Досліджено теоретичні, методичні і практичні питання вдосконалення управління ціноутворенням як напрямок розвитку "Соціально-економічної стратегії формування в Україні нової моделі економічного розвитку". Наведено рекомендації з вдосконалення роботи Державної інспекції контролю за цінами та системи ціноутворення. Запропоновано механізм управління тендерними закупівлями як непрямий механізм державного регулювання цін на соціально значущі товари. Обгрунтовано існуючі джерела фінансування сучасної системи державного регулювання цін і запропоновано нові.

Виявлено етапи становлення й еволюції субкультури студентства університетів Російської імперії. Виокремлено деякі характерні риси, які відрізняють студентство російських університетів даного часу. Простежено еволюцію ідеалів і цінностей у студентському середовищі. Визначено та проаналізовано фактори, що безпосередньо впливали на процес консолідації студентської спільноти. Показано роль студентства у модернізаційних процесах, які відбувалися у цей час у Російській імперії.

Вивчено історію становлення та розвитку студентської субкультури університетів Російської імперії XIX - початку XX ст. На підставі документальної бази висвітлено специфіку субкультури студентства російських університетів. Визначено етапи становлення студентської субкультури, визначено її характерні риси та виокремлено фактори, які впливали на вироблення студентами власної поведінки. Проаналізовано комунікації з професорами, владою, місцевим суспільством, показано інтелектуальне та культурне обличчя студентства.

Досліджено еволюцію категорії "корпорація", підходи до визначення її економічної сутності та визначено економічну сутність цієї категорії як інституту, що сприяє інноваційному розвитку. Вивчено становлення та подальший розвиток української моделі корпоративного управління. Розглянуто сутність категорії "ризик", підходи до класифікації ризиків і визначити фактори ризиків корпорацій, що співпрацюють із залізничним транспортом. Охарактеризовано наявні підходи до управління ризиками корпорацій у різних галузях національного господарства. Досліджено наукові розробки закордонних наукових шкіл ризик-менеджметну та вітчизняної наукової школи ризикології. Проаналізовано сучасний стан методичного забезпечення управління ризиками та класифіковано методи управління й оцінювання ризиків корпорацій, які співпрацюють із залізничним транспортом. Здійснено аналіз фінансового стану корпорації за методом коефіцієнтів та оцінювання фінансового стану корпорації за допомогою рейтингу, виявлено переваги використаної методики рейтингового оцінювання фінансового стану корпорації. Обгрунтовано методи прогнозування банкрутства, розроблено ієрархічну структуру формування інтегрального показника фінансового стану та рівня ризику зазначених корпорацій. Виконано факторний аналіз фінансового стану корпорацій, що співпрацюють із залізничним транспортом, за показниками, що входять до складу інтегрального показника оцінювання їх фінансового стану, розроблено узагальнені коефіцієнти, розраховано узагальнену фінансову стійкість за кожною з досліджуваних корпорацій, складено їх рейтинг відповідно до зростання їх фінансової стійкості та зроблено відповідні висновки.

Мета роботи - дослідження існуючих міжнародних стандартів з управління ризиками як важливого чинника вдосконалення управління ризиками вітчизняних корпорацій та підприємств і розробка рекомендацій із застосування міжнародних стандартів в Україні, зокрема в рамках побудови корпоративних систем управління ризиком. Проведене дослідження продемонструвало, що використані в стандартах з ризик-менеджменту підходи до організації процесу управління ризиками носять загальний позагалузевий характер, відрізняються ступенем деталізації, їх безсумнівною цінністю з позиції розвитку ризик-менеджменту в Україні є визначення загального напрямку процесів побудови корпоративних систем управління ризиком на практиці. Застосування викладених підходів на національному та корпоративному рівнях стандартизації в Україні в межах побудови корпоративних систем управління ризиком дозволить вдосконалити управління ризиками корпорацій та підприємств. Перспективою подальших досліджень вітчизняних фахівців у галузі ризик-менеджменту є розробка вітчизняного стандарту з управління ризиками, враховуючи сучасні вітчизняні особливості розвитку ризик-менеджменту в Україні та провідний зарубіжний досвід.

