Розглянуто питання, пов'язані з підприємством як з суб'єктом господарювання, зокрема, інвестиційної діяльності, управління якісними показниками продукції, охорони інтелектуальної власності, регулювання розвитку конкуренції та обмеження монополізму, оплати праці, прибутку, рентабельності та витрат виробництва, основних фондів і виробничої потужності. Запропоновано класифікацію підприємств, визначено типи виробничої структури. Викладено основні завдання планування діяльності підприємства, охарактеризовано план розвитку господарського портфеля.

Рассмотрены вопросы, связанные с предприятием как с субъектом хозяйствования, в частности, инвестиционной деятельности, управления качественными показателями продукции, охраны интеллектуальной собственности, регулирования развития конкуренции и ограничения монополизма, оплаты труда, прибыли, рентабельности и затрат производства, основных фондов и производственной мощности. Предложена классификация предприятий, определены типы производственной структуры. Изложены основные задачи планирования деятельности предприятия, охарактеризован план развития хозяйственного портфеля.

Висвітлено питання, пов'язані з підприємством як з суб'єктом господарювання. Розглянуто ресурси, організацію діяльності, особливості планування роботи, структуру й облік основних фондів підприємства. Наведено відомості щодо кадрового потенціалу, нормування, тарифної та безтарифної систем оплати праці. Описано показники стану та використання оборотних коштів, проблеми авторського права, можливості регулювання банкрутства, дії органів влади щодо конкуренції.

Освещены вопросы, связанные с предприятием ка субъектом хозяйствования. Рассмотрены ресурсы, организация деятельности, особенности планирования работы, структура и учет основных фондов предприятия. Приведены данные о кадровом потенциале, нормировании, тарифной и безтарифной системах оплаты труда. Описаны показатели состояния и использования оборотных средств, проблемы авторского права, возможности регулирования банкротства, действия органов власти, касающиеся конкуренции.

Проаналізовано умови та фактори організаційно-економічного розвитку галузей тваринництва за період реформування економіки України, виявлено основні тенденції функціонування м'ясо-молочного виробництва в період реструктуризації галузей АПК. Розроблено економічний механізм формування ринку виробництва та споживання м'ясо-молочної продукції, обгрунтовано науково-методичні підходи щодо прогнозування розвитку даного виробництва.

Проведено аналіз економіки, як складної системи, у котрій економічні процеси відображаються у вигляді руху і перетворення інформації, застосовується системний підхід до економіки з урахуванням функціональної теорії організації. Мета роботи - дослідження динаміки формування взаємозв'язків функцій менеджменту та їх взаємодії у процесі удосконалення роботи підприємств за сучасних умов. Висновки: управління виробництвом є складним процесом, який має багато аспектів і визначається характером вирішуваних задач.

Проведено дослідження цілеспрямованого впливу і координування роботи всіх підрозділів, засноване на застосуванні досконалих методів менеджменту і новітніх досягнень науково-технічного прогресу. Розроблено і оцінено альтернативні варіанти майбутніх дій та засоби для їх здійснення шляхом порівняльної оцінки, обрано оптимальний. Мета роботи - дослідження механізмів та методики оптимізації системи взаємодії управлінських рівнів у процесі функціонування підприємств для підвищення ефективності їх роботи. Висновок: сформовані організаційні структури управління підприємств вимагають обгрунтованого і комплексного підходу до побудови таких структур, які б відповідали вимогам ринкової економіки.

Проведено дослідження системної трансформації соціальної інфраструктури та формується основа аналізу сукупності інститутів ринкової економіки. Обгрунтовано необхідність інституціональної модернізації для формування сучасних соціальних відносин у суспільстві з метою формування стабільного тренду економічного зростання направленого на підвищення рівня добробуту населення.

Досліджено процеси організації ефективного управління виробництвом, які мають істотний вплив на формування оптимальної структури управління виробництвом. Оптимальна структура управління дозволяє підприємству найкращим чином ефективно і доцільно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників і таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей із високою ефективністю.

Розглянуто процеси стратегічної діяльності підприємства, яке функціонує в умовах, що характеризуються монополізацією ринку і стикаються з проблемою прийняття рішень. Проблема прийняття економічних рішень - це проблема вибору одного з альтернативних економічних дій, і вона виникає тільки тоді, коли існує не тільки реальна можливість для даного економічного суб'єкта, але також і необхідність вибору між альтернативними діями. Будь-яка економічна дія починається з визначення відповідної потреби. Оскільки наші потреби безмежні, відносне і тимчасове задоволення потреб протягом певного періоду часу веде до подальшого розширення і поглиблення потреб. Але кошти для задоволення потреб (ресурси і технології) завжди обмежені.

Предмет дослідження - теоретичні та методологічні основи процесу розробки стратегії розвитку підприємств та концептуальні принципи їх функціонування в умовах трансформації економіки. Мета дослідження - формування концепції функціонування та розробка стратегії розвитку підприємств в сучасних умовах ринкових трансформацій. Методи дослідження. Використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження економічних явищ, проведений аналіз стратегії розвитку підприємств. Результати роботи. встановлено, що однією з ключових складових управління підприємством є стратегія. Вибір стратегії та її реалізація складають основну частину змісту діяльності зі стратегічного управління. В стратегічному управлінні стратегія розглядається як довгостроковий якісно певний напрям розвитку підприємства, що стосується сфери, засобів і форм її діяльності, системи взаємин всередині підприємства, а також позиції підприємства в навколишньому середовищі. Якщо цілі його визначають те, до чого прагне підприємство, що воно прагне одержати в результаті своєї діяльності, то стратегія дає відповідь на питання, яким способом, за допомогою яких дій підприємство зуміє досягти своїх цілей в умовах трансформації економіки, яка змінюється й конкурентного середовища. Таке розуміння стратегії виключає визначеність в поведінці підприємства, оскільки стратегія, допомагаючи просуватися у бік кінцевого стану, залишає свободу вибору в ситуації, яка змінюється. Галузь застосування результатів. Економіка та управління національним господарством на макроекономічному, регіональному та мікроекономічному рівнях, керівництво підприємствами, менеджмент, стратегічне управління. Висновки: в результаті дослідження, беручи до уваги всі додаткові чинники та специфіку діяльності підприємств, можна зробити висновок, що стратегічне планування здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальними завданнями є забезпечення взаємозв'язку місії з основними цілями організації в умовах трансформації економіки. Стратегічне планування - це цілі і засоби. У плані цілей воно окреслює загальні контури майбутньої організації; як засіб - показує, як ця мета повинна бути досягнута. Таким чином, стратегічне планування - це прогнозне планування, пов'язане з розробкою і концептуалізації ідей про те, куди прямує організація. Стратегічне планування має відповідати поточній практиці планування. Необхідно знати, що стратегія є засобом створення доданої вартості.