На основі введення до наукового обігу значної кількості невідомих раніше архівних матеріалів, нової інтерпретації відомих та нововиявлених фактів комплексно досліджено тему "Інтелігенція Львова в 1944 - 1953 рр. (історико-соціологічний аспект)". Проаналізовано соціально-професійну структуру інтелігенції Львова, надано оцінку тогочасним радянським методам формування нової інтелігенції, досліджено форми участі спеціалістів у культурному та господарському житті міста, простежено головні напрямки політики радянського режиму щодо національних груп інтелігенції. Детально розглянуто ідеологічний тиск та репресивні акції щодо багатьох представників місцевої інтелігенції, соціально-побутові умови життя та діяльності трудівників розумової праці.

Висвітлено репресивні заходи радянської системи проти населення Дрогобицької області у перші повоєнні роки. Розкрито масштаби і етапи масових депортацій, примусових переселень і трудових мобілізацій. Показано, що депортаційно-переселенська політика радянського керівництва щодо населення краю скеровувалась в першу чергу на придушення національно-визвольного руху, позбавлення його соціальної і моральної підтримки, уніфікацію етнонаціональної та соціальної структури регіону.

На основі архівних матеріалів, пресових видань, історіографічних напрацювань досліджено історію Дрогобицької солеварні від найдавніших часів до сьогодення. Розкрито такі аспекти: соціотопографічні, виробничі, торгівельні, правові топоси солеваріння у Дрогобочі XIV - XVIII ст.; солеварня у часі австрійського урядування наприкінці XVIII - початку XX ст.; стан солеварні у міжвоєнний період XX ст. та роки Другої світової війни; діяльність солевиварювального заводу в умовах радянської економічної системи (1945 - 1991). Висвітлено трансформаційні процеси, промислово-виробничі та туристично-культурні вектори діяльності солевиварювального заводу у добу незалежності України.