Розглянуто історію економічних вчень, висвітлено місце меркантилізму в економічній політиці уряду Б.Хмельницького. Викладено питання виникнення класичної політекономії в Англії, класичної школи політекономії, історичної школи, австрійської школи маржиналізму, неокласичної та шведської шкіл. Проаналізовано погляди В.Петті, П.Буагільбера як основоположника французької класичної політекономії, А.Сміта, Ф.Ліста, Ф.Гайєка, Е.Лундберга, наведено модель Гікса - Гансена, концепції Т.Веблена. Охарактеризовано еволюцію неокласичних ідей, зокрема, монетаризм М.Фрідмена, економічний лібералізм Л.Мізеса.

Рассмотрена история экономических учений, освещено место меркантилизма в экономической политике Б.Хмельницкого. Изложены вопросы возникновения классической политэкономии в Англии, классической школы политэкономии, исторической школы, австрийской школы маржинализма, неоклассической и шведской школ. Проанализированы взгляды В.Петти, П.Буагильбера как основоположника французской классической политэкономии, А.Смита, Ф.Листа, Ф.Гайека, Э.Лундберга, приведена модель Гикса - Гансена, концепции Т.Веблена. Охарактеризована эволюция неоклассических идей, в частности, монетаризм М.Фридмена, экономический либерализм Л.Мизеса.

Розглянуто проблеми економічної теорії, висвітлено її значення за умов складних трансформаційних процесів перехідного періоду, який триває в Україні. Розкрито теоретичні засади ринкової економіки, роль підприємства в системі ринкових відносин. Проаналізовано сучасні економічні теорії, концепції та течії. Викладено питання щодо форм організації суспільного виробництва та економічних систем сучасного світу, факторних доходів, проблем циклічності економічного розвитку, державного регулювання й основних аспектів економічної політики, базових засад міжнародної економіки. Розглянуто проблеми попиту та пропозиції, визначення фірмою ціни та обсягу виробництва, особливостей монітарної та фіскальної політики держави.

Рассмотрены проблемы экономической теории, освещено ее значение в условиях сложных трансформационных процессов переходного периода, который длится в Украине. Раскрыты теоретические основы рыночной экономики, роль предприятия в системе рыночных отношений. Проанализированы современные экономические теории, концепции и течения. Изложены вопросы, касающиеся форм организации общественного производства и экономических систем современного мира, факторных доходов, проблем цикличности экономического развития, государственного регулирования и основных аспектов экономической политики, основ международной экономики. Рассмотрены проблемы спроса и предложения, определения фирмой цены и объема производства, особенности монитарной и фискальной политики государства.

Досліджено коло питань освітнього менеджменту, що пов'язані із входженням української вищої освіти до європейського освітнього простору. У процесі вивчення особливостей впровадження інноватики обгрунтовано взаємодію нових суспільно-економічних вимог щодо якості освіти та факторів організаційної культури, що підтверджує необхідність їх врахування як одного з чинників управління інноваційними процесами у вищих навчальних закладах України.

Зазначено, що за сучасних умов міжнародної конкуренції перед Україною постає стратегічне завдання - збереження конкурентоспроможності машинобудівної галузі. У процесі аналізу сучасного стану галузі показано, що в ланцюжку "витрати - ціна - якість - інновації - швидкість реагування на мінливі запити споживачів", Україна засвоїла лише перші три ланки, а сучасні виклики якраз вимагають концентрації на двох останніх. Їх виконання є можливим на базі впровадження сучасних моделей управління діяльністю підприємства - інформаційних систем планування ресурсів ERP і планування ресурсів, синхронізоване з покупцем CSRP, які формують незаперечні конкурентні переваги.

Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти інтеграції логістичних функцій на промисловому підприємстві, визначено організаційні засади цього процесу. Виділено основні критерії доцільності логістичної інтеграції. Запропоновано методику визначення вагомості параметрів логістичної зрілості промислового підприємства для цілей логістичної інтеграції.

Запропоновано дискусію щодо духовного розвитку українського суспільства та інтеграцію християнських цінностей в економіку та менеджмент. Досліджено природу конкуренції, ринкову економічну систему з погляду християнського вчення, описано ставлення митрополита Андрея Шептицького до фінансово-економічного життя. Показано ставлення християн до підприємництва, багатства. Досліджено причини ведення бізнесу, які можна виразити у формуванні місії, що є складовою стратегічного менеджменту.

Досліджено концептуальні засади використання синергетики в економіці й управлінні. Подано визначення сфер і можливостей використання синергії. Проведено оцінювання синергічного потенціалу за допомогою якісних показників діяльності організації. Наведено методику обчислення синергічного ефекту за допомогою дисконтованої вартості майбутніх грошових потоків. Увагу приділено передумовам створення та функціонування стратегічних альянсів.