Мета роботи - дослідження становлення та наукові розробки російської школи ризик-менеджменту, виявлення російських наукових шкіл ризик-менеджменту, виділення ще невирішених проблем і напрямів наукових досліджень. Аналізуючи і узагальнюючи наукові праці представників російських наукових шкіл ризик-менеджменту, досліджено становлення цих шкіл, систематизовано погляди науковців. Проведене дослідження продемонструвало, що російські наукові школи ризик-менеджменту перебувають на етапі становлення та активно розвиваються. Це підтверджує висока актуальність проблеми управління ризиками за сучасних умов циклічного розвитку світової економіки, особливо після фінансово-економічної кризи 2008 - 2009 рр., яка сприяла зростанню кількості наукових досліджень та публікацій з цієї проблеми, як відомих, так і молодих науковців. Разом з тим, за сучасних наукових публікаціях досліджено та розкрито лише окремі питання управління ризиками, недостатньо досліджено технології, методики та методологію управління ризиками, у той час як достатньо багато наукових досліджень присвячено проблемі оцінки окремих видів ризиків, дослідженню фінансових ризиків, питанням управління ризиками в банківській сфері. Проведене дослідження дозволило встановити, що на сьогодні в Росії розвиваються дві провідні наукові школи ризик-менеджменту: московська та санкт-петербурзька. Аналіз наукових досліджень російських шкіл з ризик-менеджменту буде продовжено в наступних наукових публікаціях.

Досліджено адекватність використання системи показників У. Бівера для оцінки ризику банкрутства вітчизняних корпорацій.

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні питання вдосконалення управління ризиками корпорацій. Вивчено еволюцію поняття "корпорація" за умов реформування залізничного транспорту, запропоновано підхід до визначення економічної сутності зазначеного поняття, напрями подальшого розвитку української моделі корпоративного управління, що формується на цьому етапі економічних відносин. Запропоновано визначення поняття "ризик взаємодії", удосконалено існуючу класифікацію ризиків корпорації промислових підприємств залізничного транспорту за рахунок використання класифікаційної ознаки "Сфера взаємодії". Досліджено провідні закордонні наукові школи ризик-менеджменту та вітчизняну наукову школу ризикології та виокремлено напрями подальшого розвитку сучасної ризикології. Запропоновано методичний підхід інтегрального оцінювання внутрішніх ризиків взаємодії учасників корпорації промислових підприємств залізничного транспорту на підставі використання методів нечіткої логіки та нечітких множин шляхом переходу від системи залежних (функціонально, кореляційно, змістовно) фінансових індикаторів внутрішнього ризику взаємодії учасників корпорації промислових підприємств залізничного транспорту до системи незалежних узагальнювальних факторів з формуванням і вибором нормативних (порогових) значень узагальнених фінансових чинників у структурі інтегрального показника оцінювання внутрішніх ризиків взаємодії учасників корпорації промислових підприємств залізничного транспорту.

У теперішній час залізнична галузь відчуває на собі вплив економічної кризи та падіння економічного виробництва, у тому числі внаслідок розриву економічних зв'язків з Російською Федерацією та втрати цих ринків, тому підвищується актуальність дослідження ризиків промислових підприємств залізничного транспорту. Мета роботи - дослідження ризиків промислових підприємств залізничного транспорту та розробка заходів щодо їх зниження на промислових підприємствах залізничного транспорту. Визначено та досліджено сучасні проблеми функціонування залізничного транспорту України: безупинне старіння основних фондів залізниць України, їх високий фізичний та моральний знос та відсутність оновлення, що є найбільшою проблемою розвитку залізничної мережі та становить велику загрозу безпеці руху. Досліджено сучасні ризики промислових підприємств залізничного транспорту ПуАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ПуАТ "Стаханівський вагонобудівний завод", ПуАТ "Дніпровагонмаш", ПуАТ "Азовзагальмаш" і запропоновано заходи зі зниження ризиків підприємств, що досліджуються: загрози політичної та економічної нестабільності країни можна знизити шляхом проведення гнучкої маркетингової політики та розробки альтернативних шляхів збуту продукції; диверсифікація виробництва; створення спільних підприємств (філій); залучення додаткових інвестицій.

Виникнення ризиків виробничо-господарської діяльності підприємств і високий їх ступінь характерні для будь-якої економіки, але особливо актуальні для України в умовах нестабільного економічного та політичного середовища та інформаційної невизначеності. Досліджено визначення категорій "ризик", "управління", погляди науковців на категорію "управління ризиками", запропоновано авторське визначення категорії "управління ризиками" як сукупність системно-організаційних процедур по досягненню величини ризику в певних межах і це багатоступінчастий процес (оцінка та аналіз ризиків підприємства, ресурсне забезпечення, прийняття рішень з управління бізнес-ризиками, інформаційна підтримка прийняття рішень, розробка рекомендацій та механізмів зі зниження ризиків, впровадження системи управління ризиками промислових підприємств, моніторинг ризиків), який має своєю економічною метою зменшити або компенсувати збиток для об'єкта при настанні несприятливих подій. З погляду технології, управління ризиками - діяльність організації, що має бути спрямована на оцінку ймовірності ризиків і скорочення до мінімуму втрат внаслідок їх прояву, тобто уникнення, пом'якшення впливів ризиків на результати діяльності підприємства.

Досліджено ризики управління в системі менеджменту якості підприємства, розроблено основні технологічні особливості управління ризиками та основні методи зі зниження ризиків у системі менеджменту якості, етапи механізму управління ризиками. Розроблено методичний підхід до управління ризиками в системі менеджменту якості промислового підприємства, що містить у собі: основні технологічні особливості управління ризиками; основні методи зниження ризиків у системі менеджменту якості підприємства; перелік етапів формування механізму управління ризиками в системі менеджменту якості промислового підприємства. Запропоновано пріоритетний напрям розвитку промислових підприємств, що спрямований на інтеграцію систем ризик-менеджменту та менеджменту якості, тобто використання інтегративного підходу до управління ризиками якості промислових підприємств. Напрямами подальших наукових досліджень є апробація та впровадження вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2015 "Система управління якістю", після його остаточного прийняття, у практику управління ризиками менеджменту якості вітчизняних промислових підприємств.

Досліджено систему сучасних міжнародних економічних відносин. Розглянуто проблеми та перспективи інтеграційних процесів в Україні. Проаналізовано економіко-правове забезпечення зарубіжних центрів трансферу технологій. Приділено увагу питанням застосування міжнародного досвіду в управлінні державним боргом України. Охарактеризовано сучасне управління ризиками, проектами, а також антикризове та корпоративне управління за умов глобалізації. Вивчено кон'юнктуру міжнародного ринку як економічну категорію маркетингової політики підприємства. З'ясовано особливості розвитку, планування, ціноутворення, обліку й оподаткування світових фінансових, валютних і товарних ринків. Визначено світові тенденції розвтку сучасної енергетики. Обгрунтовано передумови виникнення первинних видів страхування.

Висвітлено теоретичні аспекти економіки підприємства: підприємство в системі ринкової економіки; структура, основні фонди, оборотні засоби та кадри підприємства; методи пошуку інноваційних ідей, маркетингова цінова політика, оплата і продуктивність праці. Розглянуто організаційно-правові форми підприємства. Приділено увагу структурному підходу до вивчення підприємства як соціально-економічної системи. Наведено характеристику основних груп методів пошуку інноваційних ідей. Висвітлено зарубіжний досвід матеріального стимулювання праці персоналу підпримств.

Розглянуто сучасний стан системи стрес-тестування в українських банках у порівнянні зі світовим досвідом. Виділено ключові проблеми банківської системи України у сфері управління ризиками. Вказано на недоліки у методології проведення стрес-тестування, обгрунтовано необхідність її подальшого дослідження та розвитку. Надано рекомендації щодо покращання методики стрес-тестування банківської сфери.

