального аерозолю для найбільш розповсюджених марок електродів. Отримано висновки щодо функціональної залежності ризику професійного захворювання зварника від загального стажу його роботи, стажу роботи в контакті з пилом, а також від середнього пилового навантаження на організм працюючого. Розроблена методика планування заходів з питань охорони праці в зварювальному виробництві з використанням інформаційно-аналітичної системи дозволяє комплексно вирішувати питання зі створення належних умов праці та запобігати професійним захворюванням зварників. Висвітлено особливості вибору засобів захисту зварників з урахуванням фінансових витрат на їх реалізацію.

Запропоновано методику розрахунку ризику травматизму та професійної захворюваності працівників на базі статистичних даних про стан охорони праці на об'єктах енергетики. Зазначена методика у поєднанні з відповідним програмним забезпеченням дозволяє одержувати ефективні науково обгрунтовані плани щодо підвищення рівня виробничої безпеки.

Наведено результати аналізу завдань управління промисловою безпекою та охороною праці за умов інформаційно-аналітичної підтримки. Розроблено алгоритм вироблення управлінських рішень, що передбачає виконання певних етапів.

Розкрито основні поняття, терміни та визначення в галузі виробничої санітарії. Охарактеризовано чинники виробничого середовища, їх вплив на людину, увагу приділено питанням їх нормування та нормалізації. Акцентовано на санітарно-гігієнічних вимогах до складу повітряного середовища, параметрів мікроклімату, освітлення виробничих приміщень, допустимих рівнів шуму, ультра- та інфразвуку на робочих місцях, вібрацій, рівнів електромагнітних полів, випромінювань оптичного діапазону, іонізуючих випромінювань, а також на заходах та засобах захисту від них. Наведено загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочих місцях. Значну увагу приділено гігієнічній класифікації праці, паспортизації виробництв, атестації робочих місць та санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці. Розглянуто особливості виробничої санітарії, гігієни та фізіології праці за умов застосування комп'ютерних технологій.

Розглянуто структуру та діяльність спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади з нагляду за промисловою безпекою, охороною та гігієною праці, пожежною та радіаційною безпекою. Висвітлено питання взаємодії органів охорони праці з іншими державними наглядовими органами. Розкрито повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці.

Представлены результаты исследований зависимостей концентраций вредных газов (оксида углерода и диоксида азота), поступающих в воздух рабочей зоны при ручной дуговой сварке покрытыми электродами, от расстояния до сварочной дуги в различных условиях вентилирования (с общеобменной и местной вентиляцией и без нее). Получены соответствующие аналитические уравнения, позволяющие прогнозировать концентрации вредных газов в различных точках рабочей зоны в зависимости от мощности сварочной дуги.

Представлены результаты исследований зависимости концентрации вредных веществ, поступающих в воздух рабочей зоны при ручной дуговой сварке электродами с рутил-целлюлозным покрытием, от расстояния до сварочной дуги в различных условиях вентилирования (с общеобменной вентиляцией, местной и без вентиляции). Получены аналитические зависимости концентрации вредных веществ в различных точках рабочей зоны от интенсивности образования сварочных аэрозолей и мощности сварочной дуги.

Розглянуто структуру та діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері нагляду за промисловою безпекою, охороною та гігієною праці, техногенною, пожежною та радіаційною безпекою. Охарактеризовано взаємодію органів охорони праці з іншими державними наглядовими органами. Обгрунтовано повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці. Приділено увагу питанням аудиту з промислової безпеки та громадському контролю за охороною праці.

Проведено аналіз нанорозмірних фракцій, що утворюються під час зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками, а саме зі зниженим вмістом хрому (VI). Оцінено емісію наночастинок у повітря робочої зони та хімічний склад нанорозмірних фракцій під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (п'ять марок) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI). Встановлено, що зварювання дослідними електродами супроводжується значною емісією в повітря робочої зони частинок нанодіапазону, що відрізняється динамікою в часі загальної концентрації наночастинок, їх пофракційним розподілом та вмістом нанорозмірних металів. У процесі зварювання всіма дослідними електродами в повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні метали: хром, марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. Дослідні електроди при зварюванні продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії в повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елементу в їх складі.

Мета роботи - розроблення єдиної системи гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів у відповідності зі стандартами серії ДСТУ ISO 15011 та обгрунтування доцільності її застосування. Пояснено сутність проблеми коректної порівняльної гігієнічної оцінки вітчизняних і закордонних зварювальних матеріалів. Наведено шляхи вдосконалення методики дослідження показників рівнів виділень і хімічного складу зварювальних аерозолів за рахунок застосування стандартів ДСТУ ISO 15011. Охарактеризовано спектр вимог кожного із стандартів зазначеної серії. Розписано основні процедури гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів, їх специфіку та послідовність, а також основні показники, за якими вона здійснюється.

Мета роботи - обгрунтування порядку виконання процедур визначення гігієнічних характеристик зварювальних матеріалів відповідно до Міжнародних стандартів серії ISO 15011 та гармонізованих Національних ДСТУ ISO 15011. Показано сутність проблеми виконання коректної порівняльної гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів шляхом удосконалення методики дослідження показників рівнів виділень і хімічного складу зварювальних аерозолів за рахунок застосування стандартів ДСТУ ISO 15011. Наведено особливості основних процедур гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів, їх специфіку та послідовність, а також основні показники, за якими вона здійснюється.