Здійснено наукові дослідження з метою виявлення умов конкурентності в діяльності суб'єктів господарювання, оскільки в переважній більшості наукових досліджень конкуренції на товарних ринках до уваги беруться ринкові показники, а не особливості господарської діяльності підприємств, які за своєю поведінкою відображають наявність чи відсутність конкуренції на ринку. З огляду на це розглянуто поняття "умови конкурентності" та визначено методи їх формування за видами діяльності. Встановлено залежність умов конкурентності від частки ринку суб'єкта господарювання. Наведено класифікацію методів досягнення умов конкурентності залежно від способу впливу на конкуренцію.

Зазначено, що зважаючи на те, що середовище стає все динамічнішим і непередбачуванішим, потрібно не відмовлятися від стратегічного планування, аргументуючи неможливість прогнозувати майбутні події, а навпаки, продовжувати якнайглибше його досліджувати та шукати способи вдосконалення, щоб забезпечити успішний перспективний розвиток підприємства. Запропоновано розглянути систему стратегічного планування, на виході якої є прийняття найоптимальніших стратегічних управлінських рішень. Наведено структуру системи стратегічного планування, охарактеризовано підсистему планів. Стратегічні плани класифіковано за рівнями на стратегічний план підприємства, стратегічної одиниці та функціональних вертикалей. Показано основні способи, за допомогою яких можна здійснювати оцінку ефективності стратегічного планування.

З'ясовано сутність поняття гнучкості та запропоновано власну класифікацію її різновидів, а також визначено ресурсні та системні параметри гнучкості організації. Зроблено параметричне і фінансово-економічне оцінювання гнучкості організації на фоні аналізу нестабільності зовнішнього економічного середовища функціонування машинобудівних підприємств. Змодельовано зв'язки між нестабільністю зовнішнього економічного середовища, гнучкістю та продуктивністю організації. Запропоновано модель впливу нестабільності зовнішнього економічного середовища на гнучкість і продуктивність організації. Розглянуто умови приведення ступеня організаційної гнучкості відповідно до рівня нестабільності зовнішнього середовища з метою підвищення рівня продуктивності організації.

Розроблено метод виявлення слабких сигналів для машинобудівних підприємств, вдосконалено й орієнтовано метод аналізу ієрархій на обчислення узагальненого інтегрального показника впливу на підприємство, модифіковано шкалу ваг важливості. Для комплексного оцінювання стану підприємства введено узагальнений інтегральний показник впливу на підприємство.

Обгрунтовано необхідність змін у сучасній парадигмі стратегічного управління, які диктують вимоги часу на основі переосмислення низки понять, критеріїв, моделей, технологій і процедур управлінської діяльності. Виділено завдання, які вирішують ці зміни; розглянуто технології управління, що базуються на елементах сучасних концепцій управління, та надають можливість послідовно ці зміни реалізувати; узагальнено приховані можливості досягнення якісних змін на підставі застосування сучасних технологій управління.

Розвинуто постулат про те, що людський капітал, який реалізується передусім через інтелектуальну працю, є результатом інвестицій у знання, професійну підготовку, підвищення кваліфікації працівників. Окреслено коло завдань, які мають бути вирішені у державі для якнайповнішого використання інтелекту нації.

Проаналізовано розвиток інноваційних процесів в Україні, розглянуто чинники, здатні зробити його динамічнішим і ефективнішим. На конкретних прикладах показано деякі регіональні стратегії інноваційної діяльності.

Ретроспективно розглянуто етапи становлення вітчизняної інтелектуальної еліти, сучасні суперечливі процеси формування в Україні соціальної спільноти інтелектуалів західного типу, проаналізовано їх вплив на розвиток громадянського суспільства.

Розглянуто питання економізації природоохоронної діяльності та екологізації економіки як головні напрями сучасної еколого-економічної політики держави, акцентується на екологічній складовій розвитку агропромислового комплексу України.

Радикальні зміни у сучасному суспільстві та моделях майбутнього підприємництва зумовили створення вартості у знаннємісткій економіці. Віднині знання стали основним джерелом багатства нації, вони не тільки генерують, а й формують нову вартість, виступаючи рушієм економічного зростання.

Обгрунтовано доцільність економічного прориву на інноваційних засадах як основи забезпечення конкурентоспроможності держави у світі. Визначено необхідні передумови економічного зростання. З посиланням на досвід провідних країн зазначено, що економічні перетворення слід проводити з одночасним розв'язанням соціальних проблем, забезпечуючи підвищення добробуту населення.

Обгрунтовано необхідність орієнтування на сталий розвиток, способи, методи і засоби його досягнення. Наголошено, що основою цього стану економіки є постіндустріальне суспільство з переходом в інформаційне та його вищу форму - суспільство знань. Акцентовано на тому, що фундаментом економіки буде інтелектуальний капітал, який є складовою людського.

Розглянуто детермінанти конкурентного розвитку національних економік та окреслено шляхи досягнення конкурентних переваг вітчизняними підприємствами; виділено ключові індикатори економічного розвитку, який є основою формування конкурентного потенціалу; охарактеризовано чинники, що впливають на конкурентоспроможність бізнесу; виділено можливі способи позиціювання вітчизняних підприємств на національних і міжнародних ринках; обгрунтовано напрями вирішення питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств.