Висвітлено процеси океанської седиментації в періоди 4-х головних "аноксичних подій" (OAE-V - венд, ОАЕ-1 - барем-альб, ОАЕ-2 - пізній сеноман-турон, ОАЕ-4 - олігоцен-ранній міоцен) у межах Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс у певних вікових інтервалах упродовж неопротерозою-фанерозою. Узагальнено новітні результати в галузі хімічної палеоокеанографії Світового океану, викладено теоретичні засади виникнення океанографічних ситуацій седиментації нашарувань, збагачених розсіяною органічною речовиною, і на цій основі вперше розроблено моделі аноксичного седиментогенезу в межах давньої Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетіс. Змодельовано окремі палеоокеанографічні умови формування верхньовендських чорносланцевих фосфоритоносних відкладів та обгрунтовано концепцію про розвиток "безкисневих океанічних подій" в одному з найдавніших седиментаційних басейнів Палеотетісу.

Главной причиной накопления кремнистых осадков в седиментационном бассейне континентальной окраины Карпато-Черноморского сегмента океана Тетис в мелу и палеогене были вспышки мощного развития кремнеорганизмов во время периодических проявлений действия прибрежного апвеллинга. Кинетика трансформации биогенного кремнезема в осадочных толщах, кроме геологического времени, определялась геохимическими условиями на стадиях диа- и катагенеза и была разной в осадках эпи- и мезопелагических бассейнов.

Рассмотрены древние седиментационные бассейны с проявлениями аноксического седиментогенеза в пределах Карпато-Восточноевропейского сегмента Тетиса. В седиментационной летописи этой обширной территории идентифицирован ряд древних океанических бескислородных событий, которые охватывают стратиграфический диапазон от докембрия до кайнозоя и представлены фазами ОАЕ-V (венд), ОАЕ-1 (баррем - апт), ОАЕ-2 (турон) и ОАЕ-4 (олигоцен - ранний миоцен). Впервые обоснована геолого-палеоокеанографическая специфика проявления разновозрастных фаз аноксических событий. Наряду с глобальными и региональными геолого-палеоокеанографическими реконструкциями описаны геохимические процессы формирования биогенных диагенетических образований в связи с деструкцией органического вещества в седиментогенезе - раннем диагенезе. Дана характеристика нефтегенерационного потенциала основных черносланцевих толщ, образованных в результате аноксических событий.

Розглянуто літолого-генетичні та мінералого-петрографічні особливості явно- та криптобіогенних вуглецьвмісних силіцитів і сульфідно-карбонатно-кременистих конкрецій флішу Українських Карпат, що зумовлені седиментогенезом і діагенезом біогенних кременистих відкладів за умов безкисневих подій у Карпатському сегменті океану Тетіс у баррем-альбі (фаза ОАЕ-1) та олігоцені (фаза ОАЕ-4). Встановлено, що досліджені породи можна вважати індикаторами анаеробного відновного середовища, що існувало в седиментаційному басейні та сприяло фосилізації великої кількості розсіяної органічної речовини та формуванню нафтоматеринських відкладів.

На підставі проведених геолого-палеоокеанографічних, геохімічних і літологічних досліджень зроблено висновок про тісний генетичний зв'язок між кремененагромадженням і кременеутворенням та процесами седиментації органічної речовини. На прикладі олігоценового етапу кремененагромадження запропоновано модель формування бітумінозних кременистих відкладів певного генетичного типу (фації континентального схилу і його підніжжя), яка враховує вплив на процеси біогенної седиментації цілої низки океанологічних і геохімічних факторів (завершальний колізійний етап в історії океану Тетіс, евстатичні коливання рівня Світового океану, поява або затухання апвелінгового ефекту, флуктуації рівня глибини карбонатної компенсації, розвиток анаеробної зони в мезопелагічній частині басейну).

Наведено результати літолого-петрографічних досліджень еоцен-олігоценових відкладів Скибової зони Українських Карпат (район Борислав-Східниця-Верхнє Синьовидне). Показано, що осадова товща олігоцену (менілітова світа) характеризується значно більшим вмістом розсіяної органічної речовини й аутигенного кремнезему біогенного походження у порівнянні з еоценовими породами (манявська, вигодська, бистрицька світи). Зроблено висновок, що різка зміна характеру біогенної седиментації, пов'язана зі встановленням на початку олігоцену анаеробних умов у Карпатському седиментаційному басейні (ОАЕ-4), найкраще фіксується в тих розрізах карпатського флішу, де глобігеринові мергелі шешорського та рибницького горизонтів перекриваються бітумінозними силіцитами та чорними скременілими аргілітами менілітової світи.

З'ясовано особливості основних процесів седиментогенезу та літогенезу в осадових нашаруваннях крейдово-палеогенового віку Карпато-Чорноморської давньої континентальної окраїни океану Тетіс під час розвитку "океанічних безкисневих подій". Розглянуто існуючі теоретичні уявлення виникнення цих специфічних океанографічних ситуацій нагромадження вуглецьвмісних осадових утворень. Проведені геолого-палеоокеанографічні реконструкції дозволили визначити просторово-вікову локалізацію утворень "безкисневого" седиментогенезу в межах Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс. Грунтуючись на детальних літолого-геохімічних і мінералого-петрографічних дослідженнях, створено геохімічну модель, на якій показано вирішальний вплив процесів деструкції органічної речовини на еволюцію окисно-відновних та кислотно-лужних умов у придонних водах, що визначило характерні особливості розвитку головних літогеохімічних типів відкладів Карпатського регіону. На основі аналізу палеоокеанографічної ситуації формування олігоценових відкладів Карпато-Чорноморського сегмента океану Тетіс показано, що аноксичні умови їх седиментації спричинені певними подіями глобального (завершальний етап закриття океану Тетіс) і регіонального (дія апвелінгового ефекту) характеру, на підставі чого вперше в геологічній науці, крім загальновідомих фаз океанічних безкисневих подій (ОАЕ-1, 2, 3), виділено фази ОАЕ-4 (олігоцен) та ОАЕ-5 (венд). З геолого-палеоокеанографічних позицій,

на прикладі Чорноморського регіону, обгрунтовано різну генетичну природу "океанічних безкисневих подій", а саме періодів ОАЕ-1 та ОАЕ-2. Створено відповідні моделі нагромадження нафтогазоматеринських та парагенних нашарувань альбського (теригенні осади) та сеномантуронського (карбонатні осади) віків.

Обгрунтовано висновок про успадкований характер літогенетичної еволюції нафтогазоносних відкладів залежно від первинного речовинного складу осадів, зумовленого геолого-палеоокеанографічними та геохімічними умовами седиментації в мезопелагіалі давньої континентальної окраїни Карпатського сегмента океану Тетіс. Порівняно особливості постседиментаційної трансформації бітумінозних скременілих теригенно-глинистих відкладів нижньої крейди і олігоцену Карпат, формування яких пов'язується з фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 і ОАЕ-4, із стадійними перетвореннями осадових товщ, седиментація яких відбувалася в морському басейні з нормальним газовим режимом. На підставі результатів літолого-генетичного та мінералого-петрографічного вивчення нафтогазоносних відкладів крейдово-палеогенового флішового комплексу Внутрішньої зони Передкарпатського прогину та Українських Карпат встановлено головні закономірності поширення колекторів нафти і газу різного типу (порових, тріщинних, змішаних) у цих відкладах та вивчено вплив постседиментаційних процесів на еволюцію їх фільтраційно-ємнісних властивостей.

Наведено результати вивчення аутигенних силікатів - глауконіту, сколіту, смектитів та силіцитів у фліші Українських Карпат. На підставі аналізу літературних даних і проведених досліджень розглянуто різні погляди на їх походження. Зроблено висновок, що глауконіт, сколіт і смектити утворилися з продуктів гальміролізу пірокластичних порід, головно вулканічного попелу та гідротермальних розчинів у процесі взаємодії з морською водою. Формування силіцитів відбувалося внаслідок біогенного кремненагромадження в седиментаційному басейні. Головним джерелом розчиненого в морській воді кремнезему були поствулканічні фумарольно-гідротермальні розчини, які сприяли бурхливому розвиткові діатомових водоростей та інших кремнієвих організмів.