Визначена сутність інноваційного підходу як напрямку аналізу соціально-економічних явищ, пов'язаного з нововведеннями. На основі інноваційного підходу сформульовані пропозиції щодо розробки основ державної інноваційної політики загалом та аспектів інноваційної політики на галузевому рівні, в тому числі у науці, освіті, промисловості та підприємництві.

Розглянуто методологічні принципи побудови теоретичної та практичної діяльності у ході наукового дослідження, на яких базується розробка нормативно-методичної документації з організації наукових досліджень у ВНЗ.

Наведено результати економічного аналізу статистичних даних сучасного стану науки у ВНЗ і запропоновано заходи щодо покращання організації та забезпечення наукових досліджень.

Розглянуто проблеми розвитку в університетах науки та інших виробництв знань. Проаналізовано місце та роль науки у відомих і нових моделях університетів, показано, що значна частина проблем успішного функціонування цих закладів тісно пов'язана зі станом і динамікою науки в них. Визначено, що стимулювання науки в університетах вимагає уточнення її місця серед інших сучасних виробництв знань. Запропоновано метод епістеміко-методологічної проблематизації науковості знань, визначено поняття наукового знання як узагальнення сучасного образу науки. Розглянуто аспекти формування нових виробництв знань, питання усвідомлення їх місця в навчальному закладі. Визначено епістемологічний і методологічний базис наукового та інших виробництв знань. Розглянуто питання розвитку та деградації науково-педагогічних дослідницьких груп, формування науково-навчальних центрів і дослідницького ядра університетів. Запропоновано метод і засоби інтегративної загальнонаукової підготовки магістрантів на основі міждисциплінарного навчального курсу.

Розглянуто стан і проблеми розвитку наукової та науково-технічної діяльності технічних державних ВНЗ. Розкрито принципи побудови та завдання системи підготовки в "дослідницькому університеті". Проаналізовано кадровий науковий потенціал ВНЗ за п'ятьма типами, зокрема політехнічним, гірничо-металургійним. Визначено чинники недостатнього залучення науково-педагогічних кадрів до науково-дослідної роботи. Акцентовано увагу на фінансуванні науки у ВНЗ.

Рассмотрены состояние и проблемы развития научной и научно-технической деятельности технических государственных ВУЗ. Раскрыты принципы построения и задачи системы подготовки "исследовательского университета". Проанализирован кадровый научный потенциал ВУЗ за пятью типами, в частности, политехническим, горно-металлургическим. Определены факторы недостаточного привлечения научно-педагогических кадров вузов в научной работе.

The author examine the state and problems of the development of the scientific and technical activity of the technical universities which are divided into groups according to their specialist's scientific potential; demonstrate that the financial support of the fundamental and applied research of the universities (especially the small ones) do not meet the requirements of the effective realization of the personnel potential: its development has certain problems.

Розглянуто підхід до усвідомлення явища науковості у навчальному курсі. Розкрито суть поняття "наукова діяльність" та визначено її основні форми. Наголошено на важливості пізнавально-методологічного значення норм і критеріїв науковості у підготовці студентів і аспірантів. Сформульовано узагальнювальні норми науковості знання, а саме: об'єктивність, неемпіричну обгрунтованість, раціональність.

Рассмотрен подход к уяснению явления научости в учебном курсе. Раскрыта суть понятия "научная деятельность", определены ее основные формы. Подчеркнута важность познавательно-методологического значения норм и критериев научности в подготовке студентов и аспирантов. Сформулированы обобщающие нормы научности знания: объективность, неэмпирическая обоснованность, рациональность.

Определены главные пути и методы подготовки будущих ученых и восстановления интеллектуальных сил нации.

Розглянуто науково-організаційні, методологічні, компетентнісні аспекти діяльності університетів, що можуть кваліфікуватися як регіональні. Сформовано модель університету регіонального типу, що забезпечує відображення організаційно-функціональних особливостей і профілю компетенції закладу, показників підготовки кадрів, науково-технічної та інноваційної діяльності, профілів компетенцій підготовки фахівців відповідно до потреб регіону.

Рассмотрены научно-организационные, методологические, компетентностные аспекты деятельности университетов, которые могут классифицироваться как региональные. Сформирована модель университета регионального типа, которая обеспечивает представление организационно-функциональных особенностей и профиля компетенций заведения, показателей подготовки кадров, научно-технической и инновационной деятельности, профилей компетенций подготовки специалистов, соответствующих потребностям региона.

Розглянуто створення міждисциплінарних, інтегрованих та інтегративних навчальних курсів із загальнонаукової та методологічної підготовки студентів. Подано опис апробованого одним із авторів курсу з основ наукових досліджень, реалізація якого передбачає поєднання моделей інтегрованого та інтегративного підходу. Проаналізовано проблеми трансформації ідеї та місії університетів, що визначають головні напрями міждисциплінарного навчання. Показано, що міждисциплінарні та інтегративні навчальні підходи відповідають концепції виробництва знань "Mode 2".

Рассмотрено создание междисциплинарных, интегрированных и интегративных учебных курсов по общенаучной и методологической подготовке студентов. Представлено описание апробированного одним из авторов курса по основам научных исследований, реализация которого предполагает сочетание моделей интегрированного и интегративного подхода. Проанализированы проблемы трансформации идеи и миссии университетов, определяющие главные направления междисциплинарного обучения. Показано, что междисциплинарные и интегративные учебные подходы соответствуют концепции производства знаний «Mode 2».

The article is about creation of multidisciplinary, integrated and integrative courses for general scientific and methodological training of students. Analized the problem of transforming ideas and mission of universities, that defining the priority areas for interdisciplinary study. Shown that interdisciplinary and integrative learning approaches consistent with the concept of knowledge «Mode 2».

Розглянуто питання єдності та розмежування фундаментального та прикладного пізнання шляхом співставлення науковості знань з їх фундаментальним та прикладним характером. Представлено результати досліджень на основі аналізу загальноприйнятих традиційних уявлень науковців, відповідно до яких виявлено не критерії демаркації, а ознаки певного їх відокремлення. Показано, що ознака інтенціональності, тобто спрямованості досліджень відповідно до інтересів ученого, яка застосовується у вітчизняних і закордонних джерелах, не утворює розмежування: різні вчені можуть визначати неоднакові спрямованості для одного й того ж самого дослідження. Виявлено онтологічно неоднакові регіони наукового пізнання, яким відповідають різні образи науки та ознаки науковості. Визначено особливості співвідношення науковості з фундаментальним і прикладним знанням. З'ясовано, що сутність фундаментальних досліджень співпадає з ядром наукового пізнання. Визначено два підвиди прикладного пізнання, що мають різні онтології: один з них за ознаками науковості виступає у єдності з фундаментальним пізнанням, визначаючи знання та форму досліджень, що виступає як невід'ємна складова наукового пізнання, а інший будується в основному над соціальною реальністю і є більш наближеним до суспільних практик. Зазначено, що межа між цими двома підвидами прикладного знання не є чіткою.