На основі комплексного історико-політологічного підходу розглянуто варіанти й моделі рецепції людської тілесності як об'єкту та інструменту стратегій владного впливу у площині політичного. Увагу приділено проблемам контролю над тілом з боку соціуму і влади, становлення й еволюції "соціального тіла", деперсоналізації й симулятивної редукції тілесності в сучасному політичному дискурсі.

Проаналізовано особливості політизації та міфологізації "українського виміру" Другої світової війни.

Досліджено специфіку осмислення тілесних феноменів у контексті утвердження постмодерністської парадигми історіописання. Увагу приділено найбільш контроверсійним поглядам інтелектуалів постмодерну на соматичну проблематику.

Досліджено історичну специфіку формування наукових напрямів і концепцій щодо осмислення соціокультурних вимірів соматичного буття людини у соціогуманітарних і міждисциплінарних студіях кінця XIX - початку XXI ст. Запропоновано оригінальну концепцію становлення та зміни наукових парадигм аналізу тілесності в історії, філософії, соціології, культурній антропології та культурології пізньо- та постмодерної доби. Розроблено періодизацію дослідження "дискурсу тілесності", виявлено головні причини "повороту до тіла" в царині соціогуманітаристики XX ст. Розглянуто важливі наукові та суспільні чинники, які суттєво стимулювали інтерес до соматичної тематики на початку XXI ст. у сфері міждисциплінарних студій.

Проведено історичний аналіз соматичних аспектів політичного дискурсу за умов активізації міждисциплінарного діалогу в соціогуманітаристиці. Розглянуто історіософські концепції М. Фуко щодо "мікрофізики влади", закоріненої в сексуальності й контролі над тілом. Зазначено, що в контексті значної політизації всіх сфер життя в Україні в останнє десятиліття одним з пріоритетних векторів історіографії могло би стати виявлення та семантична деконструкція прихованих у наукових і суспільних дискурсах механізмів владного контролю.

Описывается авторская схема управления технологическими свойствами зерна при его переработке.

Визначено ступінь вивчення проблеми в науковій літературі, з'ясовано, що вона досі не стала предметом комплексного історичного аналізу. На основі всебічного міждисциплінарного осмислення значного масиву джерел та наукових публікацій зроблено спробу комплексного, інтегративного дослідження головних тенденцій розвитку та трансформації соматичних уявлень та вивчення тілесних практик, які стали домінуючими в соціогуманітарному дискурсі вказаного періоду. Запропоновано власну оригінальну концепцію становлення та зміни наукових парадигм аналізу тілесності в історії, філософії, соціології, культурній антропології і культурології пізньо- та постмодерної доби. Розроблено періодизацію дослідження "дискурсу тілесності"; виявлено головні причини "повороту до тіла" в царині соціогуманітаристики XX ст. Розглянуто важливі наукові та суспільні чинники, які суттєво стимулювали інтерес до соматичної тематики на початку XXI ст. у сфері міждисциплінарних студій.

Досліджено особливості залучення соматичної та психосоматичної проблематики до сучасного українського історіографічного дискурсу. Увагу приділено методологічним новаціям, пов'язаним із психоісторією та гендерними студіями.

Розкрито процес створення і діяльність Переяслав-Хмельницького Шевченкового товариства "Тарасовий заповіт", увагу приділено залученню учнівської молоді міста до поглибленого вивчення життя і творчості поета. Висвітлено історію створення цієї міськрайонної громадської організації. Увагу приділено діяльності Тараса Шевченка, різним аспектам його творчості, місцю і ролі творів Шевченка у сучасному житті тощо.