Мета роботи - дослідження комплексної оцінки фінансового стану та застосування науково-методичного частотного підходу до комплексної кількісної оцінки фінансово-економічних ризиків підприємств олійно-жирової галузі України. Запропоновано науково-методичний підхід до комплексної кількісної оцінки фінансово-економічних ризиків підприємств олійно-жирової галузі України, що містить авторський аналітичний підхід до оцінювання ризику, який являє собою комбінацію статистичного методу й експертного аналізу; оцінку інтегрального фінансового ризику методами факторного аналізу та логіт-моделювання в динаміці на прикладі підприємств олійно-жирової галузі України. Напрямом подальших наукових досліджень є необхідність управління ризиками за допомогою розробки та використання механізму управління ризиками та побудови систем управління ризиками на підприємствах олійно-жирової галузі України.

Проведено аналіз публікацій наукових досліджень різних авторів та маржинальний аналіз підприємств олійно-жирової галузі в умовах невизначеності та ризику. Викладено теорію беззбитковості, відповідні алгебричні методи та наведено їх графічну інтерпретацію для умов олійно-жирової галузі України. Досліджено ситуацію з виникненням невизначеності та ризику в маржинальному аналізі. Виконано емпіричну оцінку ризику для 11 підприємств олійно-жирової галузі та розрахунок точок беззбитковості діяльності ПАТ з II "ДОЕЗ" з урахуванням фактора невизначеності за 2015 - 2016 рр. Напрямами подальших наукових досліджень є розробка науково-методичного підходу до обчислення оптимального рівня франшизи страховими компаніями України як складової систем управління ризиками промислових підприємств олійно-жирової галузі.

Висвітлено науково-методичні та практичні питання удосконалення наукового забезпечення глобальних трансформаційних процесів в економіці й у галузі міжнародних економічних відносин. Наведено результати досліджень стану, тенденцій розвитку та сучасних проблем інтеграційних процесів, нових методів діяльності за умов глобальної трансформації народного господарства та формування міждержавних ринкових утворень, розроблено відповідні рекомендації. Увагу приділено основам міжнародного менеджменту, плануванню світових товарних ринків і особливостям ціноутворення на них. Подано інформацію про міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції.

Висвітлено науково-методичні та практичні питання вдосконалення наукового забезпечення глобальних трансформаційних процесів в економіці та галузі міжнародних економічних відносин. Представлено результати досліджень стану, тенденцій розвитку та сучасних проблем інтеграційних процесів, нових методів діяльності в умовах глобальної трансформації народного господарства та формування міждержавних ринкових утворень, розроблено відповідні рекомендації. Подано інформацію щодо управління ризиками транснаціональних корпорацій. Увагу приділено особливостям світової та конкурентної політики країн ЄС. Розглянуто стратегічні пріоритети інноваційної, фінансової, промислової та науково-технічної співпраці України з ЄС. Розкрито специфіку економічної дипломатії, дипломатичного протоколу й етикету. Викладено теоретичні основи формування маркетингової стратегії виходу компанії на зовнішній ринок.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми урбаністики. Увагу зосереджено на символічних просторах і культурних ландшафтах п'яти великих міст Східної та Південної України - Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси й Харкова. Розглянуто зазначені міста як центри соціокультурної взаємодії та різноманітних інновацій, як динамічні системи, що постійно змінюються, перебуваючи в пошуках власного актуального "обличчя". Охарактеризовано постіндустріальні тренди урбанізації в нових завданнях української геоурбаністики. Розкрито принципи антропологізму, мікроурбанізму та міждисциплінарності в сучасній урбаністиці.

Розглянуто актуальні проблеми міжнародних відносин. Досліджено особливості багатосторонньої взаємодії в Євразії, проблеми розвитку пострадянських держав у XXI ст. Визначено зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні пріоритети країн Центральної Азії. Увагу приділено основним тенденціям розвитку сфери туристичних послуг у країнах пострадянського простору.