Розглянуто типи портретних описів у романі О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу..." та деякі мовні особливості кожного з них.

Рассмотрены типы портретных описаний в романе А. Ильченко "Козацькому роду нема переводу..." и некоторые языковые особенности каждого из них.

The types of portrait descriptions and some linguistic peculiarities of everyone of then are considered in the article of the novel by A.Ilychenko "The cossack's gender never disappears..."

Вперше в українському мовознавстві проаналізовано мову химерно-історичного роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу...", розглянуто способи вираження основних психоментальних та етнокультурних особливостей і цінностей українців як етносу, зокрема, досліджено вербалізацію етнопсихічних архетипів. На підставі вивчення ідіостильових особливостей організації тексту досліджуваного роману виділено такі етнопсихічні архетипи: "Воля", "Віра", "Серце", "Козак", "Мати", "Дівчина". Розкрито своєрідність побудови тексту твору, наведено характеристику таких мовних образів: автора (людини XX ст.), оповідача (сучасника подій) і героя. Описано мовні засоби (епітети, порівняння, символи, синоніми, фразеологізми) реалізації етнопсихічних архетипів шляхом вербалізації типових рис етнічного характеру українців та вивлення цих рис у конкретних описах персонажів. Розглянуто невербальні засоби вираження психічного стану героїв. Етнокультурний елемент у романі репрезентовано у чоловічих (Козак Мамай, Михайло, пан Купа) та жіночих (мати Явдоха, Ярина, Роксолана) образах.

На матеріалі роману О. Ільченка "Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа молодиця" розглянуто прояв у житті українців гумору як провідної риси етнічного характеру. В історико-культурному аспекті наведено основні етнокультурні риси українців, такі, як волелюбність, прагнення до свободи, патріотизм, емоційність, чутливість, чуттєвість, сентименталізм, ліризм, гумор, артистичність, культ матері-жінки, релігійність, толерантність до інших народів, терпимість, індивідуалізм, працелюбність, гостинність, інтровертність, що виявляється в певній спрямованості на свій внутрішній світ, самозаглибленість, колективізм. На підставі здійснених досліджень гумор визначено як одну з основних рис, притаманних українському етносові. З огляду на зміст, стиль і умови написання роману, останній кваліфіковано як такий, що повною мірою репрезентує етнокультурні особливості українців, зокрема й притаманну їм рису і гумор, проаналізовано багатоманітні засоби їх вербалізації, які використовує автор: епітети, порівняння, фразеологізми, ряди контекстуальних синонімів та антонімів, енантіосемія.

Розглянуто проблему формування лексикографічної компетентності в системі професійної підготовки майбутнього вчителя на заняттях філологічного циклу. Шляхом вивчення й аналізу науково-методичної літератури визначено основні напрями розвитку вітчизняної електронної лінгводидактики взагалі й розроблення та впровадження електронних лексикографічних праць навчального призначення зокрема. Для формування лексикографічної компетентності автори пропонують використовувати інформаційні технології, зокрема систему вправ і завдань роботи з електронними словниками. Сформована лексикографічна компетентність свідчить про високий рівень мовної компетенції майбутнього фахівця, визначає відповідний рівень розвитку лексикографічної культури студента. Актуальність роботи зумовлена потребою формування лексикографічної компетенції, що визначає рівень мовної культури майбутнього вчителя початкових класів.

Рассмотрена проблема формирования лексикографической компетентности в системе профессиональной подготовки будущего учителя на занятиях филологического цикла. Путем изучения и анализа научно-методической литературы определены основные направления развития отечественной электронной лингводидактики в общем и разработкой и применением электронных лексикографических упражнений учебного назначения в частности. Для формирования лексикографической компетентности авторы предлагают использовать информационные технологии, систему упражнений и заданий работы с электронными словарями. Сформированная лексикографическая компетентность говорит о высоком уровне языковой компетенции будущего специалиста, определяет соответствующий уровень развития лексикографической культуры студента. Актуальность работы определена необходимостью формирования лексикографической компетенции, что определяет уровень языковой культуры будущего учителя начальных классов.

The article presents the problem of forming the lexicographical competence in the system of professional training of the future teacher at the lessons of the philological cycle. By way of studying and analyzing scientific and technical literature the author defines the main directions of native electronic linguodidactics in general and the development and implementation of electronic lexicographical works for educational purposes in particular. To form the lexicographical competence the authors offerto use the informational technology, in particular the system of exercises and tasks of work with electronic dictionaries. The formed lexicographical competence indicates the high level of the future specialists’ language competence, defines the proper level of the development of the students’ lexicographical culture. The relevance of the work is conditioned by the need of forming the lexicographic competence that defines the level of language culture of the future primary school teacher.

Розглянуто питання авторської пунктуації, що є основним чинником розвитку і становлення правил української пунктуації. Автори статті переконані, що порушення установлених правил пунктуації й авторське застосування розділових знаків наповнює літературні твори певними стилістичними ресурсами й експресивними особливостями, надає особливого стилю тексту, є засобом вираження авторської думки, стилістичним і художнім прийомом. У роботі акцентується на тому, що до системи пунктуації входять індивідуально-авторські розділові знаки, які визначаються як нерегламентоване, не закріплена правилами використання розділових знаків, що представляє собою відхилення від загальних норм.